Справжнє кіно

Якщо всі плани міської влади будуть втілені у життя, то калушани мають всі шанси стати кіноманами. Або принаймні — пошановувачами цього виду мистецтва.
Переглядів: 320

Не тільки на Хіміків
Минулого року жителі вул. Хіміків — одного із найбільш неблагополучних у розумінні соціально-культурного розвитку районів міста мали чудову нагоду просто неба дивитися безкоштовні художні фільми. Ідея належала міському голові Ігореві Насалику, і виникла після того, як мешканці району поскаржилися йому на відсутність місць змістовного дозвілля. Тож орієнтовно з другої половини липня на відкритому майданчику, що позаду ПК „Юність”, встановлювали стаціонарний каркас, екран і демонстрували мультфільми для дітей та фільми для дорослих.    
Апаратура для демонстрації фільмів міському бюджету не коштувала ні копійки: її забезпечив підприємець Микола Полицький, діапроектор купив Ігор Насалик, а кінострічки постачав керівник студії „6 секунд” Василь Вагілевич.
Як показала практика, люди ідею сприйняли позитивно: на перегляд мультфільмів приходили мами із дітьми, а фільми дивилися і старші. Минулого року виконавча влада пообіцяла, що літні кіномайданчики будуть створені і в інших мікрорайонах міста.
Цього року, за словами в. о. заступника міського голови з питань економіки Олександра Челядина, кіно планують демонструвати ще у двох точках: на території ЖЕО №4 і в районі школи №7 (позаду технікуму). Також планувалося „крутити” кіно у парку. Однак через те, що тут ще немає ні амфітеатру, ні сцени, задум відкладається до завершення робіт. Новоутворені майданчики мають бути спеціально облаштовані — із встановленими лавочками, кріслами, а також — навісом. Адже минулого року, каже Олександр Челядин, часто траплялося так, що гроза ставала на заваді культурному відпочинку калушан: непогоду „не витримувала” апаратура, та й навряд чи хтось мав би бажання переглядати фільм під дощем.
Проблеми із апаратурою не стануть на заваді владі — впевнений в. о. заступника, адже міський голова закупив ще один діапроектор.

„Відродження”
у новому амплуа
Ще минулого року виконавча влада виношувала масштабні плани щодо створення спільного підприємства на базі кінотеатру „Відродження”. Міський голова неодноразово заявляв про оголошення конкурсу, за яким приватний власник і територіальна громада в особі міськвиконкому мали б володіти кінобізнесом у співвідношенні 50 на 50. Більше року ходу проекту не давали, і ось, здається, крига скресла. Так, ще у травні міський голова видав розпорядження про створення відповідної комісії для розгляду питання. У червні (знову ж таки розпорядженням міського голови) у зв’язку зі зміною складу виконавчої влади був затверджений остаточний склад комісії, до якої увійшло 11 осіб. Голова комісії — Олександр Челядин.
Минулої п’ятниці комісія розглядала питання, так би мовити, на місці, залучивши директора кінотеатру „Відродження” Василя Лутчина.
— Ми послухали директора кінотеатру і просто здивувалися: заклад виживає суто через господарність його керівника, — твердить Олександр Челядин. — Там немає ні прибиральниці, ні сторожа. Так, у кінотеатрі передбачено 14 ставок, а на сьогодні є тільки 3,5. А заклад виживає, заробляючи мінімально на свої потреби сам.
Минулого року з міського бюджету для „Відродження” було виділено близько 16 тис. гривень, що, за словами директора кінотеатру Василя Лутчина, становило 20% від усіх потреб. Пан Лутчин навів приклад: для того, щоб придбати нову звукову апаратуру, потрібно у межах 100 тис. гривень, перекрити дах над кінозалом — 40 тис. гривень. Прокат одного фільму коштує мінімум 500 гривень.
Цьогоріч у бюджеті заплановано 40 тис. гривень для кінотеатру, а на наступний рік — повна модернізація кінотеатру на кшталт івано-франківського „Космосу”.
Виконавча влада має намір створити СП з розподілом впливу 25:75, погоджуючись фактично втратити контроль над „Відродженням”. Уже найближчим часом у місцевих ЗМІ та на сайті міськради буде розміщене оголошення про проведення конкурсу.
— Першою і найголовнішою умовою конкурсу буде збереження профілю кінотеатру, — твердить Олександр Челядин, — а також створення центру дозвілля для молоді.
Так, на місці „Відродження” влада бачить не тільки сучасний кінотеатр, але й „цивілізоване” кафе, і, що важливо, — дискотеку. Адже фактично дискотеки як такої у місті немає, і молодь може розважитися хіба що на якісь свята, коли до Калуша запрошують популярні гурти та естрадних виконавців.
Кінотеатр за задумом змінить не тільки свій інтер’єр, але й екстер’єр: буде замінено чи відремонтовано дах, фасад. У планах також добудова другого поверху. Там, швидше за все, можна облаштувати більярдну, тощо.
— Нині вартість квитка у „Відродженні” — 4 гривні, — каже Олександр Челядин, — проте в обласних кінотеатрах — 10-15 гривень. Отож думаю, що кінобізнес матиме перспективу і в Калуші. Звичайно, що тут потрібно вкласти немало коштів: змінити апаратуру, яка на сьогодні датується ще 1973 роком, поміняти крісла. Скільки це буде коштувати, ми знатимемо ще до кінця тижня: уже замовлено експертизу незалежного експерта. Тоді можна оголошувати конкурс. До слова, заклад має виконувати не тільки функції кінотеатру, але й конференц-залу, бо на сьогодні приміщення для таких потреб у місті немає.
Попри те, що фахівець ще свого остаточного висновку не повідомив, наразі зрозуміло, що вкласти доведеться немало. Проте підприємців це не лякає і ще до оголошення конкурсу є чимало бажаючих отримати цей бізнес у приватні руки. Серед них — як мінімум п’ятеро калуських підприємців. Планується, що роботи з модернізації кінотеатру мають бути завершені у стислі терміни: на це буде передбачено рік часу.
Зрештою тішить, що виконавча влада врешті взялася за проект-довгобуд — моденрнізацію кінотеатру „Відродження”. Адже у молодіжному середовищі уже давно говориться про те, що проводити вільний час просто ніде. Хтось рятується тим, що виїжджає за межі міста, шукає розваг в обласному центрі, горах, на фестивалях. Інші, за відсутності фінансових можливостей чи бажання, постійно „крутяться” в одному середовищі. Тому проект „Відродження” потрібен насамперед для того, щоб місто розвивалося не тільки в економічному напрямку, але і соціокультурному. Прямий обов’язок влади у даному випадку прослідкувати за тим, щоб майбутній центр дозвілля молоді не перетворився на кшталт тих, що уже існують у місті і не викликають особливого ентузіазму у молоді. Також варто надіятись, що цього разу конкурс не проводитимуть під якусь конкретну людину, а чесно і прозоро, що збільшить шанс додаткових надходжень до міської казни.