Як розповів „Вікнам” сільський голова Старого Угринова Тарас Федорів, грузинський драматург Рагулі Власідзе приїжджав у село кілька разів. Зокрема — напередодні 1 січня — коли влада, міська та районна, а також лідери політичних партій навідалися у село з нагоди річниці від дня народження Степана Бандери. Під час своїх візитів Рагулі Власідзе готувався до презентації своєї книжки „Провінційне пекло”. Сама презентація відбулася цьогоріч 1 січня в історико-меморіальному комплексі Степана Бандери після традиційних урочистостей. Книгу видрукувало івано-франківське видавництво „Лілея-НВ”, а переклала її українською мовою кандидат філологічних наук Оксана Когут.
Проте грузинський режисер має на меті не тільки ознайомити жителів Калущини зі своєю творчістю, але й написати п’єсу про знаменитого провідника Організації українських націоналістів Степана Бандеру. Свій твір про Бандеру Власідзе має намір приурочити до 100-річчя з дня народженн Провідника, яке відзначатиметься 2009 року. Грузинський драматург почав збирати необхідний матеріал. Він, зокрема, поспілкувався із земляками Провідника ОУН.
Рагулі Власідзе уже тривалий час проживає в Україні, а саме — у Тернопільській області. Він добре знайомий із онуком Степана Бандери Степаном, який нині мешкає у Києві і працює журналістом. Через нього грузинський драматург вийшов на працівницю меморіального комплексу, організатора екскурсій Любов Іванюк, після чого уже завітав у Старий Угринів. Під час свого візиту він переглянув документи із експозицій меморіального комплексу.
— Ідея написати п’єсу про Степана Бандеру у Рагулі Власідзе виникла, коли він під час підготовки до друку своєї книги зачастив до нашого видавництва, – розповідає директор видавництва “Лілея-НВ” Василь Іваночко. – Він протягом року приїздив в Івано-Франківськ, зупинявся тут у готелі на декілька днів, а то й на тиждень. Був зачарований нашим краєм, гордістю українського народу. Казав, що у цьому ми з грузинами схожі. Власідзе зацікавився безкомпромісною постаттю Бандери. І, як усі грузини, маючи вибуховий характер, відразу запалився думкою написати про нього п’єсу.
Рагулі Власідзе навчався у Тбілісі, тривалий час жив і працював у Москві. Проте, на переконання драматурга, саме в Україні існує надпотужна духовна, магічна енергія, котра повністю захоплює душу творчої людини.
Минулого року, коли в Україні відзначали рік Грузії, керівництво Української народної партії взяло на себе видання українською мовою драматургічної трилогії „Мертва тиша”, „Провінційне пекло” та „Райський пейзаж” Рагулі Власідзе. Зрушення у цій справі сталося тоді, коли згадані п’єси у перекладі на німецьку мову прочитав голова Секретаріату УНП Богдан Соколовський. Презентація трилогії відбулася саме у Старому Угринові.
Загалом твори Рагулі Власідзе мають сюрреалістичне спрямування. Автор бачить свою функцію у тому, щоб виносити всі аспекти проблем головних героїв на загальне обговорення. Кожна людина, вважає автор, за своєю суттю — велика. Але вона не завжди здатна зрозуміти, наскільки має у собі глибоко розвинутий інстинкт спокуси гріхом. А це тому, що кожен тією чи тією мірою прагне натішитися відчуттям насолоди, незважаючи на реалії життя. А вони досить часто такі, що, отримавши втілення, починають діяти проти людини, руйнуючи особистість. Дехто у такій ситуації від істерики вмикає рефлекс брехні, вона ж потребує тільки одного – утримати момент ефекту, ефекту показної правди. Тоді людина – “на коні” без усіляких зусиль. Однак такий “коник” завжди втікає попри ваші бажання в’їхати на ньому до раю.
На думку Рагулі Власідзе, реальний вихід з усіх бід один – здатність своєчасно і критично оцінити власний негатив.
Якщо людині вистачає сили волі вести боротьбу між запереченням і визнанням, між інтелектом й інстинктом, то вже у процесі дії з’являється у її душі нова, – невидима навіть для себе, — духовно очищена особистість, котра надалі здатна сама бачити грішне на шляху любові та істини. Людина не має права бути відсутньою у власній свідомості.
Рагулі Власідзе є не тільки драматургом. Він нині як режисер працює над постановкою шекспірівського “Короля Ліра” з народним артистом України Богдана Бенюком у головній ролі. Окрім цього, він задумав грандіозний проект щодо української молоді. Йдеться про намір провести конкурс для навчання українських студентів на режисерському, театрознавчому та інших факультетах Грузинського держуніверситету театру і кіно імені Шота Руставелі.
На думку Рагулі Власідзе, через відсутність нового режисерського мислення і сучасної театральної критики український театр завдяки лише механічним постановкам не зможе бути широко присутнім на світових театральних аренах. Одночасно він пишається, що Грузія сьогодні — серед законодавців моди у світовій театральній творчості. Грузинська театральна школа не тільки зберегла свої давні традиції, а й досить потужно розвивається. Не випадково грузинські бізнесмени охоче вкладають десятки мільйонів доларів як у ремонт державних театрів, так і у розвиток всієї творчої інфраструктури. Творча молодь здобуватиме театральну професію під керівництвом відомого режисера й педагога Роберта Стуруа, який стане опікуном української групи у Тбілісі.
Використано матеріали газети „Вечірній Київ”
До уваги колег-журналістів!!!
При використанні матеріалів посилання на газету „Вікна” ОБОВ’ЯЗКОВЕ!
Ватикан: коли час зупинився