Якось перед одним з матчів хлопці сиділи на трибунах і спостерігали за командою з Бабина Середнього, яка брала участь у турнірі. Юні футболісти, переодягаючись, весело розподіляли ролі, визначали свої позиції у грі, яка мала розпочатися невдовзі, і навіть не підозрювали, що один із гравців команди втрапить того дня у халепу. 15-річний мешканець Бабина Середнього Андрій Я., відповівши по мобільному телефону на дзвінок, несподівано для себе накликав біду. Він і подумати не міг, що за ним у той момент пильно стежать дві пари очей, які „засікли” модну і дорогу „трубу” — „Nokia” 6230і вартістю 1200 грн.
Коли ж сільська команда вже переодягнулася у футбольну форму, вчорашній ПТУшник Степан Г. вирішив іти ва-банк. Він, вдаючи з себе дуже заклопотаного, підійшов до Андрія і запитав, котра година. Футболіст розвів руками, мовляв — годинника не ношу, і поспішив на поле. Але старший і трохи здоровіший Степан на правах „місцевого” підвищив голос і навіть нагримав на хлопця. Той зітхнув, повернувся до купи речей команди і витягнув зі свого наплічника мобільний телефон. Цього руху тільки і треба було Степанові, який тепер знав, де шукати дорогу „цяцьку”. Але непомітно нею заволодіти було тяжко, адже речі своїх товаришів сторожив запасний гравець. Тоді у голові зловмисника визрів черговий план.
Повернувшись на трибуну до свого спільника, Степан намалював йому у деталях нехитрий проект майбутньої крадіжки, який полягав у тому, що Олександр С. обманним шляхом мав приспати увагу „сторожа”. Ближче до закінчення першого тайму, Сашко підбіг до хлопчини, який оберігав майно товаришів, і схвильованим голосом запропонував йому швиденько збігати з ним по воду. Мовляв, хлопці набігаються, захочуть пити, а ми — тут як тут з повними пляшками води. „Сторож” спочатку вагався, але врешті бажання реально допомогти своїм товаришам по команді перемогло у ньому обов’язки охоронця. Кілька хвилин відсутності „сторожа” вистачило Степанові Г., щоб віднайти у купі речей потрібний йому наплічник і витягнути звідти мобільний телефон. Ще за хвилину обоє злодіїв зустрілися в умовному місці, і, втішені вдалим закінченням „операції”, поспішили подалі від стадіону. Боячись, щоб за номером телефону їх не „вичислили” правоохоронці, хлопці викинули SIM-картку відразу ж за поворотом і вимкнули “мобілку”. Перечекавши ще день і зрозумівши, що пристрасті навколо викраденого телефону вляглися, хлопці зарядили у свій трофей новий стартовий пакет і вирішили, що усі переживання вже позаду.
Проте про крадіжку на стадіоні були поінформовані працівники відділення кримінальної міліції у справах неповнолітніх Калуського РВ УМВС. Розпитавши кількох підлітків, які того дня були на стадіоні, і зваживши усі „за” та „проти”, правоохоронцям не знадобилося багато часу, аби звузити коло підозрюваних до мінімуму. Невдовзі Степан Г. та Олександр С. уже писали пояснення щодо свого злочину. Мобільний телефон вилучений та повернутий власникові, а його викрадачам доведеться добре подумати про свою поведінку, адже проти них порушена кримінальна справа за ст. 185 ч. 2 КК України.
Ватикан: коли час зупинився