Ще 3 роки тому Оксана Яковина написала заяву у дитячу поліклініку, у якій акцентувала увагу на необхідності санаторно-курортного лікування для оздоровлення її дитини-інваліда зору. Нагода поправити здоров’я дитини випала аж цього року.
— Радості моїй і моєї дитини не було меж, — викладає послідовність подій Оксана Яковина. — Мені сказали, що 2 липня я маю бути в Івано-Франківську з усіма необхідними документами та речами дитини. Перелік документів працівники поліклініки мені надали і повідомили, що там нас має чекати організатор поїздки, працівник управління Богдан Стасюк, який повинен відвезти дітей до санаторію „Ясень”.
Проте, твердить Оксана Яковина, очікуваної поїздки так і не відбулося:
— Я зі своєю дитиною та ще одна мати дитини-інваліда Галина Давидова приїхали до Івано-Франківська. Пройшовши у спеку декілька разів вулицею Степана Бандери, ми необхідного нам номеру будинку не знайшли. У розпачі зателефонували до дитячої поліклініки, де працівниця Діна Василів після з’ясування обставин вибачилася і повідомила, що необхідно було їхати на вул. Бандери, але у Калуші. До честі Діни Василів, вона запропонувала нам повернути витрати на проїзд.
Але мова, каже пані Оксана, навіть не про кошти, а про стан здоров’я дітей. Прибувши до Калуша на вул. Степана Бандери, 18, де розташовується управління у справах сім’ї, молоді, фізкультури і спорту, пані Яковина довідалася, що везти дітей у санаторій ніхто не збирається.
— В управлінні нам повідомила, що навіть, якщо б ми самі відвезли дітей, то ніхто не дає гарантії, що їх там приймуть, оскільки ніякої путівки чи направлення у санаторій управління нам не надало, — обурюється Оксана Яковина. — Окрім того, як нам повідомив Богдан Стасюк, у нас немає всіх необхідних документів, хоча ми зібрали все, що нам продиктували у поліклініці. Зі сльозами на очах із розчарованими дітьми ми повернулися додому. Я не розумію такої байдужості і такого халатного ставлення організаторів до своїх посадових обов’язків. Дуже б хотілося, щоб ці структури навчилися людяного ставлення до людей, а особливо — до дітей-інвалідів.
Працівник дитячої поліклініки медсестра Діна Василів своєї вини у тому, що спрямувала дітей за неіснуючою адресою, не заперечує:
— Це була моя помилка. Річ у тім, що торік у нас було 3 подібні заїзди, і всі діти їхали з обласного центру. Цього року сталася накладка. Ще раніше ми подали списки дітей-інвалідів в управління охорони здоров’я ОДА. У нас на обліку станом на 1 липня перебуває 19 дітей із патологією зору і 22 — із патологією слуху. Цього року на літо на них виділено 9 путівок. Наші спеціалісти пройшлися по квартирах і повідомили про те, що є можливість оздоровити дитину у санаторії, проте з тих чи інших причин було багато відмов. До речі, ще одна сім’я, окрім Давидової і Яковини, путівку оформила, але дитина так чомусь і не поїхала.
Діна Василів твердить, що про заїзд в управлінні молоді і спорту повідомили перед святковими вихідними, приуроченими Дню Конституції. Тому робити все довелося в авральному порядку.
— Батьки прийшли до мене, я їм розповіла, які документи потрібно зібрати, — твердить Діна Василів. — Так, до переліку обов’язкових документів входили: довідка про контакти з інфекційними хворими протягом трьох тижнів, від дерматолога, про санаторно-курортне лікування, яка видається дільничним педіатром, та довідка про щеплення. Всі ці документи батьки оформили.
Медсестра переконує, що повернувшись із обласного центру, знервовані батьки самі відмовилися від поїздки до санаторію. І тому замість них поїхали інші діти. На серпень, каже медсестра, знову є путівки, і цим дітям-інвалідам запропонують оздоровитися.
Спеціаліст I категорії управління у справах сім’ї, молоді, фізкультури і спорту Богдан Стасюк повідомив, що перед від’їздом працівники поліклініки мали направити батьків до управління для того, щоб вони написали заяви і здали документацію. З’ясувалося, що, окрім переліку документів, який надала поліклініка, батьки мали принести ще чимало довідок. Зокрема, такі, що посвідчують приналежність дитини до певної категорії інвалідів, та те, що дитина протягом цього року не забезпечувалася путівкою на оздоровлення за кошти державного і місцевого бюджетів тощо. Проте головне, що мали зробити батьки, — це написати заяву. Решту документів протягом деякого часу можна було донести.
— Путівки, придбані за державні кошти, ніхто не видає на руки, — твердить Богдан Стасюк. — А дітей до санаторію мають довозити самі батьки. Проте пані Яковина і пані Давидова відмовилися писати заяви, мотивуючи це тим, що у них немає відповідної путівки на руках, тож їх ще можуть завернути і з санаторію „Ясень”. Крім того, твердили вони, діти вже і так замучилися.
До слова, згідно із розпорядженням управління молоді та спорту, управління охорони здоров’я ОДА від 16 травня організація та відповідальність за підбір дітей-інвалідів слуху і зору покладена на заступників головних лікарів з охорони материнства і дитинства. Проте і управління у справах сім’ї і молоді також має свою функцію у цій справі. Навряд чи батьки, навіть знервовані тривалою поїздкою, відмовилися б від оздоровлення своїх дітей, якби їм доступно пояснили усі нюанси справи. Тим більше, що навіть незважаючи на виснажливу подорож в Івано-Франківськ за неіснуючою адресою, час для поїздки ще був.
Ватикан: коли час зупинився