Ринок біля міськради?

Гіпотетичну картину намалював на засіданні виконавчого комітету Калуської міської ради депутат обласної ради, підприємець Микола Полицький: якщо у місті не карають тих, хто торгує у невстановлених місцях, то він готовий почати торгівлю просто біля приміщення міської ради за принципом стихійних торговців — „Бо мені тут вигідно”.
Переглядів: 302

Здається, потуги міської влади у боротьбі зі стихійними ринками наштовхнулися на тихий саботаж з боку правоохоронців та контролюючих служб. Такий невтішний висновок напрошується від розгляду на засіданні виконавчого комітету під головуванням в. о. першого заступника міського голови, керуючої справами міськвиконкому Наталії Бабій питання щодо функціонування калуських ринків, а також боротьбу зі стихійною торгівлею у місті.

Податківці вимагають жирної крапки
Як відомо, заступники міського голови особисто контролювали ліквідацію стихійних ринків на вул. Дзвонарській та на „п’ятачку”, яка розпочалася у травні. Була утворена спеціальна комісія з ліквідації стихійної торгівлі Калуської міської ради, яку очолив заступник міського голови з економіки та власності Ігор Очкур. Результат — стихійна торгівля на „п’ятачку” була припинена. Вдалося стабілізувати ситуацію і на вул. Дзвонарській. До того ж, тут була відкрита для проїзду автотранспорту дорога. Невирішеним залишилося питання розташування гуманітарного ринку на пр. Лесі Українки та ліквідація стихійного ринку на вул. Б. Хмельницького-Хіміків: гості міста і калушани вимушені спостерігати за торгівлею „секонд-хендом” на центральному проспекті міста, а у базарні дні весь скверик біля крамниці „555” заповнений людьми, які торгують продуктами просто із землі.
Наслідками такої торгівлі є гори сміття, які безкоштовно доводиться прибирати калуським комунальникам, і харчові отруєння калушан, адже продукти з таких ринків не проходять жодної перевірки. Проте суттєвим для влади є те, що у міський бюджет від такої торгівлі не надходить жодної копійки ринкового збору. І це в умовах, коли бюджет щомісяця перебуває на голодному пайку, коли грошей не вистачає навіть на платню бюджетникам. Крім того, зменшився і розмір ринкового збору від офіційних його платників. Так, за 8 місяців цього року до міської скарбниці надійшло 431,5 тис. гривень, що на 21,8 тис. гривень менше, ніж за відповідний період минулого року.
Як з’ясувалося, окремі підприємці зуміли надати своїм ринкам статус торгових рядів. І тому згідно із законом, вони не сплачують ринкового збору. Виходить, що підприємці поставлені у нерівні умови: за аналогічні ринки, розташовані поряд, одні з них сплачують ринковий збір, інші — ні. Проте, згідно з рішенням міської ради минулого скликання, торгові ряди були прирівняні до ринків і податківців було зобов’язано збирати цей збір. Тоді прокурор міста опротестував дане рішення, але депутати його не взяли до уваги. Проте до судового розгляду питання не дійшло. Отож, хоч рішення ради чинне, проте податківці утримуються щодо штрафних санкцій і кивають на владу, а підприємці, у яких ринки названі торговими рядами, збору не сплачують. Як сказав на засіданні виконкому начальник Калуської ОДПІ Роман Тимків, податківці не знають, як діяти у даній ситуації: „Або ми відміняємо рішення міської ради, або змушуємо сплачувати ринковий збір. Давайте поставимо жирну крапку”.
Крім того, з 2003 року міська рада не переглядала розмір ринкового збору, від чого втрати бюджету складають 300-320 тис. гривень на рік.

Міліція і влада: по різні боки
На засідання виконавчого комітету були запрошені усі без винятку власники ринків та торгових рядів. І усім їм було надано слово (загалом розгляд питання про функціонування ринків та стихійну торгівлю тривав понад 3 години. — Авт.).
В. о. першого заступника міського голови, керуюча справами виконкому Наталя Бабій висловила здивування тим, що на ринках міста, як з’ясувалося, безліч місця для торгівлі, у той же час продавці твердять, що вони не можуть покинути місця стихійної торгівлі, бо їм нікуди піти.
„Якщо ми заберемо людей, куди вони подінуться? Що ви будете робити, якщо вони стануть під міську раду?” — такі запитання поставив членам виконкому представник райвідділу УМВС Петро Луців. Проте такі пояснення не задовольнили виконком. На переконання Наталії Бабій, саме правоохоронці повинні допомогти владі і покласти край стихійній торгівлі, саме у їхніх руках перебувають важелі впливу на ситуацію. Проте замість допомоги міська влада отримує бездіяльність. „Будемо заслуховувати на сесії, як ви витрачаєте бюджетні гроші на Ваше утримання і винесемо на сесію питання про забезпечення райвідділом громадського порядку”, — такою була реакція в. о. першого заступника міського голови. За словами Петра Луціва, „стихійна торгівля” на Пушкіна, біля центральної пошти на та вул. Б. Хмельницького може бути забрана „хоч завтра”. Проте і завтра, і післязавтра стихійна торгівля у цих місцях тривала.
Дісталося від виконкому і окремим підприємцям, які „у багні, у болоті заробляють гроші”. Приміром, один з ринків на вул. Ринковій протягом 6 років не заасфальтований, досі немає проекту на його облаштування. При цьому ринок сплачує щомісяця тільки ринкового збору більше 30 тис. гривень. Тому можна говорити про кількасоттисячні обороти. При цьому підприємець сплачує єдиний податок. У цій ситуації мають розібратися податківці.

Їмо… контрабанду
Заступник головного санітарного лікаря району Оксана Ананевич увагу у своєму виступі акцентувала на діяльності діючих ринків. Основні порушення, які виявляють епідеміологи, це відсутність мийного і холодильного обладнання, порушення товарного сусідства (коли поряд продаються готові і сирі вироби, продовольчі і непродовольчі товари). З початку року, згідно із приписом санепідстанції, було відсторонено від роботи 402 працівників торгівлі. В основному — через відсутність запису про пройдений медогляд. Незадовільною є діяльність контролерів ринків, адже при кожному рейді представники СЕС складають по 20-30 протоколів. Навіть при усьому бажанні, за твердженням Оксани Ананевич, щодня контролювати діяльність ринків санітарні лікарі не в силі: у місті нараховується 480 об’єктів торгівлі і є тільки 5 працівників СЕС, які здійснюють санітарно-епідеміологічний контроль за їхньою діяльністю.
Протягом 2004-2005 років були зафіксовані прецеденти, коли головний санітарний лікар району виносив постанову про закриття усіх ринків. Тоді СЕС була звинувачена владою у зменшенні доходів до міського бюджету.
Гальмують наведення порядку на ринках і низькі розміри штрафних санкцій — 17-102 гривні. За словами начальника міського управління ветеринарної медицини Зіновія Тимцюрака, боротися із тими підприємцями, які завозять продукцію невідомого походження (контрабанду), надзвичайно важко, адже прокуратура приймає матеріали до розгляду тільки тоді, коли вартість вилученого сягає 17 тис. гривень. Інакше порушника можуть злякати тільки легким штрафом. Єдиними виходом із ситуації санітарні лікарі та ветеринари бачать у розірванні договорів оренди з систематичними порушниками, на яких адміністрації ринків не звертають жодної уваги, натомість борючись із бабусями, які привозять продати літру молока.
Виконком прийняв досить жорстке рішення. Чи будуть його виконувати підприємці та контролюючі служби, знову залежить від наполегливості влади і бажання навести порядок на ринках. Протягом 15 років міській владі це зробити не вдалося.
P.S. Коли номер був готовий до друку, стало відомо, що питання про охорону громадського порядку у місті райвідділом УМВС стоїть першим у порядку денному сесії міської ради, яка відбудеться 26 жовтня.