Вартість тепла мусить зрости

Цього вівторка у ПК “Мінерал”пройшли громадські слухання щодо нових тарифів з послуги КП “Водотеплосервіс”. За ідеєю, у відкритому обговоренні мали взяти участь як комунальники, так і представники влади, і головне — громади.
Переглядів: 374

Але чи то час і день вибрали невдало (о 16.00 більшість працюючих ще перебувають на своїх робочих місцях), чи завадила злива, яка почалася перед самими слуханнями, але, людей прийшло не так вже й багато. І то, у переважній більшості, за слухачами безпомилково вгадувалися працівники комунальних підприємств. Калушан, які б не мали стосунку до влади чи “комуналки”, прийшло одиниці. Дивно, але і депутати міської ради у своїй більшості захід проігнорували. Загалом заповненою виявилося менше половини залу.

Тож у підсумку можна стверджувати: дискусії як такої не вийшло. Тому заступник міського голови з комунальних питань Степан Різник, генеральний директор КП “Водотеплосервіс” Ігор Яковина, директор Івано-Франківського інформаційно-аналітичного центру (який перевіряє обґрунтованість пропозицій калуських комунальників) Ріта Матвієнко та головний спеціаліст відділу субсидій Світлана Млиниська просто пояснювали, чому тарифи потрібно збільшувати.

Інакшого не дано
Першим виступив Степан Різник. Він питання тарифної політики назвав найбільшою проблемою у місті, яку не можна замовчувати. Все просто: нічого не може коштувати менше, ніж воно коштує. Тому підняття цін на електроенергію та газ неминуче впливає на вартість послуг. Вартість опалення, яка була досі, є, за словами Степана Різника, неадекватною і не дозволить КП “Водотпелосервіс” взагалі надавати калушанам послуги. Тобто реалії невблаганні — потрібно щось робити і підвищення тарифів для “комуналки” є життєвою необхідністю. Можна було це “щось” робити і поступово, але до виборів чіпати тарифи “було нецікаво”. Ще Степан Різник нагадав, що наразі у нашому місті компослуги не подорожчали, а позитивні зміни вже є: вчасно вивозиться сміття, ремонтуються покрівлі тощо. У відповідь калушани мали б також з розумінням поставитися до проблеми.
Кілька разів Степан Васильович підкріплював промову своєю улюбленою аналогію: копійку у нашій державі не коштує нічого, тільки відро води, “винесене” комунальниками на дев’ятий поверх. А для бідних, сказав Степан Різник, у нас є система субсидій. І вартість послуг при цьому компенсується не з місцевого бюджету, а з державного. Це також, зважаючи на фінансові проблеми Калуша, дуже важлива деталь, адже різницю між собівартістю тарифів та їхньою ціною для населення має покривати якраз міський бюджет.
Ігор Яковина детальніше зупинився на конкретних проблемах очолюваного ним підприємства. Найперше Ігор Дмитрович коротко змалював технічний стан мереж водо- і теплопостачання. І повідомив, що їхнє відновлення і заміна значно відстають від зношення. Тобто, якщо ситуація на підприємстві кардинально не виправиться, через деякий час місто може залишитися взагалі без функціонуючих систем централізованого постачання води і тепла. Наступна тема у доповіді гендиректора КП “Водотеплосервіс” — тенденція до встановлення локального опалення. У місті вже є будинки, де централізовано теплом постачаються всього 2-4 квартири. І така проблема актуальна у всій державі. Склалася парадоксальна ситуація: люди, звісно, хочуть мати воду і тепло за мінімальною ціною, а газ для комунальних котелень коштує 686 гривень проти 414 гривень за тис. кубометрів для споживачів — фізичних осіб. Це вагомий чинник того, що індивідуальні квартирні котли людям вигідніші.
Щодо тепла, то тут інакшого, ніж суттєво підвищити тариф (за попередніми розрахунками, з 1,88 грн. до 3,58 грн. за 1 кв. метр опалювальної площі), не дано. До тарифів на водопостачання та водовідведення підхід інший: щодва місяці поступово підвищувати вартість послуг на 5%, паралельно замінюючи мережі, що призведе до зменшення втрат.
Ріта Матвієнко говорила мало, але по суті. Вона повідомила, що робота з обґрунтування тарифів на даний час не завершена (ще має дати свої розрахунки ДП “Калуська ТЕЦ”). Так що у підсумку може вийти більше чи менше від пропонованих 3,58 грн. А дискутувати з приводу того, що ціну на опалення та водопостачання потрібно підіймати, так само безглуздо, як обговорювати табличку множення: вода і тепло коштують стільки, скільки коштують, виходячи з цін на газ та електроенергію, які диктує держава. І підвела жирну риску: “Алчевськ буде у кожному місті, яке не платитиме за газ”.
Представниця відділу субсидій Світлана Млиниська повідомила, що якщо вартість комунальних послуг перевищує 15-20% сумарного доходу родини, то у такому випадку є право на оформлення субсидії. Для переважної більшості — це 20%. На 15% може претендувати тільки обмежена кількість людей. Пані Млиниська для наочності навела приклад сім’ї з двох пенсіонерів, які мають по 359 грн. пенсії і живуть у квартирі площею 52 кв. метри. Так, сумарний дохід родини у даному випадку становить 720 гривень, 20% максимально можливих витрат на компослуги  — 144 гривні відповідно. До підвищення тарифів усі послуги у такій квартирі обходилися у 171 гривню, 27 гривень з яких компенсувала субсидія. Тепер нарахування комунальних послуг, припустимо, становитимуть 266 гривень. Родина сплачуватиме ті самі 144 гривні, а держава компенсуватиме вже 122 гривні. Тобто, бідні від подорожчання не постраждають. Інше питання, що коло отримувачів субсидій розшириться і для багатьох знову почнеться тривала епопея з оформленням щопівроку нових довідок і вистоювання кількагодинних черг “за субсидією”.

Ігор Насалик
трохи про політику
Міський голова, який слухав виступи доповідачів із зали, також вирішив взяти слово. Виступав Ігор Степанович емоційно і багато сказав не тільки про калуську “комуналку”, але і про політиків, що до такого стану речей призвели.
“Ми — за те, щоб ви не платили”, — з багатообіцяючої ремарки почав свій виступ міський голова. Але все йде до того, що і 3,58 грн. — не межа. Так, від нового року ціна газу на кордоні України становитиме 135 доларів США за тисячу кубометрів без ПДВ (нині — 95 доларів США). Тобто вже невдовзі уся країна “перетвориться на субсидію” і її отримуватимуть не тільки малозабезпечені, але і вчителі, медики тощо. А причиною масового зубожіння українців стануть газові угоди, підписані 4 січня цього року. Ігор Насалик вважає, що їх, допоки у нас були нормальні довготривалі угоди з Росією, взагалі не треба було укладати. Тоді б ми досі мали дешевий газ і соціальної напруги не виникло б. Відповіді на питання щодо доцільності цих угод нашому міському голові в Києві отримати не вдалося.
Таку політику центральної влади Ігор Насалик назвав “диверсією, спрямованою на соціально-економічний розвал нашої держави”. Тепер залишилося або не платити вчителям, медикам тощо і увесь бюджет міста спрямовувати комунальникам, компенсуючи величезну різницю у тарифах, або платити бюджетникам зарплату і збільшувати вартість послуг.
Загалом протягом місяця калушани можуть давати свої письмові пропозиції з приводу нової тарифної політики. Кожен, запевнив Ігор Яковина, отримає письмову відповідь. Але, додамо, проти “залізних аргументів” комунальників і влади щось конструктивне протиставити навряд чи комусь вдасться. Тому підвищення тарифів залишається єдиним реальним варіантом пережити цю зиму з теплом у квартирах.
На тому ці громадські слухання і завершилися. Тепер будуть вивчати пропозиції калушан і готувати питання до розгляду на черговому засіданні виконавчого комітету міської ради. Очевидно, що людей лякає чергова хвиля подорожчання. Але більшість уже зрозуміла: вийти проти неї — все одно, що боротися з вітряками. Сил, часу і нервів забирає багато, а ефекту не дає. Тому тепер громаді залишається чекати остаточної ціни тепла і готуватися до важкої і дуже дорогої зими.