Калушани обурювалися діями працівників охорони щодо чоловіка, який буцімто почав кричати, кликати на допомогу, але його, зрештою, відпустили.
Очевидців цієї події цікавили насамперед повноваження працівників служби охорони у подібних випадках та права покупців.
Як пояснив інцидент начальник служби охорони супермаркету, чоловіка зупинили за підозрою у тому, що він не оплатив усі придбані речі. Тому охоронці мали намір перевірити придбані товари по чеку. Чоловіка попросили показати товарний чек і покупки. Однак у нього почалася істерика, він почав кричати і копати ногами холодильники. Після цього, каже начальник охорони, людину відпустили і навіть вибачилися перед ним. Покупки у даному випадку так і не перевірили.
Такі випадки у супермаркетах — не поодинокі. Але єдиним доказом того, що людина справді щось вкрала у магазині, може бути тільки відеозапис. Якщо такий факт зафіксовано, то тоді служба охорони може викликати правоохоронців і разом із відеодоказом передавати порушника для притягнення до відповідальності.
Покупець
має право
А загалом калушанам, які направляються до супермаркету за покупками, варто знати, що ніхто без їхнього дозволу немає права перевіряти їхні сумки. Якщо охоронець супермаркету попросив зупинитися і звірити товар із чеком або показати покупку, то це — справа вибору покупця, виконає він прохання чи ні.
Так само споживач має право, незважаючи на те, що у деяких великих магазинах міста висять вивіски із проханням залишати пакети та речі у спеціальних шафках, брати із собою свої речі до приміщення магазину. І після закінчення шопінгу людина також має право не дозволити працівникам охорони перевірити свої речі. Інша річ, що для того, щоб уникнути непорозумінь із службою хорони магазину (наприклад, якщо серед покупок є товари, представлені у даному магазині), варто скористатися пропозицією, якщо окремі відділення для речей передбачають надійний захист (замикаються на ключ або видаються номерки).
Крамниця
має право
Але, з іншого боку, заходи безпеки, які застосовуються у супермаркетах, є виправданими, оскільки, за даними виробників охоронних систем, втрати від крадіжок у вітчизняних маркетах сягає 5%. У більшості випадків працівники магазинів самі провокують крадіжки. Головними чинниками цього є недбалість продавців, непродумана реклама. Зокрема, демонстративна неувага до покупця з боку касира супермаркету на 25-30% підвищує частоту випадків крадіжок супутнього товару. Фахівці з безпеки кажуть, що головною помилкою наших власників магазинів є те, що вони, компенсуючи втрати товару, застосовують колективну матеріальну відповідальність щодо своїх підлеглих. А якби підприємці застосовували метод стимулювання (преміювання пропорційно до зниження витрат), кількість крадіжок зменшувалася б.
Більшість супермаркетів обладнані системами відеонагляду. Крім свого прямого призначення, телекамери виконують ще й суто психологічну функцію. Їхня присутність особливо впливає на так званих економічних та імпульсних злодіїв. Проте камери спостереження не так уже й часто допомагають упіймати злодія на „гарячому” через те, що охоронці після кількох годин сидіння біля монітора не можуть сконцентрувати свою увагу на екрані. Тому фахівці радять керівникам супермаркетів використовувати відеозапис для створення досьє на крадіїв.
Разом iз цим система відеонагляду допомагає виявити крадіжки серед обслуговуючого персоналу. Навіть у супермаркетах продавцям досить часто вдається застосувати “найдешевший” спосіб крадіжки — непробивання чека. Постійний клієнт рідко перевіряє чеки, тому касиру ніщо не завадить „пробити” лише половину товару, а гроші за іншу просто покласти до власної кишені. Ще один варіант — користування штрих-кодом дешевого товару при відпуску дорогого.
Проте жодні пристрої не можуть замінити людину. Кожен з власників супермаркету сам вибирає, чи створювати власну службу охорони, чи користуватися послугами спеціальних фірм. Дії охорони у випадку затримання злодія можуть бути різними — все залежить від політики магазину. Більшість керівників продуктових супермаркетів неохоче викликають міліцію. Адже сама процедура “здачі” злодія у руки міліції дуже марудна: необхідно скласти акт про крадіжку у присутності свідків, дочекатися приїзду чергової групи, оформити купу паперів, на що витрачається багато часу. В одному з одеських супермаркетів взимку застосовували цікавий метод покарання для крадіїв: якщо спійманий злодій просив не викликати міліцію, а грошей на штраф не мав, вони залучали його до суспільно-корисних робіт: подвір’я від снігу очистити тощо.
З гіркого досвіду
Якщо узагальнити всі нарікання, які протягом уже деякого часу надходять до газети, то можна виділити кілька підпунктів правильного шопінгу для того, щоб ця загалом приємна процедура не обернулася розчаруванням по приході додому. Отже, насамперед, варто уважно перевіряти чек, не відходячи від каси. Бо бачачи перед собою особливо літню людину, або особу, яка зробила покупку на чималу суму, нечесному продавцю не важко докинути у чек ще два-три пункти товару, який насправді людина не купувала. А виявивши вдома шахрайство, споживач уже ніяк не доведе, що насправді він не придбав цього товару.
Проте, якщо ви виявили у чеку невідповідність із вказаними цінами, то це не завжди може означати шахраювання. Так, обслуговуючий персонал міг просто не встигнути змінити цінники. Проте скажуть вам уже це після того, як ви зауважили невідповідність. А якщо ви вирішили побалувати домашніх, наприклад, голландським сиром, то краще поріжте його уже вдома. Бо, зваживши вам 200-300 грамів сиру, продавець запросто може залишити частину у нарізувальній машинці. Адже після порізки товар вдруге ніхто не зважує.
Використано матеріали газети „Контракти”
Ватикан: коли час зупинився