Питання газу

Минулого тижня до редакції звернувся калушанин Леонід Г., який мешкає на вул. Богдана Хмельницького. Чоловіка обурила ситуація, з якою йому довелося зіткнутися в управлінні газового господарства.
Переглядів: 619

Так, до прикладу, заяви на встановлення лічильника тут приймають всього два дні на тиждень. Тому калушанам, які мають намір встановити прилад обліку газу, доводиться годинами простоювати у черзі тільки для того, аби подати свою заяву. А далі — чекати своєї черги, яка підійде під кінець зими. І це попри те, що газовики перші зацікавлені у тому, аби газ, який споживає населення, належним чином обліковувався.
З цією проблемою змушені стикатися і усі городяни, які у світлі закликів міської влади намагаються перейти на автономне опалення. До слова: пан Леонід під час відвідин газового управління так і повернувся додому ні з чим — величезна черга відбила будь-яке бажання калушанина до встановлення у своєму помешканні газового лічильника. Крім того, за роботу, яка за його образним висловом, „яйця виїденого не вартує”, платити доводиться чимало. І тільки тому, що газове управління встановлює розцінки по максимуму. Альтернативи у його клієнтів фактично немає.                                            
Тож, загальноміська кампанія з переходом городян на автономне опалення, схоже, найбільші перепони зустрічає саме у стінах газового господарства. З тим, аби прояснити ситуацію, „Вікна” звернулися до керівника Калуського управління газового господарства Степана Негрича.

У черзі —
350 калушан
За словами Степана Негрича, на даний час у черзі на встановлення газових лічильників та підключення котлів індивідуального опалення перебуває близько 350 калушан. Заяви від бажаючих приймаються двічі на тиждень (по вівторках та четвергах) і це справді приводить до утворення черг та посилює напругу і ажіотаж. Загалом вже є черга на три місяці наперед. До тих людей, які звертаються сьогодні, газовики навідуються не раніше лютого наступного року. Таку ситуацію Степан Негрич пояснив обмеженістю можливостей управління. Так, на сьогодні у місті над встановленням лічильників та котлів працює всього три бригади. Якщо є потреба замінити газовий стояк, то одна бригада протягом дня може виконати роботи всього на одному об’єкті, якщо ні — на двох-трьох і не більше. Тому черга просувається так повільно. Збільшувати кількість бригад ризиковано і невиправдано — робота має сезонний характер і пік завантаженості бригад припадає саме на осінь. Крім того, відкриття нових робочих місць у підсумку обернеться ще більшим зростанням витрат газовиків, і відповідно — вартості їхніх послуг.
Проблему черги в управлінні газового господарства сьогодні вирішують по-іншому: з вересня газовики уклали угоду з чотирма приватними організаціями, які виготовили ліцензії на монтаж та реконструкцію газових мереж. Тобто тепер калушани, які мають потребу у встановленні газового лічильника, можуть обирати, до кого їм звернутися. Проте, аби лічильник запрацював, без послуг управління не обійтися: підключення газу та пломбування виключно у компетенції спеціалістів газового господарства. Степан Негрич пояснив, що це пов’язано з можливими потенційними загрозами. „Ми відповідаємо за безпеку газопостачання. Газ — це не вода і витоки тут допускати не можна,” — сказав начальник газового  управління. То ж на пришвидшення черги вибір підприємства, яке монтуватиме прилади обліку, впливає несуттєво — без бригади газовиків все одно не обійтися. На даний час чотири фірми, з якими управління уклало угоди, встановили близько 60 лічильників.
Калуські газовики мають ще один варіант поліпшення обслуговування населення: управління в аварійному порядку збирається залучити бригади з інших підрозділів газового господарства області.

Ціна послуг
Крім черг, калушани невдоволені і тим, що розцінки на послуги газовиків виглядають невідповідними проведеним роботам.
Такі закиди Степан Негрич вважає безпідставними. Так, Калуське управління газового господарства не є юридичною особою, а перебуває у структурі ВАТ „Івано-Франківськгаз”. Усі розцінки мають обґрунтування. Крім того, Антимонопольний комітет постійно проводить їхній моніторинг. Щодо рентабельності, то законодавство допускає, що для підприємств вона максимально може становити 45%, а для природних монополістів — до 25%. Калуське газове господарство щодо робіт з монтажу систем, встановлення лічильників тощо не є монополістом (ліцензії на такі роботи мають інші, в тому числі, і приватні фірми). На даний час за монтаж лічильника доведеться викласти у середньому 230 гривень. Ціна варіює залежно від технічних передумов, розташування труб тощо. Вартість робіт, повідомив пан Негрич, залежить від багатьох факторів. Зокрема, зростаючої мінімальної зарплати. „Ми — не контора, яка на свій розсуд встановлює ціни, — зазначив головний газовик Калущини. — Управління двічі на рік перевіряють фіскальні органи, зарплата виплачується не у конвертах. Крім того, ми платимо усі податки і відрахування до фондів”.  Тож будь-які дискусії навколо розцінок за послуги газовиків, по суті, не мають сенсу.
Сьогодні найбільше звернень в управління газового господарства викликанні бажанням встановити системи індивідуального опалення. Тут великі витрати пов’язані із необхідністю заміни стояків подачі газу. Так, труби внутрішньобудинкових мереж мають стандартний діаметр 15 мм і розраховані вони тільки на подачу газу для кухонних плит (здатні пропустити 26-27 куб. метрів на годину). Якщо труби не міняти, то, починаючи з четвертого поверху і вище, люди матимуть проблеми з тиском газу. Так, за словами Степана Негрича, у дев’ятиповерхівці на вул. Євшана вже був випадок, коли мешканці квартири на сьомому поверсі встановили котел, але не могли його запустити — тиск газу був недостатнім і чутлива до його перепадів техніка не працювала. За умови масового переходу калушан на індивідуальне опалення потрібно, аби на 1-5 поверхах стояки газу мали діаметр 25 мм, на 5-8 — 20 мм, і тільки на 9-му, поверсі можна залишити стару 15-міліметрову трубу.
Калушани часто звертаються до газовиків і умовляють підключити їхні системи опалення до існуючої мережі. Проте, без заміни стояка, газовики жодних робіт не проводять. Робота має проводитися коштом самих абонентів. Якщо стояк міняють в одній квартирі, зазначив пан Негрич, то обійдеться це у середньому у 400 гривень, а з 1по 9 поверх — у 2300 гривень. У розрахунку на одну квартиру останній варіант є значно економнішим. Тож мешканці мають бути зацікавлені у тому, щоб скооперуватися і взяти дольову учать у фінансуванні робіт. До слова, згода усіх жильців на даному стояку на спільну участь у проведенні заміни стояка є необхідною передумовою видачі технічних умов для кожної окремої квартири. Часто це викликає обурення, але, переконаний Степан Негрич, інакше не можна. До прикладу: вже протягом двох років в Івано-Франківську  видають дозволи на індивідуальне опалення тільки там, де стояк відповідає технічним вимогам.

Про нові тарифи та старі борги
Обрахунок тарифу на послуги газопостачання проводиться за трьома варіантами (згідно з постановою НКРЕ від 19 жовтня 2006 року). Якщо у помешканні є тільки плитка і лічильник, то 1 куб. метр коштує 31,5 коп., за наявності індивідуального опалення — 40,7 коп., у тих квартирах, де лічильник обліку газу відсутній і наявне централізоване теплопостачання, газ у розрахунку на одну особу коштує 6,3135 грн. на місяць.
Підприємствам комунальної енергетики доведеться платити за газ 648 грн., а промисловим споживачам — 712,54 грн. за 1000 куб. метрів.
Рівень забезпеченості лічильниками обліку газу у висотній забудові міста, повідомив Степан Негрич, становить близько 40%. В ідеалі, газовики перші мали б прагнути до того, аби 100% їхніх абонентів мали прилади обліку. Адже не секрет, що під час зимових холодів люди обігрівають свої квартири газовими плитами. При цьому газ, який мали б споживати протягом місяця, може бути використаний протягом кількох днів. Тобто, споживання без лічильника загрожує газовому господарству прямими втратами. Так, торік збитки Калуського управління по місту і району становили близько 3 млн. гривень. Вони пов’язані з витоками, крадіжками і з використанням необлікованого газу.
Степан Негрич наголосив: від рівня розрахунків за спожитий газ залежить ліміт газу, який Калуш зможе відібрати з мережі „Прикарпаттятрансгазу”. Тобто, цілком можливою є ситуація, коли підприємство не зможе купити потрібні обсяги і тиск газу у мережі знизиться. Тоді серйозні проблеми матимуть передовсім ті споживачі, які користуються індивідуальними системами опалення.
Крім того, у нашому місті потрібні серйозні інвестиції у мережу підвідних газопроводів. Загалом на обслуговуванні управління перебуває 811 км мереж. Більшість їх в експлуатації по 30-40-50 років і вимагають заміни. Крім того, газові потоки на місто обмежені одним газопроводом. Свого часу їх було два, але міська рада непродумано дозволила на вул. Литвина, де проходила газова труба, будувати гаражі, і другий газопровід вибув з експлуатації. Невдовзі ситуацію виправлять: ВАТ „Івано-Франківськгаз” виділив 1,5 млн. гривень для відновлення другої гілки постачання газу для потреб міста.