Так, перелік заходів, які належить виконати у місті, було затверджено на засіданні виконкому Калуської міськради 14 червня. Передбачалося, що усі роботи фінансуватимуться з різних джерел: загального фонду міського бюджету, бюджету розвитку, державного бюджету та за кошти підприємств.
На жаль, повідомив Степан Різник, тих коштів, на які розраховували комунальники, отримати не вдалося. Зокрема, на капітальний ремонт житлового фонду у загальному фонді міського бюджету протягом восьми місяців від початку року планувалося 1 млн. 420 тис. грн. Проте дохідна частина міського бюджету не виконувалася, тому реально робіт виконали тільки на 28% від плану (на 407 тис. гривень), з яких профінансовано ще менше — 184 тис. гривень. Це позначилося на підготовці будинків до зими. Зокрема, замість покрівель на 9 будинках, капітальний ремонт виконано тільки на 5-ти. Заміна стояків опалення виконана лише в обсязі 49%, а ситуація із заміною мереж холодного водопостачання та герметизацією міжпанельних швів ще невтішніша: обох робіт виконано тільки 17% до плану. Цього року у місті не зроблено жодної шатрової покрівлі.
Вирішальну допомогу з підготовки будинків до зими комунальники отримали з бюджету розвитку — на реконструкцію 12 покрівель житлових будинків виділили 1 млн. гривень. На даний час проводяться роботи на 4 житлових будинках. Але і цього виявилося замало. Так, Степан Різник запропонував депутатам додати ще 300 тис. гривень для того, аби відремонтувати аварійні покрівлі над будинками на вул. Б. Хмельницького, 48 та 56. Очевидно, що добудова мансардних поверхів у найближчі рік-два їм не „світить”.
Щодо підготовки до осінньо-зимового періоду міських ЖЕО, то тут, за словами Степана Різника, проводити роботи у повному обсязі не дає значна заборгованість населення з квартирної плати (загалом близько 5 млн. гривень). А різні ініціативи комунальників щодо перегляду тарифів на послуги ЖЕО (у тому числі і пропозиція додати до квартплати 30% на ремонт житла та 10% на підготовку до зими) не пройшли.
Більш-менш успішним можна вважати підготовку до зими доріг. Так, вперше за ініціативи міського голови частину податку з власників транспортних засобів скерували на ремонт міжквартальних проїздів та доріг у дворах. Наразі робіт виконано на 700 тис. гривень, але, поки дозволяє погода, Степан Різник пропонує продовжити почате і додати на цю мету ще 200 тис. гривень. Щодо роботи дорожників взимку, то тут цілком можливі проблеми. Якщо спеціалізована техніка готова на дві третини, то підсипального матеріалу і реагентів заготовили небагато: з 500 тонн, потрібних місту, — тільки 100.
Але головне для початку опалювального сезону у місті — рівень готовності найбільшого комунального підприємства „Водотеплосервісу”. Так, аварійні ділянки тепломережі попри фінансові проблеми вже замінені. Котельні також готові. На перешкоді може стати тільки заборгованість підприємства за спожиті енергоносії. Так, станом на початок вересня підприємство має борг за газ 365 тис. гривень та за покупне тепло від ДП „Калуська ТЕЦ” — понад 5 млн. гривень, з яких майже мільйон — за минулий опалювальний сезон. Залишається ще понад 700 тис. гривень неповернутого банківського кредиту. У принципі, усі борги минулого сезону вдалося б повернути, якби місто перерахувало „Водотеплосервісу” 1 млн. 737 тис. гривень дотації з відшкодування різниці у тарифах.
Депутати звернулися
до Януковича
Міські обранці підтримали звернення до Прем’єр-міністра України Віктора Януковича щодо реалізації Закону від червня минулого року „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”. Так, станом на початок вересня держбюджет заборгував підприємствам, які обслуговують інфраструктуру м. Калуша, понад 14 млн. гривень (різниця у тарифах за 2000-2004 рр.). Левова частка цього боргу — понад 10 млн. гривень — заборгованість перед ДМП „Калуштеплокомуненерго”. Ще понад 3 млн. 700 тис. гривень держбюджет боргує КП „Водотеплосервіс”.
Крім того, у Калуші, йдеться у зверненні до Януковича, накопилося чеків, при допомозі яких населення повертало борги за рахунок вкладів колишнього Ощадбанку СРСР, на 3,23 млн. гривень. Найбільше їх у міських ЖЕО — на 2,5 млн. гривень. Оскільки калуські комунальні підприємства за відповідний період не мають боргів за газ та податкових зобов’язань, то вони фактично не можуть використати ці чеки.
Депутати впевнені, що така ситуація існує не тільки у нашому місті, і просять розробити окремий порядок отримання комунальниками міста передбаченої законом субвенції.
Влада знає,
як не підвищувати квартплату
Найбільше опонували Степану Різнику під час обговорення питання підготовки до осінньо-зимового періоду депутати фракції Блоку Юлії Тимошенко. Так, Михайло Стечак попросив пояснити інформацію, яка з’явилася в офіційному видані обласної ради. У ній йшлося, що з 13 котелень Калуша до роботи готові тільки 7, а готовність житлового фонду перебуває на рівні 30%. „Мене здивували цифри в обласній пресі”, — відповів головний комунальник міста, і зазначив, що насправді ситуація не є такою сумною: повністю готові до опалювального сезону 10 котелень, а на трьох треба усунути незначні недоробки і, без сумніву, це буде зроблено вчасно. А щодо стану житлового фонду, то питання це болісне не тільки для Калуша, а й для усіх інших міст області.
Депутат Олег Романишин зазначив: „Послухати, складається враження що все добре” і адресував Степану Різнику цілу низку питань, починаючи від втрат води і закінчуючи питанням, чому у місті замість шатрових роблять звичайні покрівлі. На більшість питань депутат отримав відповідь міського голови. Так, Ігор Насалик зазначив, що сьогодні зусилля спрямовані на зменшення втрат питної води у мережах. Нагадав, що всього за місяць місто почало споживати на 9 тис. куб. метрів води на день менше (з 35 до 26 тис. куб. метрів). І це не межа, оскільки кошти, які планувалося скерувати на будівництво котельні на вул. Рубчака (1,5 млн. гривень), будуть використані саме для робіт на мережі водопостачання. Має Ігор Насалик і рецепт вирішення питання втрат води вже у будинках. Так, він повідомив, що з власних коштів найме по два сантехніки для кожного ЖЕО. Вони пройдуться по усіх квартирах і безкоштовно для громадян відремонтують крани, унітази тощо. Одне слово, усі проблемні місця, де втрачається вода. Це дає міському голові впевненість, що значного зростання вартості послуг водопостачання для калушан не буде. Пан Романишин висловив переконання у протилежному — вода суттєво дорожчатиме.
Вірогідність перспективи поновлення гарячого водопостачання у Калуші є наближеною до нуля. Так, гаряча вода останній раз була навесні 2002 року. Тому тепер можна стверджувати — мережа є повністю зруйнованою і поновити подачу гарячої води технічно нереально. Багато міст вже відмовилися від гарячого водопостачання. Серед них буде і Калуш. Степан Різник намагався додати цьому нерадісному повідомленню більш оптимістичного забарвлення — 50% городян і так матимуть гарячу воду (очікуються, що до кінця року 30% квартир перейдуть на автономні системи опалення, ще 20% встановили електричні бойлери для підігріву води). А Ігор Насалик переконаний: якби гаряча вода і була, то це коштувало б для споживачів настільки дорого, що вони були б просто не у змозі платити.
Отримав депутат і відповідь на питання про стратегію реконструкції міських покрівель. Насправді сучасний єврорубероїд, який нині практикується у Калуші, дешевший за шатрову покрівлю, а служити може так само довго. До прикладу, шатровий дах на ЗОШ №5 обійшовся б у 300 тис. гривень, а для реконструкції єврорубероїдом достатньо 140 тис. гривень.
У відповідь депутату від блоку „Національний вибір” Василеві Гордію міський голова зробив серйозну і дуже важливу для калушан заяву: квартплату у Калуші можна не підвищувати. За умови, якщо місто візьме на себе вивіз сміття і утримання ліфтів. До речі, першу умову виконати можна за рахунок іншого прихованого резерву — змусити усіх підприємців та підприємства, а також громадян, які проводять будівництво, реконструкцію та інші роботи, пов’язані зі сміттям, укладати договори з КП „Екосервіс”. Робота у цьому напрямку вже почалася і за останні місяці надходження підприємства зросли у 2,2 рази.
Під кінець обговорення комунального питання Ігор Насалик багатозначно сказав: „Борги „Водотеплосервісу” — 7 млн. гривень. Запам’ятайте”. Очевидно потайний зміст повідомлення можна буде розшифрувати у майбутньому. Але усі запам’ятали і перейшли до наступного питання порядку денного.
Ватикан: коли час зупинився