До слова, проект майбутнього майданчика детально планувався. Так, поряд з традиційними пісочницею, гіркою, гойдалками, тут буде добротний дерев’яний будиночок для найменших діточок, оригінальна гойдалка-метелик на пружині та унікальна, розроблена за фотографіями, які з Англії привезла директор дитячого садка „Ластівка” Катерина Пальона, гойдалка для старших дітей. А батьки зможуть слідкувати за розвагами дітей, сидячи на двох нових лавочках.
Понад тиждень тривав пошук підприємств, які виявлять бажання взятися за роботу. Свій вибір Микола Полицький зупинив на калуській фірмі „Ковосвіт” (Ігор Коско і Віктор Білан), яка займалася виготовленням металевих конструкцій, та на ТзОВ „Деревообробний цех” (Микола Шинкар). За словами пана Білана, над замовленням працювали два тижні, оскільки до деяких атракціонів довелося наперед виготовляти креслення. Щодо виробів з дерева, то повністю дерев’яним є дитячий будиночок, пісочниця, добротно зроблені дві лавки. Все надійне і якісне. Як сказав Микола Шинкар, „робилося з великою любов’ю, як для рідного внука”.
До слова, у попередньому складанні креслень плану майбутнього майданчика активну участь брали і самі мешканці навколишніх будинків. З ними робітники радилися, коли постало питання, як розташувати конструкції. Крім того, майстри полагодять і те, що залишилося від старого дитячого майданчика.
У середу зранку робітники приступили до монтажу дитячого майданчика, а о 17.00 за участі міського голови відбулося його урочисте відкриття.
Микола Полицький відмовився назвати, у скільки йому обійшовся дитячий майданчик, але погодився відповісти на кілька запитань „Вікон”.
— Будівництво дитячого майданчика для Вас — фактично благодійна допомога місту. Ви взялися за цей проект після звернення міського голови чи мали іншу мотивацію?
— Ідея у мене виникла ще до зустрічі з міським головою. Я мав особисту зацікавленість дати поштовх справі відновлення нормальних відпочинкових зон для дітей. Якщо кожен підприємець чи підприємство візьметься і зробить по одному майданчику, місто матиме інший вигляд. Обіцянка міського голови дана мешканцям будинку на пр. Лесі Українки, 1 просто скоригувала місцерозташування майданчика — я планував передусім зробити його у дворі свого будинку (провулок Шкільний, 2).
— Чи готові інші підприємці міста підхопити таку ініціативу? Чи підтримали Вас мешканці будинків, у дворі яких будується майданчик?
— Ми почали цю справу і розраховуємо, що до неї приєднаються й інші великі організації, підприємства та підприємці. Можна їх заохотити, до прикладу, запровадивши іменні майданчики, і навіть класи чи палати у лікарні. Якщо на одному майданчику буде табличка, що це подарунок від „Сако”, на іншому — від іншого підприємства, підприємця чи навіть окремого громадянина, це вже буде справа престижу, і охочих зробити щось для міста, переконаний, виявиться чимало. Крім того, благодійники матимуть додаткові стимули підтримувати порядок і слідкувати за збереженням „своїх” об’єктів.
Щодо підтримки мешканців, то вони, окрім вдячності, готові і допомагати. Так, напередодні у під’їздах ми розвісили оголошення з проханням прийти у середу вранці і допомогти у монтажі конструкцій дитячого майданчика. І вранці троє мешканців будинку зголосилися. Тобто люди відчувають, що щось робиться для їхніх потреб і готові допомогти. І, безперечно, вони дбайливіше ставитимуться до свого майданчика.
— Депутатам міськради минулого скликання для робіт на своєму окрузі у бюджеті був передбачений депутатський фонд. За ці кошти, у тому числі, робилися і дитячі майданчики. Чи можна поновити таку практику наступного року?
— Рішення про депутатський фонд прийняли за минулого скликання міськради і його нинішня рада не скасовувала. Тому кошти для того, аби депутати могли оперативно реагувати на потреби виборців, у бюджеті на 2007 рік мали б бути передбачені. А щодо того, що депутати тепер менше „прив’язані” до конкретних округів, то можна „розбити” місто між політичними силами, представленими у міській раді. Використання коштів з депутатського фонду погоджує міська рада, яка матиме усі можливості прослідкувати за тим, аби між мікрорайонами і дворами вони розподілялися рівномірно і відповідно до потреби.
Клаптик казки є й на вул. Дзвонарській
Мабуть, кожен, хто заходив до торгового комплексу „Гостинний дім”, що на вул. Дзвонарській, звернув увагу на дитячий майданчик. Саме тут погожих літніх днів було особливо гамірно, адже діти мали змогу пововтузитися в пісочниці, погойдатися, а їхні батьки — відпочити на новеньких лавочках, спостерігаючи за дитячими забавами.
За словами депутата міської ради, підприємця Сергія Барни, якому належить ідея і власне саме зведення дитячого майданчика, таких місць для відпочинку малечі у Калуші не так уже й багато. Облаштування скверика безпечним пластиковим обладнанням, придбаним у Харкові, обійшлося підприємцеві близько 15 тис. грн., а велика надувна гірка, яка мала особливу популярність серед дітлахів різного віку, коштувала чи не в шість разів більше. Але щоденні подяки, що надходять до „Гостинного дому” від щасливих матерів вартують набагато більше, аніж будь-які фінансові затрати.
У планах Сергія Барни є і створення на прилеглій до „Гостинного дому” території справжньої відпочинкової зони, де своє дозвілля зможуть провести як дошкільнята, так і старші діти. Щоправда, для цього мають бути розуміння і підтримка з боку міських комунальних служб, адже потрібно розробити професійний проект майбутнього скверу. Якщо місто підтримає ідею підприємця, то вже наступного року кількість маленьких відвідувачів дитячого майданчика зможе потроїтися.
Ватикан: коли час зупинився