Μинулого тижня головний лікар Калуської ЦРЛ Василь Семаньків доповідав членам виконавчого комітету Калуської міської ради про стан охорони здоров’я населення та перспективи розвитку медичних закладів міста та району.
Головний лікар коротко поінформував присутніх про структуру калуської медицини і повідомив, що на даний час тут загалом працює 2036 осіб, з яких 245 — на неповну посаду.
З позитивних зрушень, які відбулися у галузі охорони здоров’я, Василь Семаньків відзначив поліпшення медичної допомоги дитячому населенню, зокрема переселено дитячу лікарню та пологовий будинок до лікарні у Підгірках. Загалом реконструкція і підготовка приміщень обійшлися у близько 730 тис. гривень, які виділили із загальних видатків на охорону здоров’я. Серед досягнень — відновлення роботи апарату штучної нирки, який не функціонував протягом 14 років. Крім того, придбано ще два такі апарати, що дозволило створити відділення гемодіалізу. Загалом торік ЦРЛ придбала апаратури на понад 1 млн. гривень. Фінансування відбувалося з різних джерел, у тому числі 680 тис. гривень вдалося отримати через проект перинатального здоров’я, який фінансує уряд Швейцарії.
Протягом року також вирішили питання опалення лікарні у Підгірках — нова котельня обійшлася у 1,4 млн. гривень, які виділили з державного бюджету.
Поряд з уже наявними здобутками, за словами Василя Семаньківа, є ще багато проблем. Зокрема, на фоні окремих точкових проривів залишається проблема незадовільного матеріального оснащення, а численні зрушення не призвели до того, щоб поліпшення відчули хворі. Так, за показником бюджетних видатків з розрахунку на одного жителя Калуш і Калуський район перебувають в області на передостанньому місці — виділяється 169,1 гривні на рік. Гірше тільки у Тисменицькому районі (150 гривень на одного жителя). Тож, повідомив Василь Семаньків, у таких умовах домогтися стабільного розвитку медицини неможливо.
Головний лікар ЦРЛ прямо у міської влади нічого не просив, але натякав: мовляв, ми розробили програму розвитку охорони здоров’я на 2007-2008 роки, яку просимо прийняти в інтересах мешканців міста та району. І нам все одно, хто фінансуватиме медицину, важливо — у якому обсязі. І загалом незайве було б додати грошей, аби за показником видатків на одного жителя Калущина не пасла задніх.
Міський голова Ігор Насалик, у свою чергу, повідомив, що Калуш на медицину у 2007 році виділив 11 млн. гривень, які відповідно до угоди через Мінфін автоматично перераховуються у бюджет району. Тож усі свої фінансові зобов’язання міська рада виконує, а більше, навіть за великого бажання, дати не може: цього не дозволяє робити Бюджетний кодекс (Ігор Степанович навів приклад, як з міського бюджету профінансували ремонт дороги у Мостищах і ці кошти згодом у вигляді штрафних санкцій зняли з міського бюджету. — Авт.).
Попри все, вже цього року коштом міста закупили обладнання та апаратуру для жіночої консультації, яку довелося взяти на баланс міської поліклініки. Міська влада, за словами міського голови, не проти розвивати медицину і навіть бачить наступний рік роком медицини. Але для цього потрібно зосередити охорону здоров’я під одним бюджетом. Ігор Насалик подав таку пропозицію — врешті-решт остаточно визначитися зі „структурою та архітектурою” медицини. Доцільно і розумно, аби поліклініка на вул. Каракая, Войнилівська лікарня, ФАПи і амбулаторії залишилися за районом і 100-відсотково фінансувалися з районного бюджету, а решта закладів охорони здоров’я — повністю перейшли під опіку міської влади. Тоді можна буде і ремонти робити, і дорогу апаратуру та машини „швидкої” допомоги купувати. Інакше, сказав Ігор Насалик, „ми не зможемо фінансувати медицину”.
Оскільки бюджет наступного року починають формувати вже з липня, варто доти поставити крапку й остаточно визначитися з майбутнім медицини. Для того, аби вивчити усі умови і виробити узгоджену стратегію для оптимального розв’язання проблем в охороні здоров’я, міськвиконком вирішив утворити комісію. Від міста до її складу увійшов міський голова Ігор Насалик, заступник з гуманітарних питань (поки що в.о.) Галина Романко, начальник фінуправління Марія Семенюк та медики — головний лікар міської поліклініки Михайло Гаврилишин, депутат міськради і завідувач урологічного відділення ЦРЛ Василь Питлик та член виконкому, завідувачка дерматологічного поліклінічного відділу ЦРЛ Людмила Ставрова. До комісії з боку міста планується включити ще двох депутатів міськради за їхньою згодою. Відповідно до комісії стільки ж людей має включити районна влада. Третьою стороною будуть самі медики.
Тож комісія буде чималенька — понад 20 чоловік. Їй належить розробити стратегію розвитку охорони здоров’я до 2015 року і у двотижневий термін представити свої пропозиції, які розглянуть на спільній сесії міської та районної ради. Інше питання — чи вдасться вийти на узгоджений, компромісний варіант. Адже досі саме питання приналежності медицини та невміння чи небажання йти на взаємні поступки породжувало чимало конфліктних ситуацій. Керувати медициною — заманливо, але у даному випадку бюджет району, який є на 95% дотаційним, цілковито обмежений наперед визначеними рамками. Місто ж заробляє самостійно, і цілком можливо, що справді здатне забезпечити у 2008 році калуській медицині прорив, подібний до того, який відбувається цьогоріч у міській освіті.
Ватикан: коли час зупинився