Дитячу вже не продають

Міська влада подала позов до Івано-Франківського Господарського суду з тим, щоб визнати недійсним свідоцтво на право власності району на будівлі пологового будинку та дитячої лікарні.
Переглядів: 349

У вівторок мав відбутися перший самостійний аукціон у районі, на який виставлялося колишнє приміщення дитячої лікарні  та приміщення, яке займав відділ праці та соціального захисту Калуської РДА. Стартова ціна будівлі дитячої — трохи більше 2 млн. гривень. Проте торги так і не відбулися.

Аукціон не відбувся
Основна причина такої невдачі, повідомим голова Фонду майна спільної власності сіл, селища Калуського району Сергій Твардовський, навіть не у тому, що не було потенційних покупців (не надійшло жодної заявки на участь в аукціоні), а у тому, що 20 жовтня Івано-Франківський Господарський суд відкрив провадження у справі про те, щоб, попросту кажучи, позбавити район права власності на колишні приміщення дитячої лікарні та пологового будинку. Як наслідок, не дивно, що навіть ті покупці, які  мали намір позмагатися за лоти, відмовилися від своїх початкових намірів: кому хочеться мати зайвий клопіт, якщо раптом район позбавлять права власності. Подейкують, що за будівлю дитячої лікарні мали намір позмагатися не тільки деякі місцеві підприємці, але й київська фірма, яка хотіла розмістити тут приватну клініку.
На приміщення відділу праці та соціального захисту населення, яке розміщене на вул. Степана Бандери і яке неофіційно називають аварійним, покупців не було. Сергій Твардовський пояснює це тим, що будівля не є привабливою, хоча і розташована майже у центрі міста. Як би там не було, поки що район нічого не продаватиме. Більше того, на вівторок відділ праці і соціального захисту населення РДА, який уже перемістився до колишнього пологового (приміщення пологового на сесії районної ради було вирішено поки що не продавати. — Авт.), залишався без тепла. Причина — „Водотеплосервіс” не укладає договір на обігрів приміщень. Проте, допоки триватиме судова тяганина, РДА запросто може переселити до пологового свої структури, уклавши з ними договір, приміром, на 10 років. Тоді навіть за умови, що місто виграє суд, пологовий все одно буде заселений структурними підрозділами району, які сплачуватимуть 1 гривню на рік орендної плати.
Іншим мінусом того, що аукціон не відбувся є те, що дитяча поліклініка так і залишиться без ремонту. Оскільки будівлю лікарні не продали, то і 30 тис. гривень із фонду розвитку на ремонт цього медичного закладу не надійде.

Місто проти району: хто кого?
Ще у серпні міська влада зацікавилася активною діяльністю району щодо приватизації шляхом аукціону дитячої лікарні та оренди приміщень пологового будинку. На думку міської влади, вона володіє беззаперечними доказами того, що ці будівлі не належать району, а, отже, він і не має права ними розпоряджатися, а особливо — продавати, внаслідок чого поповниться казна району, але аж ніяк не міста. Варто відзначити, що цю справу можна було спробувати залагодити шляхом усних перемовин. Але, схоже, як на місто, так і на район очікує низка судових засідань.
Місто наводить свої заперечні докази того, чому, згідно із Законом, будівлі є власністю громади міста. Так, одним із найосновнішим є рішення виконкому Калуської міської ради від 18 березня 1992 року, яким визначено перелік об’єктів, що переходять у комунальну власність територіальної громади Калуша. У частині „Охорона здоров’я” записано, що у власність громади переходять усі „лікувальні заклади на території міста, окрім відомчих, санепідемстанції та аптек”. Тож попри те, що своєю ухвалою від 14 липня 1992 року районна влада включила у перелік майна, що належить району, ці ж будівлі, місто зробило це швидше. Крім цього, йдеться у позовній заяві, районна рада тоді прийняла нормативно-правовий документ, який не передбачено законом: райрада може приймати рішення, але не ухвали.
Ще однією козирною картою на користь міста є те, що при утворенні Центральної районної лікарні до статутного фонду цього закладу Калуська міська рада, як один із засновників, внесла майно, зокрема будівлю дитячої лікарні на вул. Б.Хмельницького. Даний статут районна рада погодила, тим самим визнавши, що будівля є власністю територіальної громади міста. 
Докази, які наводить район на свою користь, дещо перегукуються із тими, на які посилається місто. А загалом це просто паперові перипетії. Так, Сергій Твардовський стверджує, що минулого року керманичі міста та району усно домовилися про те, що район передає місту дитячу лікарню та пологовий в обмін на півмільйона гривень для потреб галузі охорони здоров’я. Є лист від голови Фонду комунальної власності територіальної громади міста Калуша Івана Ткачика про те, що для того, щоб дотриматися „процедури передачі вказаного будинку від одного власника (Калуська райрада) до іншого (Калуська міська рада), необхідно прийняти відповідне рішення райради”. Тож фактично цим листом місто підтверджує право райради на власність. Тоді місто не відшукало необхідної суми, хоча у майбутньому могло повернути собі принаймні у 4 рази більше. Тож будівлі дитячої лікарні та пологового так і залишилися у власності району. Крім того, вказує Сергій Твардовський, є рішення міської ради від 1998 року “Про уточнення переліку об’єктів, які знаходяться у власності міста”, у якому ні пологового будинку, ні дитячої лікарні немає.