Як відомо, нафтохімічні підприємства міста задекларували і впроваджують у життя потужні інвестиційні програми, зокрема, нове виробництво хлору і каустичної соди, яке розпочинається у червні, завод суспензійного полівінілхлориду та власну енергоустановку. Загальна вартість проектів — 600 млн. доларів. Тож, згідно з існуючим нині рішенням міської ради, інвестор зобов’язаний сплатити до міського бюджету так званий інвестиційний відсоток у розмірі 5%, або у даному випадку 30 млн. доларів.
На останній прес-конференції Сергій Чмихалов назвав ці п’ять відсотків безглуздістю. “Ми все робимо на своєму майданчику, комунікації свої, очисні свої, газ свій, з міськими комунікаціями ми на відстані 10 кілометрів, — зазначив генеральний директор ЗАТ „ЛУКОР”. — Цим будівництвом ми не перевантажуємо міську інфраструктуру, а навпаки її полегшуємо, а в постанові вказано, що ці 5 відсотків мають піти власне на розбудову міської інфраструктури. Ми не збираємось тих п’ять відсотків давати. Звернулися у Верховну Раду, щоб вона уточнила усі законодавчі моменти. Отримаємо рішення і будемо знати, як врегулювати цю ситуацію”.
До підписання Угоди Ігор Насалик стверджував, що “ЛУКОР” змушений буде заплатити 30 мільйонів, інакше працювати підприємство не буде. “Їхній ХіК (завод хлору і каустичної соди. — Авт.) зі 150-ма робочими місцями нам потрібен як зайцю стоп-сигнал. Фаза дискусій завершена. Є закон, і тепер буде тільки так”, — заявляв він.
Що ж змусило двох донедавна опонентів таки знайти спільну позицію (якщо вона згодом не зміниться, як це вже було раніше. — Авт.) і про які поступки з обох сторін йдеться? Це, на жаль, відомо лише підписантам. Незважаючи на обіцянки, міськвиконком так і не надав „Вікнам” тексту Угоди, пославшись на „можливі уточнення”. Це, очевидно, свідчить про кулуарні домовленості, які наразі невигідно оприлюднювати.
Наразі відомо лише, що сформована робоча група для узгодження низки дражливих для сторін питань. Проте така група впродовж минулого року вже працювала і звучали запевнення, що ось-ось документ підпишуть. Дещо пролила світло на події комунальна газета. Не посилаючись на джерело інформації, газета повідомила, що йдеться про сплату нафтохіміками 1,1 млн. гривень плати за землю (борг за 2005 рік) і укладення договору про спільне фінансування та користування стадіоном „Хімік”. Натомість виконавча влада зобов’язується повернути ЗАТ „ЛУКОР” 3 млн. гривень боргу за очистку стоків і дає гарантії, що міська рада розгляне питання продажу землі нафтохімічному гіганту. Можливість останнього ще донедавна категорично заперечував міський голова Ігор Насалик. Дивно, але ні про зміст Угоди, ні про такі домовленості нічого невідомо ні секретареві міської ради Роману Боднарчуку, ні депутатам міської ради. Сесія міської ради обіцяє бути гарячою.
Ватикан: коли час зупинився