Ігор Насалик: випадковий пасажир чи машиніст локомотиву?

Міський голова Ігор Насалик з понеділка з’явився у своєму робочому кабінеті. Судячи з усього, поїздка до Києва виявилася вдалою, а досягнуті там домовленості матимуть суттєве значення для життєдіяльності нашого міста наступного року.
Переглядів: 344

Окрім підсумків цієї поїздки, „Вікна” у розмові з міським головою цікавилися актуальними проблемами Калуша і рецептами їх вирішення, які пропонує Насалик і його команда. Цікаво також було б дізнатися і про результати аудиторської перевірки діяльності усіх підрозділів влади протягом останніх років. Нагадаємо, що ставши мером, Ігор Насалик відразу найняв аудиторів з тим, аби „знати, з чого ми почали”. Проте результати аудиту досі ще опрацьовують, повідомив міський голова, додавши, що на його проведення він витратив 20 тис. доларів власних коштів.
Отож, про п’ять місяців роботи міської влади і трохи більше — у розмлві з міським головою Калуша Ігорем Насаликом.

„Списки тих, хто хоче мати гарячу воду, укладатимуть в ЖЕО”
— Останнім часом Ігоре Степановичу  Вам дорікають тим, що, мовляв, міський голова не збирається виконувати свою передвиборчу програму. Так, на сесії міської ради Ви привселюдно повідомили, що гарячої води у Калуші не буде, оскільки вона нібито калушанам не потрібна. А одним з пунктів програми, з якою Ви перемагали на виборах, записано: „Забезпечити калушан холодною і гарячою водою”.
— За великим рахунком, питання гарячої води не є питанням міської ради. Це винятково питання фінансування. Якщо люди не оплачують, ми не можемо запустити гарячу воду. Технічно це можливо зробити за чотири місяці. Більше того, ми вже сьогодні готові інвестувати у мережі. Але що з цього, якщо це буде та складова, яка тягнутиме весь бюджет міста на дно. Це заведе місто і калушан у нікуди. Люди просто не зможуть платити за гарячу воду, це для них буде економічно невигідно. Набагато краще перейти на автономні системи підідгріву води та опалення. Так, за попередніми розрахунками, гаряча вода коштуватиме понад 7 грн. за кубічний метр. І це — не межа: якщо газ дорожчатиме, то вартість гарячої води може сягнути і 12-14 гривень за 1 куб. метр. Гадаю, калушани самі будуть проти таких послуг.
До речі, з усіх людей, з якими я спілкувався на прийомі, жоден не звертався з приводу гарячого водопостачання. То чому піднімати проблеми, які за великим рахунком не є актуальними? Додам, що від своєї передвиборної програми я не відмовляюся, але вона розрахована на 5 років, і виконати усе протягом 5 місяців перебування на посаді міського голови нереально. Як і було обіцяно, калушани вже мають цілодобове холодне водопостачання. Матимуть вони і гаряче, якщо такою буде воля громади.
Закликаю усіх, хто хоче мати гарячу воду і готовий за неї платити, звертатися до ЖЕО за місцем проживання, де укладатимуть списки таких людей. І якщо ми побачимо, що бажаючі є, то жодних проблем у забезпеченні гарячою водою у Калуші не буде.
— За інформацією КП „Водотеплосервіс”, мережа подачі гарячої води сьогодні практично усюди потребує заміни. Так, останній раз гаряча вода була у місті в опалювальному сезоні 2003-2004 років. Магістральні водопроводи всюди поржавіли, а щодо мережі у житлових будинках, то вона майже повністю зруйнована. Суму інвестицій, якої потребує відновлення гарячого водопостачання, на сьогодні неможливо точно підрахувати. Спершу потрібно виготовити проект, на що піде близько двох місяців. Оскільки це має бути фактично проект на ціле місто, то коштуватиме він немало. Щодо труб, то, не беручи до уваги підвали будинків та стояки, тільки водогонів гарячого водопостачання доведеться замінити 56 км. А для цього треба перевернути усе місто. Одне слово, якщо до цього проекту приступити негайно, то справа запуску гарячої води — питання не цього року і навіть не наступного. Натомість, Ви стверджуєте, що технічних проблем немає. Звідки у бюджеті візьмуться кошти для реставрації мережі гарячого водопостачання? До слова, у своїй передвиборній програмі Ви обіцяли для цього залучити також і власні кошти. Якщо так, то скільки?
— Проблеми з мережею, за наявності відповідного фінансування, можна легко вирішити. Це можна зробити частково за кошти міста, частково — за рахунок фінансування з державного бюджету. Якщо так стоятиме питання, то я вкладу у мережі і власні кошти. Але тоді сам контролюватиму, щоб люди платили за гарячу воду вчасно і у повному обсязі.

З початком опалювального сезону проблем не буде
— Ігоре Степановичу, Ви щойно повернулися з Києва, де, зокрема, разом з мерами інших міст мали зустріч з Президентом. Про що йшлося на тій зустрічі?
— Зустріч з Віктором Ющенком тривала близько двох з половиною годин і була вона доволі нудною і безплідною. Президент і сам говорив, і мерів слухав. Я не виступав: адже слово надали тільки трьом міським головам: районного центру, обласного центру і великого міста. Представники місцевого самоврядування піднімали низку проблемних питань, зокрема щодо податкової системи, можливості підпорядкування правоохоронних органів, податкових інспекцій, тощо органам місцевого самоврядування. На жаль, чітких механізмів їхнього вирішення на зустрічі запропоновано не було; інструментарій впровадження речей, які ми пропонуємо, відсутній.
Після зустрічі я спілкувався з головою Секретаріату Президента Віктором Балогою, його заступником Віктором Боднарем, описав їм ситуацію і направив лист до Президента щодо виділення для Калуша додаткових коштів з держбюджету.
— Як міські голови відреагували на запровадження мораторію на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги?
— Я спілкувався з багатьма мерами і можу сказати, що у Калуші ситуація є кращою, ніж у багатьох інших містах України. Приміром, тарифи у нашому місті так і залишилися на попередньому рівні, ми їх не підвищували. Що б там не казали, але практично скрізь житлово-комунальні послуги коштують втричі дорожче, ніж у Калуші. І ми шукаємо механізми, щоб допомогти комунальним підприємствам без того, щоб перекладати фінансові проблеми на калушан. Зокрема, впорядковується питання сплати за оренду приміщень на території ЖЕО. Свого часу сесія прийняла рішення, що 75% виручених від оренди коштів залишаються ЖЕО і тільки 25% надходить на рахунки Фонду комунального майна територіальної громади міста. Тобто ЖЕО зацікавлені, щоб усі орендарі вчасно вносили плату. Вони добре знають свою територію і вже зафіксовано непоодинокі випадки, коли виявляються такі об’єкти, що по 2-3 роки не сплачували орендної плати взагалі. Наведення порядку у цій сфері сьогодні дозволить комунальникам отримувати додаткові надходження не підвищуючи вартість послуг. Більше того, місто збирається самотужки забезпечувати вивезення сміття та утримання ліфтів, фактично дотуючи калушан, а у квартплату входитимуть інші послуги та роботи. Резерв, зокрема, у поліпшенні фінансової ситуації на КП „Екосервіс”, є. Так, за кілька місяців надходження підприємства зросли більш, як удвічі, тільки за рахунок того, що упорядковується система укладення угод з „Екосервісом” на вивезення сміття. Наразі підприємство розробляє схему смітників і організації вивезення сміття з приватного сектору.
— То чи подорожчає у Калуші вартість опалення, адже мораторій, який підтримала Верховна Рада, досі не підписаний навіть спікером Олександром Морозом? За його словами, таке рішення не відповідає Конституції.
— За мораторій проголосували 340 народних депутатів. Спікер просто не має права не підписати цей документ. Він — всього лише менеджер, а рішення приймає не керівництво Ради, а виключно депутати своїм голосуванням. Більше того, Президент вже висловився, що підпише мораторій. Казус вийшов такий, що тепер всі сидять і думають: як бути? Бо у бюджеті потрібно знайти близько 20 млрд. гривень на компенсацію різниці у тарифах. Щодо Калуша, то ми не планували піднімати тарифи, але раз така ситуація склалася, то, гадаю, ми також маємо повне право отримати свою частку компенсації з держбюджету?
Повідомлю, що нам вдалося врегулювати усі фінансові проблеми перед початком опалювального сезону. Частково це — кредити, частково — кошти з державного бюджету. Так, вже існує домовленість про те, що КП „Водотеплосервіс” бере банківський кредит у розмірі 1 млн. 400 тис. гривень. Зобов’язання по ньому надає не місто, як це практикувалося досі, а комунальне підприємство. Банки зацікавлені кредитувати нас. Так, ми мали 8 пропозицій від різних банків і тому мали можливість обрати найкращий варіант. Кредит можна було брати і на 4-5 років, але ми розраховуємо його повернути максимально швидко, за 6-7 місяців.
Тобто тепер КП „Водотеплосервіс” матиме кошти для того, аби розрахуватися за газ для котелень перед ДК „Газ України” та погасити борг за тепло, куплене у ДП „Калуська ТЕЦ” минулого опалювального сезону. Коштів вистачить і на те, аби провести передоплату, встигнути відкрити ліміти на газ і нормально розпочати опалювальний сезон. Мені вдалося зарезервувати ще додатково до 700 тис. гривень на непередбачувані видатки.

„Я впевнений, що у бюджеті-2007 всі закладені програми будуть виконані”
— Відомо, що у міському бюджеті на цей рік існують серйозні проблеми, дефіцит обіцяє сягнути 9-10 млн. гривень. Як ви збираєтеся вирішувати питання фінансування першочергових видатків міської ради?
— Не вистачає навіть на зарплату. Так, якби всі кошти до кінця року спрямувати виключно для цих цілей, то все одно не вистачало б 2,5-3 млн. гривень. І це при тому, що протягом останніх п’яти місяців ми перевиконуємо заплановані надходження до бюджету. До квітня був провал у розмірі 1,5 млн. гривень. Його вже вдалося компенсувати.
Ми шукаємо нові можливості для того, аби у міста було більше грошей. Працюємо у різних напрямках — і ефект уже є. Не запровадивши нічого нового, ми буквально беремо гроші з повітря. Наприклад, незаконні забудови і штрафні санкції за ці порушення, яких вже стягнено у розмірі 180 тис. гривень. Також серйозні вливання до бюджету мають надійти від продажу земельних ділянок. Вже почалися перші аукціони. Якщо раніше землю під індивідуальну забудову у Підгірках роздавали просто так і бюджет від цього нічого не мав, то тепер право на забудову продається з аукціону. На продаж планується виставити 40 ділянок, і при стартовій ціні 6 тис. гривень, за кожну вдасться отримати, на мою думку, у середньому 15-16 тис. гривень. Це як мінімум. 10 жовтня, також з аукціону, продаватиметься земельна ділянка на пл. Героїв. Тобто місто почало заробляти на землі. Вже домовилися і з головою обласної ради Ігорем Олійником, який колись очолював фірму „Житлобуд”. Ця фірма почала будувати офісно-торговий центр на пл. Героїв, на землі, термін оренди якої закінчувався у жовтні. Будинок не зноситимуть і пан Олійник погодився заплатити за землю ціну, яка у середньому була б на таку ділянку при її продажу з аукціону.
Рішення про перегляд розміру плати за введення об’єктів в експлуатацію (так званий інвестиційний відсоток) та упорядкування схеми відрахувань також позитивно позначилися на бюджеті. Якщо за весь минулий рік інвестори перерахували до бюджету близько 50 тис. гривень, то цього року вже 500 тис. гривень, а до кіня року буде мільйон.
Упорядкування руху вантажівок містом, звісно, теж відбувається не без користі для бюджету. Якщо, скажімо, ми надамо 1000 дозволів, то від цього до бюджету надійде додаткові 800 тис. гривень.
Тобто місто може заробляти гроші, було би тільки бажання. Зусилля влади спрямовані якраз у цьому напрямку.
Інший бік медалі — якість використання бюджетних коштів. До прикладу, за кошторисом, на ремонт дорожнього покриття вул. Хіміків передбачили 2 млн. 400 тис. гривень. Дорогу відремонтували і обійшлося це реально у 550 тис. гривень. Решту зекономили. На огорожу у ЗОШ №5 заклали 80 тис. гривень, а насправді для бюджету вона обійшлася у 24 тис. гривень. Стільки ж профінансував підприємець, який робив огорожу. Я побував на території школи: тут прекрасна огорожа, новий дах, поряд відремонтована дорога, тому тепер потрібно належного вигляду надати фасаду. 
— З-поміж інших питань, які Ви вирішували у Києві, було й обговорення бюджету міста на наступний рік. Чи вдалося Вам домовитися про виділення на потреби Калуша коштів з державного бюджету?
— Цього року місто з державного бюджету не отримало ні копійки на розвиток. А коли формували так званий четвертий додаток (перелік об’єктів, які фінансуватимуться за рахунок бюджету розвитку. — Авт.), то у ньому передбачили 10,5 млн. гривень. З них 6,5 млн. — кошти за землю, яких насправді немає; за 2,5 млн. гривень планувалося приватизувати будинок побуту, але там досі тривають судові позови, які не дають можливості цього зробити. Для чого ж тоді складали четвертий додаток? Для того, щоб робити відписки. Реальних коштів не було і тому виконання робіт стало неможливим. Щодо бюджету наступного року, я більш, ніж впевнений, що усі програми, які ми закладемо, будуть виконані. Він буде реальним і навіть матиме профіцит, що дозволить зробити більше запланованого.
На сьогодні складено чотири листи, зокрема, у Кабмін, бюджетний комітет Верховної Ради, Мінфін. Я отримав пропозиції, що потрібно зробити, щоб Калуш отримав додатквоі субвенції з державного бюджету. До тепер, скільки б урядів не змінювалося, але жодна програма у Калуші не була запущена. Це стосується вирішення і проблем магнієвого, і калійного, тощо. Крім того, через скорочення, яке планується на „ЛУКОРі”, неминуче виникне соціальна напруга. І мені незрозуміло, чому по екологічному фонду тільки 10% залишається місту, а решта йде у держбюджет.  Сума, яку ми подали до погодження у нашому запиті, — порядку 56 млн. гривень для вирішення усіх соціально-економічних питань Калуша. Цих коштів вистачить для того, аби привести до ладу Ратушу, дороги, мережі тощо. Я звернувся до ВР щодо отримання цих коштів. Звичайно, у повному обсязі нам їх не виділять, але частину, сподіваюся, отримаємо.
Крім того, у понеділок побував на засіданні депутатської комісії ВР при формуванні бюджету до першого читання. Були присутні керівники усіх областей. Я підняв питання, що ще у 2005 році заручився підтримкою всіх членів паливно-енергетичного комітету ВР про виділення для Калуша 8 млн. гривень додаткової субвенції з державного бюджету на соціально-економічний розвиток міста. Це питання тоді ж ставили на бюджетному комітеті, але повідомили, що у 2006 році виділити для Калуша 8 млн. гривень немає можливості, але на 2007 рік ці кошти обов’язково закладуть. Так що, думаю, наступного року ми все ж отримаємо обіцяне.

„З „ЛУКОРом” триває переговорний процес”
— Планувалося, що у Києві Ви зустрінетися з віце-президентом „ЛУКОЙЛу” Олексієм Смирновим. Чи вдалося Вам досягти домовленості?
— Я спеціально поїхав раніше, щоб зустрітися зі Дмитром Сандлером, представником Смирнова у ВР, описав ситуацію, особисто виклав усі пропозиції міської ради. Він все перадасть пану Смирнову. Наразі говорити щось конкретне не можна — переговори тривають і маємо розробити систему загальних поглядів. Я вважаю, що громада, перебуваючи у важких екологічних умовах, повинна щось додатково отримувати від такого гіганта, як „ЛУКОР”.
— Як просувається ще один ваш грандіозний проект — про передачу ДП „Калуська ТЕЦ” в управління міської ради? Як Ви особисто реагуєте на протести трудового колективу, який вже висловлювався проти такого розвитку подій?
— У четвер, напередодні зустрічі з Президентом, я розмовляв з віце-прем’ром з питань паливно-енергетичного комплексу Андрієм Клюєвим. Темою розмови стало питання управління ДП „Калуська ТЕЦ”.  Він поцікавився, за рахунок чого ми, як місто, можемо покращити функціонування ТЕЦ, запропонував доопрацювати і направити повторний запит з обґрунтуванням, щоб розглянути дане питання на засіданні Кабміну. Я чомусь переконаний, що місто все-таки матиме ТЕЦ в управлінні. Це перший етап. Наступний — ми зможемо оголосити конкурс і залучити інвестиції. Методологія управління дає можливість це зробити. Це можуть бути як банківські інвестиції, так і приватні. На ТЕЦ потрібно провести реконструкцію і перевести її на вугілля, оскільки газ стає надто дорогим. Розроблений кошторис реконструкції на 90 млн. доларів, і я хочу оголосити європейський конкурс, задіяти мінімальну кредитну ставку терміном орієнтовно на 4-5 років. При цьому Калуш зможе підвищити коефіцієнт корисної дії ТЕЦ з нині 38 до 90%, забезпечити себе електроенергією, регулювати для себе тарифи, провадити цінову політику та отримувати прибутки від роботи підприємства.
Щодо трудового колективу і адміністрації, то вони ще не чули наш проект. Нинішню ситуацію на ТЕЦ я б не назвав позитивною: тут не підвищується, а тільки сповзає вниз розмір зарплати. Облдержадміністрація, в управлінні якої перебуває ТЕЦ, нічого не пропонує, а ми підходимо з конкретною програмою. Люди її просто не знають. Щодо керівника підприємства Ігоря Микитюка, то віч-на-віч з ним мені ще поспілкуватися не вдавалося, а на засіданні виконкому, членом якого він є, пан Микитюк досі не з’являвся. Кілька днів тому ми з ним зідзвонювалися і обговорювали деякі питання щодо майбутнього ТЕЦ.
— Коли очікувати того, що „Оріана” передасть місту інженерний корпус? Крім того, вже є рішення Фонду держмайна про передачу місту фундаментів на Малицької, але до справи не дійшло. Як Ви збираєтеся вирішувати цю ситуацію? Чи принесли звернення міської ради у Фонд держмайна очікуваний ефект?
— На жаль, наразі Фонд держмайна не знаходить спільної мови з керівником „Оріани” Богданом Павликівським. Доручення Фонду не виконуються. Прокуратура подала на відчуження тих же двох фундаментів на Малицької. Якщо ми побачимо, що вони місту не будуть належати, то, оскільки земля там не відведена, ми як варіант можемо запропонувати „Оріані” прибрати фундаменти зовсім.

Локомотив почав тягнути команду
— Ігоре Степановичу, давно минуло три місяці — випробувальний термін, який Ви дали своїм заступникам. Наразі все залишається без змін, тобто командою Ви задоволені і нікого звільняти не збираєтеся?
— Ефективну 100-відсоткову команду зібрати відразу неможливо. У перші місяці по-справжньому за результат переживав тільки дехто з заступників. Тепер я бачу, що вболівають за нього 90% команди. Дехто довго оцінював: залишиться чи ні, працюватиме чи ні, і, відповідно, вибудовував свою стратегію. З кожним тижнем, місяцем заступники більш професійно підходять до багатьох питань. 
Локомотив, який почав тягнути, є, а члени команди починають тягнутися за ним і працюють дедалі ефективніше.
— Коли Ви подасте на затвердження двох поки що в. о. — Василя Петріва, заступника з питань будівництва та Наталію Бабій, першого заступника міського голови?
— Я готовий цих людей подати вже на наступну сесію міської ради. Але це вже буде рішення депутатів ради, яка у Калуші — найнезалежніша в Україні. Звичайно, депутати захочуть ще раз проаналізувати роботу заступників і винести свій вердикт. Поки що ситуація недозріла. Цих людей сприймають неоднозначно, але нехай депутати розберуться. Я закликаю усіх обранців: запропонуйте щось краще, ніж те, що пропонуємо ми, і ми із задоводленням готові підтримати ваші кандидатури.
Для того, щоб депутати мали ще більший вплив, планую скласти і затвердити сесією документ про відкликання міського голови з посади. І якщо під ним підпишеться більшість (принаймні, 26 депутатів міської ради), міський голова буде змушений піти у відставку.
— За цим документом проглядається сценарій, як Вам залишити Калуш і одночасно зберегти обличчя. Чи збираєтеся Ви бути міським головою увесь період, на який Вас вибрали люди?
— У мене були пропозиції щодо працевлаштування у Києві, у зв’язку з формуванням виконавчої структури держави. Але я поки що задоволений тим, що я маю змогу працювати тут, у Калуші. Зрушення у місті вже є. От сьогодні, до прикладу, я був на Вітовського, 4: люди виходять з під’їздів, вітаються, дякують. Це і є справжня робота.
— Дякую за розмову.