Але тепер вони об’єднані, оскільки, посуті, роботу усіх служб, пов’язаних з попередженням, виникненням та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, координує одна структура — підрозділ з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. У Калуші — це управління міської ради, яке, окрім того, що перебуває у структурі органів місцевого самоврядування, підпорядковується ще й профільному міністерству. Всього у штаті міського управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення штатним розписом передбачено 14 посад, реально тут працює 13 працівників.
Загалом для Калуша День працівника цивільного захисту населення є святом особливим, адже наше місто, зважаючи на велику кількість потенційно-небезпечних об’єктів, є по-своєму унікальними. Так, за словами начальника управління Івана Дембича, через наявність на території міста сильнодіючих отруйних хімічних речовин (хлор і аміак) Калуш має ІІІ категорію з цивільної оборони. У цьому сенсі ми є єдиними в області, оскільки ніде, крім Калуша, такої кількості небезпечних речовин немає.
Про стан справ у нашому місті та реальність загрози виникнення надзвичайних ситуацій Іван Дембич розповів „Вікнам”.
Найбільша проблема — калійний завод
— Цікаво дізнатися, який об’єкт у Калуші становить найбільшу загрозу для мешканців міста та довкілля загалом?
— На території міста працює багато підприємств, де використовуються речовини, які у випадку потрапляння до навколишнього середовища можуть завдати серйозної шкоди і навіть призвести до екологічної катастрофи. Але на перше місце я б поставив калійний завод ВАТ „Оріана”. Якщо, до прикладу, не витримає тіло дамби на Домбровському кар’єрі, виллються розсоли (а їх там є 10 млн. куб. метрів з концентрацією солі 300-400 мг на 1 літр), то катастрофа матиме глобальні наслідки і загрожуватиме існуванню всього живого. Більше того, такої кількості достатньо, аби результати засолення відчули по руслу Дністра аж до Чорного моря, у тому числі і у Молдові. Так, якщо для порівняння на ЗАТ „ЛУКОР” та ВАТ „Карпатнафтохім”, де працюють з хлором, станеться якась позаштатна ситуація, то тут її наслідки будуть наперед спрогнозованими — є відповідні служби, фахівці, працює аварійно-рятувальний загін тощо. Тобто ліквідація таких ситуацій відбуватиметься за наперед відпрацьованими чіткими схемами. Щодо калійного, то тут перспективи оперативного усунення наслідків такими обнадійливими не виглядають.
— Подейкують, на проблеми калійного нарешті звернули увагу у Києві і буцімто вже навіть є план з відновлення його роботи.
— Насправді, на рівні держави ще не вирішили, що робити з калійним заводом. Коштів ні на його закриття, ні на відновлення роботи (а це дуже великі суми, які на рівні області, а тим більше міста знайти не вдасться) навіть не передбачаються. А те фінансування, що йде, спрямоване виключно на природоохоронні заходи. Фактично на те, аби не порушити рівновагу. Але це є консервація існуючих проблем, а не повне усунення загрози.
Щодо нашого управління, то ми намагаємося вирішити питання просідання ґрунтів над шахтними виробітками. Так, центральне поле вже заповнене розсолами і тут відбувається затухання процесів просідання. Тепер на рівні облдержадміністрації вирішується питання про заповнення Хотінського поля. А плани щодо відселення з небезпечних зон людей за такого фінансового стану справ поки що втілити взагалі нереально.
Слідство продовжується
— Чим закінчилося розслідування торішнього резонансного випадку отруєння води та загибелі риби у Сівці? Чи підтвердилися підозри у цій екологічній катастрофі щодо тепер зупиненого магнієвого?
— На даний час ЗАТ „Магній” не працює і його борги перед ВАТ „Прикарпаттяобленерго” становлять понад 5,4 млн. гривень. Загалом щодо зупинки цього виробництва, то тут виникла серйозна соціальна напруга, адже до 1000 людей потрапили під скорочення. Щодо ситуації у місті, то, з одного боку, повітря стало чистішим, та з іншого — виникла непроста ситуація з вапняковим молочком. Так, поки магнієвий працював, молочко він продавав на ЗАТ „ЛУКОР”, а той використовував його для очищення міських стічних вод. Тепер ”ЛУКОР” у пошуках альтернативних джерел постачання вапнякового молочка.
А щодо випадку з отруєнням води у Сівці, то розслідування веде обласна природоохоронна прокуратура. Жодних даних про його результати ми досі не отримали, так що, думаю, слідство продовжується.
— Іване Івановичу, чим закінчилася суперечка між міською владою та „Оріаною-Галев” з приводу належності полігону токсичних відходів. Чи знайшовся власник, який приведе цей небезпечний об’єкт до ладу і слідкуватиме за ним?
— Тут усі крапки над „і” також ще не розставлені. Але наша позиція залишається незмінною — „Оріана-Галев” викупила цілісний майновий комплекс, до якого входив і полігон токсичних відходів, тому має слідкувати за ним. До слова, полігон, який є унікальним об’єктом із захоронення отруйних речовин, перебуває у полі зору обласної влади. Так, у липні тут побувала комісія під керівництвом голови постійної комісії з екології обласної ради Ігора Куреляка. Також були представники обласної санепідстанції, екології тощо. Ця комісія підготувала довідку про стан полігону. Питання невдовзі обіцяють заслухати на постійній комісії облради і винести на обговорення сесії.
— Чи можливе подальше захоронення на полігоні небезпечних речовин? Адже час від часу з’являються чутки, що до нас тишком-нишком завозять чергову порцію отрути?
— Така технічна можливість є. Але через невирішені проблеми полігону цього не робитимуть.
Сюди стікається уся інформація
— Відомо, що міське управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення слідкує за тим, щоб калушани безперебійно отримували воду, тепло та газ. Як оціните стан підготовки Калуша до початку опалювального сезону?
— І не тільки. Виконком нам доручив і роботу щодо взаємодії з правоохоронними органами, військовими частинами тощо. Таким чином, ми щоденно беремо під свій контроль усі ситуації, що виникають у місті, навіть якщо вони не підпадають під категорію надзвичайних.
До прикладу, нещодавно до чергового управління звернулися мешканці будинку на вул. Павлика, де протягом двох діб було відсутнє електропостачання. Ми залучили РЕМ і за дві з половиною години електропостачання було поновлено. А цієї неділі по всьому місту протягом двох годин не було газу. У ході оперативних заходів з’ясувалося, що причина — нестиковка у мережі на газорозподільній станції. Газопостачання відновили, а компетентні служби займаються цими мережами. Наразі розслідування триває.
Ще одна ілюстрація нашої роботи: на початку місяця, 4 вересня, до нас надійшло штормове попередження. Вітер ламав дерева, у деяких місцях обірваними виявилися лінії електропередач. До роботи взялися комунальні служби, РЕМ, ми скоординували роботи і усунули усі проблеми. Одне слово, маємо чіткі плани при різних незвичайних ситуаціях: бурях, смерчах, випадках пташиного грипу, терактах тощо.
Щодо підготовки до зими, то тут у наступні місяці коло наших обов’язків розшириться. Так, зокрема слідкуватимемо за ситуацією на дорогах, за їхнім підсипанням, за тим, чи не підмерзають у підвалах труби.
У полі зору і ситуація з початком опалювального сезону. Так, на даний час у місті існує реальна загроза відключення водопостачання, також актуальною є проблема боргів КП „Водотеплосервіс” перед ДК „Газ України” та ДП „Калуська ТЕЦ”. Щоденно зведення про усі НП, які виникли у місті, лягають на стіл міського голови.
Принагідно дозвольте привітати з професійним святом усіх моїх колег, усіх людей, які щоденною клопіткою працею стають на заваді лиха, ризикуючи своїм життям, допомагають рятувати інших.
— „Вікна” приєднуються до привітань і бажають усім, хто має відношення до попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, успіхів, здоров’я і благополуччя.
Ватикан: коли час зупинився