По чому „свобода слова”?
І „Дзвони Підгір’я”, і міське телебачення існують завдяки дотаціям з міського бюджету. Так, Мирослава Побуцька повідомила, що торік міська влада передбачила на газету 51 тис. гривень, ще 45 тис. гривень заклали у районному бюджеті. Але оскільки у вересні районна рада утворила свою газету — „Вісті Калущини”, фінансування з районного бюджету зменшилося на 12 тис. гривень. Втім цю прогалину заповнила міська рада і компенсувала нестачу, довівши свої річні видатки на газету до 63 тис. гривень. Таким чином, бюджет підтримки „ДП” обома владами торік сягнув 96 тис. гривень. Протягом року на рекламі редакція заробила ще 42,6 тис. гривень.
У своєму звіті пані Побуцька наголосила на тому, що бюджет видання порівняно з іншими районками є скромним. Але підтримку газета знайшла в управлінні преси і інформації облдержадміністрації, яке забезпечило „ДП” двома комп’ютерами і цифровим фотоапаратом.
Далі у звіті редактора — про те, як колектив, „долаючи перепони”, впевнено торував шлях до свободи слова, і крім того, що постійно публікувалася офіційна інформація від влади, велику увагу видання приділяло героям національно-визвольних змагань, утвердженню української мови і пісні. Нагадала Мирослава Побуцька і про перемогу видання у суді з ВАТ „Прикарпаттяобленерго”. Загалом все було добре, все, що треба, висвітлювалося. От тільки грошей малувато.
Приблизно такої ж тональності був і виступ директора ДС „Калуське міське телебачення” Івана Мороза. Так, телебачення утримується виключно містом і щороку у 2003-2006 роках у бюджеті для цього закладалося 80 тис. гривень. Щодо заробітків на рекламі, то вони за цей період зростали у геометричній прогресії (у 2003 році — 16 тис. гривень, 2004 — 32 тис. гривень і у 2005 році — 63 тис. гривень). Трохи заробили і цього року на виборах (за січень-квітень — 58 тис. гривень). Загалом телебачення у звітному періоді не стояло на місці — якщо у 2003 році тут була одна студія, то тепер є дві.
Можна підсумувати, що торік на ЗМІ місто витратило 143 тис. гривень бюджетних коштів.
Апетит росте
На сесії виступив голова гуманітарної комісії міської ради Богдан Когут. Від імені членів комісії депутат зазначив, що якість як газетних публікацій, так і телевізійних сюжетів, бажає бути кращою. Але тут справа виявляється не так у професіоналізмі, як у технічному оснащенні. Виділили кілька факторів, які не дають ТБ і газеті стати кращими. Так, щодо телебачення, то тут застаріле обладнання ретранслятора, що впливає на якість кінцевого продукту, недостатньо обладнання, відсутній автотранспорт, що не дозволяє оперативно реагувати на події, та часто відсутність інформації про події. Низькі зарплати на ТБ також не стимулюють до творчого пошуку. Тому щодо телебачення профільна депутатська комісія запропонувала раді дозволити шукати інвестора (за розрахунками директора, для технічного переоснащення потрібно 1 млн. гривень). Але наголосили, що контрольний пакет має залишатися у власності громади.
Для того, аби журналісти працювали краще, комісія пропонує до існуючих на ТБ 11 посад наступного року додати ще 3 (журналіста, інженера і оператора) і ще у цьому році на підвищення зарплати додатково виділити з бюджету 40 тис. гривень. Разом з тим на наступний рік, на думку Богдана Когута, потрібно у бюджеті закласти 55 тис. гривень додатково на технічне забезпечення. За скромними підрахунками, якщо б ці пропозиції комісії підтримали депутати, наступного року телебачення громаді міста коштувало б до 200 тис. гривень (!).
„Дзвонам Підгір’я” для повного утвердження свободи слова треба ще менше. Порівняно з апетитом телебачення — дрібниці. Найперше, внести зміни до Статуту, оскільки районна рада відмовилася від своєї частки у засновництві. Також гуманітарна комісія запропонувала додатково виділити газеті 6,5 тис. гривень на придбання комп’ютерної техніки і 15 тис. гривень на ремонт приміщення. Додаткові кошти (їхній розмір не вказали) потрібні і на започаткування випуску додатку до газети, де публікуватимуться рішення міської влади. А трудові конфлікти, відлуння яких нарешті докотилося до влади, слід владнати полюбовно. Комісія рекомендувала: поліпшити атмосферу у колективі.
„Міська рада має мати свою газету. Кожна владна структура має мати свою газету”, — резюмував свою доповідь депутат Богдан Когут.
Очима депутатів
Не усі депутати поділяють таку позицію. І зовсім іншої думки з питання діяльності муніципальних ЗМІ має міський голова.
Так, до сесії роботу телебачення і редакції газети на місці вивчали депутати. Депутат обласної ради Ігор Гаврилюк про умови на ТБ сказав, що тут працюють, „як у шахтах”. У той час, як загальна площа, яку має у своєму розпорядженні КМТ, — 400 кв. метрів. І це у самому центрі міста. Орендна плата — символічна і становить 1 гривню на рік. Але площі — не для роботи. Тут, як виявилося, і меблями торгують, і ключі ремонтують. Щодо власне ТБ, то депутат Гаврилюк знайшов тільки такі епітети: „нудотне, скукотища, не приведи Господь” і рекомендував міській раді відпустити його у вільне плавання.
Колектив муніципальної газети працює у набагато кращих умовах, тому доцільно у приміщенні, яке сьогодні ділять „Дзвони Підгір’я” і Фонд комунального майна, зосередити ЗМІ, а Фонд переселити на місце, яке сьогодні займає телебачення.
Депутат міської ради Михайло Стечак (фракція Блоку Юлії Тимошенко), який також побував на місці, ситуацію на ТБ змалював не менш красномовно за письменника Івана Гаврилюка. Так, „Едмон Дантес, в’язень замку Іф, мав більшу камеру, ніж комірчина, яку займає головний редактор міського телебачення Олександр Смаль”. Кабінет головного редактора — це 1,5 на 3 метри. Бухгалтерія ТБ тулиться на площі 1,1 на 5 метрів, техніка — 3 на 4 метри. Михайло Стечак запропонував створити депутатську комісію для вивчення господарсько-економічної діяльності телебачення. З-поміж недоліків місцевого телевізійного продукту депутат Стечак відзначив брак власних програм, відсутність проблемних сюжетів та невідповідність матеріалів дійсності.
Кардинальний рецепт запропонував голова фракції Української народної партії у міській раді Володимир Кузик. Так, на фракції обговорювалася робота „Дзвонів Підгір’я” і депутати дійшли висновку що нічого не зміниться, допоки у газету не прийде „якісна команда з іншим редактором”.
Категоричним був і депутат-бютівець Олег Романишин. Його здивувала позиція гуманітарної комісії: „Ми живемо у ринковий час і керівники ЗМІ мають подумати, як вести економіку.” У будь-якому випадку, на думку депутата, дотувати ЗМІ з бюджету не виправдано.
Роботу газети міської ради визнали незадовільною і на Раді підприємців та промисловців при міському голові. Про це говорив голова Ради, депутат обласної ради Микола Полицький. Щодо телебачення, то депутати обласної ради, до прикладу, їздили у Коломию, де успішно працює приватне міське телебачення. То що ж заважає нашим ЗМІ стати самостійними?
Депутат Віталій Кінаш (Громадянська партія „ПОРА”) запропонував не відкладати у довгий ящик і оголосити про проведення конкурсу між засобами масової інформації на право висвітлювати діяльність влади.
Ідею про влаштування такого конкурсу підтримав і міський голова. Ігор Насалик зазначив, що його насамперед цікавить якість інформаційного продукту. „Чому ми маємо мати свою газету чи ТБ?” — питає міський голова. Якщо є кошти, то рада має визначити — куди і як їх краще витратити. Щодо друкованих ЗМІ, то тут можна оголосити конкурс на висвітлення роботи ради. Визначальними мають стати такі фактори, як кількість передплатників, тираж та якість матеріалів у виданні. Щодо телебачення, то на кошти, які громада витрачає на утримання ДС „КМТ”, можна замовляти нормальні сюжети як на обласному, так і на загальноукраїнських телеканалах. Влада не зобов’язана ні утримувати своє друковане видання, ні організовувати його передплату.
От і поговорили
Більшістю голосів депутати підтримали рішення, яке по суті є чисто декларативним і не загрожує владі жодними новими зобов’язаннями. Інформацію взяли до відома, зобов’язали керівників поліпшити якість інформаційного продукту, а колективу „Дзвонів Підгір’я” — розробити новий Статут. Усі нові фінансові зобов’язання, які пропонувала гуманітарна комісія, відкинули, а контроль за виконанням рішення поклали на заступника міського голови з гуманітарних питань Олександра Челядина.
Це рішення можна розглядати як формальне. Ідею про конкурс не розвивали, депутатську комісію не утворили, кадри не чіпали. Одне слово — міська рада залишила все, як є. Можливо, розгляд питання і емоційні виступи депутатів матимуть сенс, але, схоже, раніше, ніж перед новим роком, коли у місті прийматимуть бюджет-2007, ми так нічого і не дізнаємося. Адже саме тоді громада або побачить у проекті бюджетних видатків розмір дотації на муніципальні газету та телебачення, або дізнається, скільки коштів заклали на висвітлення діяльності влади на рік та про оголошення конкурсу між ЗМІ. Поки що міська рада своїм рішенням визначеності не додала. Може, ще остаточно не визначили — потрібна владі свої газета та телебачення чи ні?
Ватикан: коли час зупинився