Близько двох місяців тому у старій закинутій хаті, що розташована біля поля, поселилася лисиця. Будинок ось уже 10 років без господаря, тож розбиті двері і заросле бур’янами та кущами подвір’я стали для хижака чудовим пристанівком. Раніше, кажуть люди, лисиця із лисом жили у вентиляційній шахті, а згодом лисиця перебралася до хати, облаштувала там собі житло і народила двох лисенят.
— Вона сюди забігала ще з весни, — каже житель села Богдан Барнич, — проте красти нічого не наважувалася. Аж поки не оселилася у будинку. Спочатку ніхто не зауважив присутність хижака, бо поводилася вона тихо. Але згодом почали зникати кури, а потім уже і сама злодійка виявила себе.
З першого ж дня перебування серед людей лисиця проявила хитрість і проникливість. Вона жодного разу не навідалася до обійстя найближчих сусідів — сім’ї Барничів, хоча обійстя розташовані поряд і це було б найлегшим способом промислу. Зате подразнити собаку, яка на прив’язі, є одним із улюблених занять хижака.
— Лисиця часто прогулюється біля сітки з іншого боку, — продовжує пан Барнич, — а собака просто з розуму сходить.
Лис, швидше за все, мешканцям села так не дошкуляв. Адже він полював тільки для себе, а лисиця змушена годувати ще двох дітей. Проте з лисом кропив’яни розправилися досить швидко: близько трьох тижнів тому спіймали його на приманку і пристрілили. До лисиці ж наближатися ніхто не наважувався, хоча, можливо, і спіймати її було б не так уже і важко. Причина побоювань у тому, що все подвір’я заросло бур’янами та травою, у якій, кажуть люди, і може ховатися лисиця. Тож є загроза, що лисиця накинеться на непроханих гостей, тим більше, що вона сама захищає свою територію і своїх дітей. А, як відомо, лисиці найчастіше є носіями сказу.
— Час від часу лисиця поводиться досить дивно, — каже Богдан Барнич. — Вона постійно дзявкає ночами, а особливо тоді, коли надворі блискає і гримить. Може, боїться грому. А нещодавно вночі прибігла на місток до сусідки і так гарчала, що та змушена була вставати і проганяти звідти, бо та не давала спати. При цьому лисиця дуже хитра: прибігла якось вдень під подвір’я, люди кинулись її наганяти, а вона оббігла подвір’я з іншого боку, курку вкрала і втекла.
Загалом саме крадіжками тварина найбільше дошкуляє людям. Більшість собак так само, як і їхні господарі, лисицю бачать чи не вперше, тому сподіватися на те, що вони проженуть хижака, не доводиться. Та й лисиця їх не боїться, а потихеньку тягає курей. Причому її „апетит” зростае прямо пропорційно до того, як підростають малі лисенята.
— За одну ніч вкрала у мене зі стайні 9 курей і троє каченят, — каже кропив’янка Параска Заєць. — Стільки ж курей ще однієї ночі потягнула у сусіда. А в іншій господі за раз забрала п’ятеро курок. Залишилися тільки півень із куркою. Господар, розсердившись, пообіцяв не спати до того часу, поки її не зловить. Дві ночі пильнував, а на третю вона вкрала і ту птицю, яка залишилася.
Параска Заєць каже, що її чоловік із шестирічним внуком Віталіком ходили до хати, де живе лисиця. Проте хижаків не застали — тільки купу пір’я, обгризених крил і ніг, нутрощів.
Коли надворі спекотно, всі ці залишки починають смердіти, що спричиняє чималий дискомфорт людям, які живуть по сусідству.
Кропив’яни зверталися і продовжують звертатися за допомогою до сільської влади. Адже є сподівання, що спеціалізовані служби зможуть зловити лисицю із лисенятами, не використовуючи вогнепальну зброю. Хоча хижак і наробив чимало шкоди, проте, кажуть люди, така його природа, і вбивати його за це не можна.
У районі
забагато лисиць
У вівторок у Калуській РДА засідала протиепізоотична комісія, яка з-поміж іншого розглядала також проблему кропив’ян. Як повідомив голова Калуської організації мисливців і рибалок Василь Фединяк, було прийняте рішення все ж відстрілити лисицю.
— Вона — хижак, і тому єгерська служба має право відстрілювати лисів протягом цілого року, — твердить Василь Фединяк. — Хоча спробуємо спочатку зловити її з лисенятами сіткою. Адже стріляти дозволяється не ближче 200 метрів від населеного пункту. Якщо ж не вийде, то виженемо її на поле і там будемо стріляти.
Однак навіть якщо лисицю вдасться спіймати, каже голова організації, то все одно незрозуміло, що з нею робити. Зоопарки таких тварин брати не хочуть, а у лісах району і так достатньо лисиць. Так, станом на минулий рік у районі (окрім угідь Калуського держлісгоспу) нараховувалося 80 особин лисиць на 32,7 тис. га. Минулого року відстріляли 20 особин (згідно із нормами дозволяється 1 лисиця на 1 тис. га. — Авт.) Тоді у відстріляних лисиць сказу не виявили.
Схожі випадки, коли лисиці навідуються до осель людини за поживою, траплялися і раніше. Приблизно рік тому у Кропивник навідувалася лисиця.
— Вони, імовірно, живуть на рекультивованому хвостосховищі неподалік села, — каже Василь Фединяк. — Принаймні, їх там бачили. Це не дивно, адже там і озера, на яких живуть качки, і зарості та дерева. Лисиці розмножуються дуже швидко: одна самка може народити до 10 лисенят.
А лисиці, як відомо, найбільш чутливі до вірусу сказу. У нашому регіоні вірус сказу циркулює у природі саме у популяції лисиць. Тому єгері, які відстрілюють тварин, зобов’язані мати обов’язкові щеплення від сказу.
— Кілька років тому ми відстрілювали лисицю у Довгій Войнилівській, і вона виявилася скаженою, — пригадує Василь Фединяк. — У цьому ж селі хвора лисиця покусала корову.
Тому іншого виходу, як знищити хижака, немає. Адже поблизу хати, де поселилася лисиця, проживає чимало дітей, які не зовсім усвідомлюють небезпеку і не завжди можуть себе захистити, якщо хижак на них кинеться.
На момент виходу газети стало відомо, що у середу лисицю намагалися зловити, проте безрезультатно. Хоча єгері прийшли із собакою та зброєю, хижака у хаті не виявилося, а малі лисенята залізли під підлогу, звідки їх дістати було просто неможливо. Тим часом присутність хижака стає все небезпечнішою. Нещодавно, кажуть кропив’яни, лисиця зійшлася у двобої із собакою, яка була на прив’язі. Лисиця нанесла собаці багато укусів, від яких через деякий час собака і загинула.
Ватикан: коли час зупинився