У березні на засіданні виконавчого комітету міської ради розглядали питання роботи міських ринків. Попри те, що проблему піднімали вдруге за півроку, прогресу не було: зауваження до підприємців та власників ринків залишилися аналогічні. Тоді влада обумовила кінцевий термін виправлення ситуації — до 20 квітня. Після цього терміну, судячи із очікування влади, ринки мали б стати ідеальними об’єктами. Стихійну торгівлю на пр. Лесі Українки та вул. Б. Хмельницького планували ліквідувати до 30 березня.
У квітні-травні комісія у складі представників міськвиконкому, санепідстанції, ветеринарної служби проводили щоденні рейдові перевірки ринками міста. За словами завідувача відділення гігієни харчування Калуської санепідстанції Леоніда Дороша, перевірка засвідчила, що станом на 4 травня жоден із ринків, які перевіряли, не відповідає вимогам ветеринарно-санітарних правил. Найхарактерніші порушення — відсутність критих молочних павільйонів, мийних для інвентаря, складських приміщень, холодильних камер. Не проведено чіткого розмежування торгівлі сирими та готовими харчовими продуктами, продовольчими і промисловими товарами. Продукти часто викладаються поза межами холодильних вітрин. З порушенням санітарних вимог продають і молокопродукти. Комісія також зафіксувала факт, коли велику кількість ковбасних виробів торговці викладають на прилавки, потім заморожують і викладають знову. При цьому продавці виробили чудовий механізм захисту від рейдів — на час перевірки просто зачиняють лотки.
Згідно із рішенням міськвиконкому від 20 березня ті ринки, які зауваження відповідних служб щодо своєї роботи проігнорували, були кандидатами на припинення функціонування. Зважаючи на перелік недоліків, які виявила санепідстанція, таких має бути немало. Це також підтверджує заступник міського голови з питань економіки Ігор Очкур. Проте пан Очкур каже, що провів 15 травня нараду із власниками ринків. Під загрозою того, що їхній бізнес зазнає суттєвого удару, підприємці виконали більше, ніж 90% всіх поставлених до них вимог. А існуючі недоліки обіцяють незабаром усунути.
Міський ринок поза законом
З початку квітня біля автозаправки „Лукойл” запрацював перший міський ринок, який належить КП „Муніципальний ринок”. Передбачалося, що ринок мав стати інструментом для подолання стихійної торгівлі у скверику біля супермаркету „555”. Логічно, що до муніципального ринку мали б застосовуватися ті самі санітарні вимоги, що і до інших схожих об’єктів у місті. Директор КП Сергій Воконоголь ще всередині квітня запевняв, що із підприємцями уже невдовзі укладуть договори на оренду місць, на ринок мали перенести дерев’яну конструкцію із вул. Пушкіна, встановити біотуалети і т. п. Попри те, на сьогодні складається враження, що саме до свого „дітища” міська влада повинна мати найбільше зауважень — тут присутній весь перелік порушень. Проте, як з’ясувалося, претензій до муніципального ринку ніхто мати не може. Просто тому, що він існує тільки як юридична особа.
Як пояснив Ігор Очкур, на сьогодні земельна ділянка під ринок ще не відведена. Є заява від КП „Муніципальний ринок” на проведення проектно-пошукових робіт, але немає дозволу виконавчого комітету. Тож, по суті, це та сама стихійна торгівля, тільки більш організована й облаштована. А муніципальний ринок, швидше за все, можна назвати торгівельним майданчиком. Відповідно вимоги про забезпечення холодильним обладнанням, підведенням гарячої та холодної води, контрольні ваги і таке інше, не кажучи вже про торгівлю із землі, до цього місця ставити нема як.
Проте Калуська санепідстанція має свої прогнози щодо майбутнього міського ринку. Муніципальний ринок не узаконений і таким бути не може. Причина — місце розташування. Так, на сьогодні майданчик для торгівлі межує із автозаправкою. Це при тому, що за нормами техніки безпеки передбачено не менше 150 м відстані від АЗС до місця масового скупчення людей. Звичайно, що у цьому випадку переваги має АЗС, оскільки станція працює уже 5 років і навіть, за твердженням директора АЗС Володимира Кутеньова, має дозвіл на облаштування підземної газозаправки.
Продавці-екстремали
Другим етапом ліквідації стихійної торгівлі було переселення „гуманітарки” вздовж пр. Лесі Українки. Ще минулого тижня калушани мали змогу спостерігати факт, що торгівлю „гуманітаркою” вздовж однієї із центральних вулиць міста врешті ліквідували. Натомість продавці зайняли територію на другій стороні проспекту — на місці колишньої автостоянки. Проте така торгівля межує із ризиком для життя, адже буквально поряд ведеться будівництво. Тож це становить загрозу не тільки для життя продавців, але й покупців.
За словами Ігоря Очкура, місце, яке вибрали собі продавці, для торгівлі не передбачено. Торгівцям пропонували 3 варіанти. Так, підприємець Копаніцький пропонував місця для 60 осіб на ринку, а підприємець Баран — для 30. Частина продавців обрали для себе саме ці варіанти. Проте ті, хто хотів бути ближчим до покупців, вирішили піти на місце колишньої автостоянки. Рішення продавців торгувати саме у цьому місці, твердить Ігор Очкур, абсолютно добровільне і відповідальність за можливі негативні наслідки вони беруть на себе.
Як би там не було, рішення про те, що торгівля із тротуару із 16 травня заборонена, управління, можна сказати, виконали. До плюсів акції варто зарахувати ліквідацію стихійних ринків, щодо яких попередня влада вела тільки популістські розмови. Тож стихійні ринки на „п’ятачку”, біля „555”, на вул. Дзвонарській, зрештою — „гуманітарка” на проспекті більше не турбують мешканців міста. Продавців сільськогосподарською продукцією майже повністю перемістили із землі на прилавки. Попри невдоволення людей, влада все ж зробила непопулярні кроки і послідовно проводила кампанію боротьби зі стихійними ринками. З іншого боку, для того, щоб усунути порушення, які фіксують відповідні служби, потрібен жорсткіший контроль і насамперед — адміністрації ринку за підприємцями. Адже практично несуттєві адмінпокарання не сприяють самодисципліні ні продавців, ні підприємців, ані самої дирекції ринків.
Ватикан: коли час зупинився