У суботу, 19 серпня, до Калуша зі Львова прибули три великі автобуси з СУМівцями. Всього 178 представників Спілки з Бельгії, Австралії, США, Канади, Німеччини, Великобританії та України. Делегацію Злету очікували на 14.00, але, за словами однієї з делегаток, у Львові замість трьох автобусів спочатку приїхало тільки два. Усі учасники Злету до них не могли поміститися, тому усі разом чекали, допоки ситуація владнається. Так, що у підсумку у Калуші їх дочекалися тільки перед 17.00. Тут їх зустріли і привітали голова обласної організації СУМ, заступник начальника управління праці і соціального захисту населення, депутат Калуської міської ради Володимир Климентій та від влади — заступник міського голови з гуманітарних питань Олександр Челядин.
У Калуші учасники Злету пообідали у ресторані „Асторія” (тут же пройшла і вечеря) і потому відбули до головної мети свого візиту — історико-меморіального комплексу Степана Бандери у Старому Угринові. Пізно ввечері того ж дня СУМівці поїхали до Буковеля, де і заночували.
Про мету та маршрут 7-о світового Злету Спілки української молоді детальніше розповіла його програмова, І-й заступник голови крайової Верховної ради СУМ (по Україні курує виховний напрямок діяльності цієї молодіжної організації) пані Катерина Дем’янченко (м. Київ):
— Головна мета нашого Злету — ознайомити членів Спілки української молоді з різних країн з Україною та зблизити їх між собою. Зокрема, розраховуємо, що молодь з різних країн зав’яже тісніші контакти. До слова, у 2001-му учасники світового Злету СУМ були розбиті по групах і одна група кілька днів перебувала на Калущині. Цього разу від такої практики ми відмовилися — весь час СУМівці з різних країн разом і маршрут у всіх спільний.
13 серпня ми, усі учасники Злету, прибули до Києва. Мали там екскурсії. Далі відвідали Чернігів і Крути. Потім Злет перемістився до Львова. Один день присвятили екскурсії і ознайомленню з цим містом, наступного — об’їхали замки (Олеське, Золочів). Заїхали і на батьківщину Євгена Коновальця. Тобто маємо на меті відвідати визначні місця, пам’ятні для кожного українця. Сюди належать і відвідини батьківщини Степана Бандери. Після Калущини Злет зупиниться на Буковелі, звідти плануємо сходження на Говерлу. Потім у програмі — Коломия, Чернівці, Хотин і Кам’янець-Подільський. До Дня Незалежності повертаємося до Києва. Тут 24 серпня 7-й світовий Злет урочисто закриє свою роботу, а його учасники приєднаються до святкування найбільшого державного свята України.
Щодо учасників Злету, то між собою вони здебільшого спілкувалися українською мовою. Найбільше СУМівців делегували США і Канада. Переважна більшість — молоді люди з родин українського походження. Втім, були і люди похилого віку. Так, за словами Катерини Дем’янченко, наймолодшим — 16-18 років, найстаршому — близько 60.
Загалом Спілка української молоді ґрунтується на двох головних засадах — Бог і Україна. Тобто усі члени Спілки, бажаючи приєднатися до неї, мають передусім бути патріотами і християнами. До речі, бути етнічним українцем — не головне. Так, з-поміж інших учасників Злету виділявся темношкірий молодий хлопець явно неукраїнського походження. Він приїхав з Німеччини і, як виявилося, свого часу став прийомною дитиною в українській родині. Тому у душі є українцем і членом німецької Спілки української молоді.
На згадку про Калущину представники осередків СУМу з різних країн, пердставлених на Злеті, отримали подарунки — 20 фотоальбомів про Калуш та 20 — про Помаранчеву революцію. Підписані вони були від громади Калуша, оскільки кошти на їхнє придбання виділила міська рада.
За словами голови Івано-Франківської обласної організації СУМ, калушанина Володимира Климентія, на даний час на Прикарпатті є шість осередків Спілки української молоді, які об’єднують близько 200 членів. Найбільшим і найпотужнішим є Калуський міський осередок (100 членів СУМ).
Цікаво, що в усіх країнах структура СУМу практично ідентична. Спілка працює у трьох вікових групах: 6-12 років — молодші юнаки, 13-18 років — старші юнаки і від 18 років — дорослі. Для того, аби стати членом Спілки, потрібно звернутися до неї і витримати випробувальний термін — три місяці. Регламент роботи — СУМівці збираються на щотижневі сходини, де читають молитви, співають український гімн, обговорюють різні теми, найбільше історичні, релігійні, старші — політичну ситуацію. Постійно організовуються семінари, злети тощо.
Довідка: Спілка української молоді утворилася на початку ХХ століття. У 1929 році в Україні Спілку репресували. Відродилася вона з 1992 року. За кордоном відродження СУМу почалося з 1945 року. Головна мета діяльності — виховання молоді у дусі національно патріотичних та християнських традицій.
Ватикан: коли час зупинився