Люди, які віддали свої паї в оренду за безцінь на 25 років (1,5% від оцінки землі, приблизно 80 гривень), тепер хвилюються, якими технологіями послуговується фірма у своїй діяльності. До прикладу, позицію Верхнянської сільської громади озвучив на останній сесії райради депутат від Верхні Ярослав Климишин. Він повідомив, що у селі відбувся схід громади, на якому було прийнято офіційне звернення до голови райради. Так, верхнянців хвилює те, що, за словами пана Климишина, працівники „Даноші” вивозять на поле сечівку 30-тонними бочками (на території сіл Верхні, Завадки, Станькови. — Авт.). А нещодавно біля річки вилили 60 бочок і раптова злива змила все у воду. Зважаючи на те, що надворі зараз спекотна погода, мешканці навколишніх сіл зазнають від цього чималого дискомфорту. Турбує депутатів і те, що, за їхніми словами, „Даноша” проводить розпилювання отрутохімікатів на полях пізно ввечері та вночі, „коли всі сплять”.
Таких скарг на адресу „Даноші” мешканці району накопичили немало. Тому, повідомив головний спеціаліст відділу оперативного контролю Держуправління екологічних ресурсів області Роман Кравець, невдовзі на фірмі буде проводитися перевірка, у якій буде задіяна екологічна служба і санепідстанція.
„Чорне” золото „Даноші”
Позиція керівника „Даноші” Петера Віеланда звучить у загальному так: у своїй роботі фірма послуговується сучасними технологіями, які відповідають правилам і вимогам Євросоюзу. Петер Віеланд твердить, що компанія жодним чином не мала наміру своїми діями зашкодити мешканцям району. А якщо людям відомі якісь факти, як-от потрапляння гною у річку, то прохання якомога швидше повідомляти фірму чи санепідстанцію для оперативного реагування. Зі свого боку, датчани абсолютно не зацікавлені у нераціональному використанні цього мінерального добрива.
— У Данії гній — це „чорне” золото, — каже Пітер Віеланд. — В одній тонні гною міститься 5,7 кг азоту, 1,4 кг фосфору і 3 кг калію, а також мікроелементи. Якщо купувати ці добрива як штучні, то це обійдеться дуже дорого — близько 30 гривень за тонну. Це наші гроші і наш економічний прибуток. Тому ми не зацікавлені у тому, щоб вносити природні добрива не там, де потрібно, а тим більше — просто виливати їх.
На сьогодні датчани орендують 8,8 тис. га землі у районі. З них 2,7 тис. га підлягають обробітку. Згідно зі встановленими лімітами, „Даноша” цьогоріч має право на утворення 20 тис. кубометрів гною. Цією кількістю добрив можна обробити близько 666 га землі з розрахунку 30 тн добрив на 1 га. Для решти площі потрібно закуповувати штучні мінеральні добрива. До речі, за висновками Івано-Франківського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів та якості продукції від 4 липня минулого року, гній свиней ТзОВ „Даноші” відповідає всім вимогам до безпідстилкового гною.
Напередодні робіт з удобрювання полів на дошках оголошень у селах з’являються листівки, у яких „Даноша” завчасно попереджає мешканців про заплановані роботи. Звичайно, що у будь-якому разі гній неприємно пахне, що завдає дискомфорту мешканцям навколишніх сіл.
— Тому ми працюємо і у темну частину доби, — каже директор „Даноші”. — Адже намагаємося максимально активізувати нашу роботу для того, щоб спричинити мешканцям навколишніх сіл найменше незручностей. Ми розприскуємо сечівку спеціально обладнаним трактором, який не розпилює добриво вусибіч, а розприскує чітко на землю.
Як повідомила завідувачка санітарно-гігієнічного відділу Калуської санепідстанції Оксана Ананевич, на „Даноші” має бути завершено будівництво лагун закритого типу. Так, коли датчани придбали свинокомплекс, то у спадок їм дісталися ємності відкритого типу для зберігання та бродіння гною. Згідно із висновком Київського інституту екології, твердить Оксана Ананевич, „Даноша” зобов’язана обладнати лагуни закритого типу. Такі лагуни мають бути завершені ще цього року. Це, як з’ясувалося, і в інтересах самої фірми. У Європі такі стандарти діють вже давно, в Україну — щойно приходять. Для прикладу, у Польщі на переобладнання ємностей для зберігання мінеральних добрив фермерам виділили кілька років. Таке зберігання гною раціональніше, хоча і потребує значного разового капіталовкладення. Цього року „Даноша” планує до впровадження 5 лагун, у будівництво яких інвестує приблизно 4,2 млн. гривень. Лагуни закритого типу мають ряд переваг, зокрема — економічну: не відбувається випаровування (а таким чином втрачається азот, який також потрібен для ґрунту). Крім того, у відкриті ємності потрапляють метеоопади, які згодом транспортуються на поля разом із міндобривами, що є недоцільним. Тим часом лагуни закритого типу дадуть можливість встановити біогазову установку для добування біопального. Друга перевага — екологічна: є стандарти Євросоюзу, за якими через глобальне потепління на земній поверхні потрібно використовувати закриті ємності, які не наносять шкоди атмосфері.
„Даноша”
не зловживає отрутохімікатами?
Як повідомила Оксана Ананевич, санепідстанція цілком схвалює дії датського підприємства, коли отрутохімікати розприскуються на полях вночі.
— Кожне використання отрутохімікатів „Даноша” погоджує із нами, — твердить пані Ананевич. — А те, що вони проводять роботи вночі, є правильним з огляду на те, що вдень спекотно і відбувається випаровування.
— У розприскуванні отрутохімікатів ми відштовхуємося від незалежної оцінки датських спеціалістів, — каже Пітер Віеланд, — які радять не проводити зайвого насичення ґрунтів хімікатами. Фахівці оцінюють, як найкраще вводити речовини, щоб було оптимально добре для рослин, ґрунту і економічних показників. Вся наша техніка комп’ютеризована, і тому роботи проводяться точніше, аніж вручну. Якщо взяти норми, які рекомендують українські компанії — виробники отрутохімікатів, то ми вносимо значно менше.
Така ощадливість продиктована також бажанням компанії максимально зменшити матеріальні втрати, а також очікуваним результатом. Так, датчан цілком задовольняє 90%-ий результат діяльності, тому що решту 10% є занадто дорого.
Так, якщо ліцензійний виробник пропонує застосовувати 1 л отрутохімікатів на 1 га, то фірма використовує 0,6 л. Причому ділить це на 3 рази по 0,2 л. Це відбувається із розрахунку, що якщо вприскування дасть очікуваний ефект, то наступні 0,2 л можна буде і не вводити.
— У Данії дуже сильне сільське господарство саме через те, що постійно проводяться різноманітні експертизи і дослідження, — стверджує Пітер Віеланд. — І умови ринку диктують не виробники отрутохімікатів, а самі фермери, які знають, як і що найкраще застосовувати для свого господарства.
Ватикан: коли час зупинився