У Калуші — волонтер Корпус Миру

Днями честі приймати волонтера американського Корпусу Миру Бріджит Бакер були удостоєні Калуський Бізнес-центр та громадська організація „Центр сприяння економічного розвитку Калущини”
Переглядів: 380

Бріджит Бакер буде жити і працювати у Калуші як волонтер Корпусу Миру два роки. Усі витрати, пов’язані з її перебуванням в Україні, взяв на себе Корпус Миру. Пані Бакер має 30-річний досвід роботи у банках США, була власником ресторану.
Працювати у Калуші Бріджит Бакер почала з 1 липня, і вже встигла провести чимало як офіційних, так і неофіційних зустрічей. Зокрема, з представниками міської виконавчої влади та Калуської райдержадміністрації. Також брала участь у засіданні Ради промисловців та підприємців міста. Приїхавши до нашого міста, волонтер Корпусу Миру відразу зауважила значний туристичний потенціал Калущини, враховуючи чудові природні ландшафти та річку Лімницю.
Завітавши до міста, Бріджит Бакер насамперед виявила бажання прогулятися містом і відвідати молодіжні заклади відпочинку. І тому була дуже здивована, коли їй повідомили про те, що як таких установ у місті просто не існує. Американка жваво цікавиться українськими звичаями і традиціями. Тож помітивши оформлений в українському модерному стилі вхід до Калуської філії Союзу українок, завітала туди і розмовляла із головою філії Любов’ю Липовською протягом кількох годин. 
З „Вікнами” Бріджит Бакер спілкувалася через перекладача, але деякі фрази американка вивчила заздалегідь. Представилася вона самостійно, і слова „дякую”, „приємно познайомитися” звучали впевненою українською. Бріджит Бакер приїхала до нас з м. Канзас Сіті (штат Міссурі).

— Україна, а саме місто Калуш стали випадковим вибором для Вас чи це було направлення Корпусу Миру?
— Корпус Миру самостійно вирішує, куди направити волонтера, не беручи до уваги його особисті міркування. Враховуються лише професійні навички і готовність волонтера навчати. Та й неважливо, куди ти їдеш. Адже людей з економічними та соціальними проблемами усюди вистачає, а метою організації є знайти проблему і зуміти вирішити її.
— Про які саме „професійні навички” та яку „готовність” іде мова?
— Щоб навчати когось, треба знати, як і чого вчити. На жаль, я не є професійним викладачем, але я закінчила інститут банківської справи. Головне є те, що я готова поглиблювати свої навички і зміцнювати знання, які у майбутньому допоможуть мені у викладанні.
— Про вирішення яких проблем іде мова?
— Спочатку необхідно вислухати жителів Калуша, а потім поступово іти до вирішення. Це можуть бути найрізноманітніші тренінги: від „Як створити бізнес-план ?”, „Маркетинг”, „Принципи сучасного діловодства” — до  “Як стати лідером у своїй справі” та „Ефективне спілкування у бізнесі”. Все залежить від того, що цікавить людину. Волонтери Корпусу Миру працюють викладачами менеджменту та інших споріднених дисциплін у середніх навчальних закладах, інститутах та університетах, які здійснюють підготовку менеджерів.
— Стосовно викладання, як Ви плануєте навчати людей?
— Корпус Миру розвиває свою діяльність в Україні у трьох напрямках: викладання англійської мови як іноземної; розвиток громад та розвиток молоді. Я трішки хвилююся, бо ще не оволоділа українською мовою. Тому буду проводити семінари поки що за допомогою перекладача та з використанням картинок-слайдів. Мені необхідно буде тільки обрати методику та тематику цих семінарів, у чому мені допоможе ознайомлення з тутешніми бізнесовими бідами.
— Як сім’я відреагувала на те, що Ви на два роки їдете до іншої країни навчати людей того, як заробляти правильно гроші, та розповідати про правильний спосіб життя?
— Мої рідні знали, що рано чи пізно я поїду, адже це передбачено програмою Корпусу Миру. Мої батьки за мене хвилюються, але це — їхня робота. А от моя донька через два місяці також вирушить в Україну, і ми з нею обов’язково зустрінемося.
— Україна — це перша країна, до якої Ви приїхали з місією?
— Волонтером Корпусу Миру я є уже 40 років, але Україна стане моїм першим досвідом. До цього я навчала людей тільки на теренах своєї країни.
— На чому будете робити наголос у своїй роботі у Калуші?
— На жаль, не кожен початківець-бізнесмен уміє правильно організувати роботу свого бізнесу. Іноді, не маючи певних навичок, вони не можуть створити навіть початковий  бізнес-план, який служить фундаментом у подальшій справі. А без гарної основи бізнесмен рано чи пізно оголошує себе банкрутом. А жодній людині не хочеться працювати собі на збиток. Також ми допомагаємо у вирішенні питань щодо менеджменту.
— Що побажаєте калушанам?
— Щоб бізнесмени та органи влади працювали пліч-о-пліч. Щоб вони зрозуміли, що спільними зусиллями та співпрацею „ворогуючих сторін” зможуть поліпшити рівень життя свого народу, та й самі при цьому непогано заробляти — чесно заробляти! І якщо Ваш навчальний заклад або організація бажає запросити волонтера Корпусу Миру, то знайте: наші двері завжди відчинені.
— Дякую за розмову!

Довідка „Вікон”. Корпус Миру є американською організацією, яка сприяє зміцненню миру і дружби між людьми різних національностей і культур, у яку входять уже 120 держав. Він почав налагоджувати партнерські зв’язки з українським урядом з травня 1992 року, коли ще тодішні президенти обох держав Леонід Кравчук та Джордж Буш-старший підписали двосторонню угоду про започаткування програм Корпусу Миру в Україні. Фінансування діяльності цієї організації здійснюється з бюджету Федерального Уряду Сполучених Штатів і формується за рахунок податків, сплачених громадянами США.
В Україні Корпус Миру налагоджує співпрацю з прогресивними навчальними закладами та організаціями, які прагнуть розширити свої знання про методи економічної діяльності США. Проекти волонтерів охоплюють широкий спектр діяльності, зокрема організацію літніх таборів відпочинку для молоді; навчання англійської мови; навчання управлінню підприємствами та комп’ютерним навичкам; курси підвищення кваліфікації для вчителів; допомогу сиротам та інвалідам; сприяння підвищенню свідомості українських громадян у питаннях ВІЛ/СНІДу, торгівлі людьми та гендерної політики. Корпус Миру вимагає від організацій-партнерів, щоб його волонтери мали постійне місце роботи, відповідне робоче навантаження, і приймалися на роботу як повноправні члени викладацьких колективів шкіл та інших навчальних закладів, не враховуючи матеріальні потреби волонтера, якими є: житло, харчування і т. д.