Така акція у Калуші проводиться уже вдруге: як минулого, так і цього року калушан і мешканців міста консультували: доцент кафедри ендокринології Національного медичного університету ім. О. Богомольця Олександр Приступ’юк, доцент цієї ж кафедри, лікар-фітотерапевт Мар’яна Наумова, лікар-офтальмолог Центру мікрохірургії ока Тетяна Романова. На жаль, можливістю скористатися безкоштовними консультаціями спеціалістів цього року скористалося майже вдвічі менше калушан та мешканців району, ніж тогоріч — 80 осіб. Попри те, вчасна фахова діагностика часто допомагає хворим на діабет не тільки зберегти здоров’я, але й життя. Наприклад, юну калушанку, яка хворіє діабетом і тому мала проблему з оком, минулого року прооперували в обласному центрі. Зір нібито нормалізувався і батьки були спокійні. Однак київські фахівці забили тривогу: якщо терміново не провести ще одну операцію, то дівчина може втратити зір.
Загалом, як зазначали столичні спеціалісти, калушани — люди добрі і не скандальні на відміну від мешканців інших регіонів. Однак у них низький рівень розуміння своєї ж проблеми: часто вони не розуміють, із якою складною хворобою живуть. При цьому абсолютно не володіють інформацією про те, як правильно харчуватися та проводити самоконтроль. А це є основними кроками до того, щоб уникнути ускладнень, які дає хвороба. Більше того, із цукровим діабетом можна жити повноцінним життям багато років.
Про те, що проблеми діабетиків у Калуші не хвилюють нікого, крім самих діабетиків, свідчить той факт, що влада акцію практично зігнорувала попри неодноразові прохання голови Калуського благодійного фонду „Діабетик” Віктора Загороднього про допомогу в організації.
— Наша громадська організація створена три роки тому, — каже Віктор Загородній. — За минулої влади ми не зреалізували практично жодного пункту зі всіх наших програм. Єдиним досягненням стало відкриття кабінету самоконтролю на базі дитячої поліклініки. На сьогодні ця гарно відремонтована кімната із новими меблями не виконує своїх функцій через відсутність фінансування. Ми намагалися привернути увагу влади та громадськості до проблем діабетиків через ЗМІ, але марно.
Із приходом нової влади здавалося, що все зміниться. І справді, минулого року влада фінансово посприяла організації конференції. Прозвучала також обіцянка, що на цей рік у бюджеті будуть закладені відповідні кошти на підтримку схожих акцій.
Цьогорічна конференція співпала із часом несприятливих подій у місті. Зараз Ігор Насалик зайнятий звільненням та призначенням заступників, тому відповідно діабетична конференція не стала для нього пріоритетною проблемою. Я неодноразово звертався до міського голови з проханням допомогти. Проте на жодну із пропозицій влада не зреагувала. Натомість хочу висловити щиру вдячність людям, які не залишились осторонь і без яких акцію було б дуже складно провести. Це депутат міської ради від фракції БЮТ Олег Романишин, директор Калуського хлібокомбінату Оксана Болехівська, а особливо депутат райради з фракції БЮТ Ольга Сікора.
Діабетиків забезпечують тільки інсуліном
Цукровий діабет став не тільки загальнонаціональною, але й світовою проблемою. На початок року у світі було зареєстровано більше 180 млн. людей, хворих на цукровий діабет. В Україні цей показник перевищує 1 млн. осіб. Зокрема, на Калущині на диспансерному обліку перебуває 2772 хворих на цукровий діабет (з них 940 хворих — з району).
Всі діти, які починають хворіти на цю недугу, є відразу інсулінозалежними (I тип). Такою є особливість дитячого організму. Дітей та підлітків повністю забезпечують інсуліном, шприц-ручками та глюкометрами. Загалом хворі на цукровий діабет повністю забезпечені інсуліном вітчизняного виробництва та на 85% — імпортним.
Чим небезпечний високий рівень цукру у крові? У здорових людей рівень глюкози в організмі підтримується на сталому рівні. Після їжі її рівень на короткий час може підвищитися, але підшлункова залоза вчасно реагує на це додатковим виділенням інсуліну і рівень глюкози знижується. У людини із цукровим діабетом підшлункова залоза або не може виробляти інсулін (діабетики із I типом), або ж його кількість недостатня (діабетики з ІІ типом).
Загроза, яка виникає при постійно високій концентрації глюкози у крові, — розвиток хронічних ускладнень діабету. Тому хворі помирають не так від самої хвороби, як від ускладнень. Проте, якщо хворі будуть повністю і систематично забезпечені необхідними медпрепаратами, то всі ускладнення можна попередити.
Проте як у місті, так і у районі діабетики не забезпечуються засобами введення інсуліну (шприцами, шприц-ручками) та глюкометрами, тест-смужками для контролю рівня цукру у крові. До прикладу, один глюкометр коштує близько 300 гривень, а одна тест-смужка — 3-5 гривень (щодня потрібно кілька таких смужок. — Авт.). Ці препарати діабетики майже повністю закуповують за свої кошти. За попередніми підрахунками, тільки для забезпечення цими медичними препаратами сільських жителів потрібно 800 тис. гривень на рік.
Ватикан: коли час зупинився