Як повідомила завідувач санітарно-гігієнічного відділу Калуської районної санітарно-епідеміологічної станції Оксана Ананевич, протягом першого кварталу року у місті та районі спеціалісти СЕС відібрали 48 контрольних проб води. Не зафіксовано жодного випадку невідповідності її якості санітарним нормам.
До кінця квітня поточного року калушани, окрім холодного, мали і гаряче водопостачання. За словами пані Ананевич, вимоги до якості гарячої води є такими ж, як і до холодної. Проте у Калуші передбачено контроль тільки холодної води. Окрім відбору проб як реагування на скарги калушан, тих, які беруться при відкритті об’єктів, та у випадку спалаху захворюваності на інфекції, збудники яких переносяться через воду, раз на місяць спеціалісти санепідемстанції відбирають контрольні проби у 8 наперед визначених точках на водогоні, у тому числі 2 — на станціях підкачування. Ці точки знаходяться у різних частинах міста. Одна з них — у лікарні у Підгірках (тут велика протяжність водогону, що створює додаткові ризики поривів і забруднення, та особливі вимоги до чистоти води. — Авт.). Жодного випадку скарг на якість води з боку калушан у першому кварталі року, як повідомила завідувач санітарно-гігієнічного відділу Калуської СЕС, не зафіксовано.
Загалом у Калуші різке погіршення якості водопровідної води, як правило, пов’язане з несприятливими погодними умовами і супроводжує періоди паводків внаслідок танення снігу чи тривалих і значних опадів. Річ у тім, що, за словами Оксани Ананевич, вода у нас піддається лише хлоруванню і відсутні такі варіанти очищення, як фільтрація та коагуляція. Саме тому стан води у Калуші чутливий до рівня опадів і напряму залежить від замулення джерел водопостачання. До слова, відсутність паводкових умов цього року сприятливо позначилася і на загальнообласних показниках якості води. Так, у першому кварталі в області було відібрано 517 проб води, і лише 7 з них (або 1,35%) не відповідали нормам за показниками бактеріологічного забруднення та 9 (або 2,2%) — за хімічними показниками (мутність, колірність тощо).
Окрім малої кількості опадів, на якість води у Калуші позитивно вплинули й такі фактори, як значні роботи, які провів (і проводить) КП „Водотеплосервіс” із заміни аварійних ділянок мереж (відповідно — зменшується кількість поривів і вірогідність забруднення води. — Авт.) та поліпшення санітарної очистки на водопровідних насосах.
Слід зауважити, що у попередні роки ситуація, коли через забруднення води доводилося вживати екстрених заходів, була доволі звичною. Так, на період паводку має запроваджуватися особливий режим: відключаються три насоси, яким вода подається з річки, і усе місто забезпечується водою виключно з 72 підземних свердловин. Крім того, у такі несприятливі періоди „Водотеплосервіс” має здійснювати хлорування за підвищеними нормами. До слова, три роки тому висока мутність водопровідної води (показник на рівні 35-37 при нормі 2. — Авт.) призвела до того, що водопостачання повністю припинили.
Аналіз питної води проводиться за хімічними і бактеріологічними показниками. Щодо вірусного забруднення, то його визначає лише обласна лабораторія. Згідно з новими вимогами, передбачено досліджувати воду на наявність цист гельмінтів. Проте, за словами Оксани Ананевич, такі дослідження наразі не проводяться, оскільки не визначено, як це має робитися. Окрім хлорування (з наступного року санепідемстанції належить освоїти ще один новий різновид досліджень — на вміст хлорорганічних речовин, які утворюються внаслідок хлорування і є потенційно небезпечними для споживачів. — Авт.), воду можна знезаражувати за допомогою озонування (це дуже дорогий метод; станція озонування є у Києві) та під дією ультрафіолетових бактерицидних променів (цей метод актуальний для маленьких насосних станцій і застосовується на сільському водопроводі у Боднарові). Ефективність ультрафіолетового опромінення дуже залежить від мутності води: проміння не здатне проникати через тверді часточки у воді. Тому у світі найпоширенішими методами є хлорування та озонування.
Зважаючи, що дослідження води проводиться планово і у визначених точках, гарантувати, що у той чи інший момент через порив у мережі до води не потраплять збудники небезпечних захворювань, не може ніхто. Тим більше. що результати вірусологічних досліджень Калуська СЕС отримує з області через деякий час.
— Через воду, — зазначила Оксана Ананевич, — передається понад 20 збудників небезпечних захворювань, у тому числі віруси гепатиту А, поліомієліту, лептоспірозу, збудники кишкових інфекцій. Тому не варто зважати, що на перший погляд вода виглядає чистою. Її завжди слід перед споживанням відстоювати та обов’язково кип’ятити. Можна також застосовувати індивідуальні побутові фільтри, але перед їх вибором слід звернути увагу на наявність сертифікату та дозволу з боку санітарно-епідеміологічної служби.
Не менш серйозною є і проблема якості води, яку споживають мешканці сіл Калуського району. У районі також є свої контрольні точки — криниці, з яких періодично відбираються проби води для аналізу. Щоправда, рідше, ніж у місті, — раз на три-чотири місяці. Ситуація з якістю води у районі, за словами Оксани Ананевич, є дещо гіршою, ніж у Калуші. Так, у перші три місяці року були скарги на якість води від мешканців Томашівців, Старого Угринова і Копанок. Проводити аналіз води за індивідуальними зверненнями громадян, каже пані Ананевич, можна, але люди не завжди йдуть на це, оскільки послуга є платною і недешевою. Найчастіше джерелом забруднення води у криницях є діяльність самих людей: водоносний горизонт забруднюється побутовими стоками, гноївками тощо.
„Люди несерйозно відносяться до проблеми якості води, не усвідомлюючи загрози, виливають воду після прання у канави біля криниць, у безпосередній близькості влаштовують тут смітники, вигрібні ями тощо. Усе це нікуди не дівається. Воду забруднити дуже легко, а очисти — важко і дорого”, — каже Оксана Ананевич.
Ватикан: коли час зупинився