„Християнська любов”: прихисток для знедолених

У лютому 2003 р. у Калуші засновано благодійний фонд „Християнська любов”. Сьогодні він добре відомий у Калуші. Довіряють “Християнській любові ще і тому, що заснувала фонд і щоденно опікується справою захисту знедолених шанована у Калуші людина, настоятель церкви Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ отець Володимир Пітулей.
Переглядів: 469

„Ви навіть не уявляєте, — каже працівниця фонду пані Наталія,— скільки у Калуші є одиноких пенсіонерів, чий дохід далекий від мінімальної пенсії. Є у нас й інваліди — відірвані від світу, які не можуть вийти за двері своєї квартири і часто густо голодують. Є і бомжі, у яких життя відібрало абсолютно все, і родини, у яких діти недоїдають і не мають у що вбратися. Уся надія таких людей — на співчуття та допомогу громади.  То чому, вирішили ми, не налагодити співпрацю з підприємцями, установами та організаціями, а також небайдужими людьми, для яких 5-10 гривень щомісячної пожертви на потреби знедолених — не така вже й відчутна втрата для родинного бюджету”.
У вересні 2003 р. „Християнська любов” безкоштовно отримала від міської влади приміщення — кілька невеличких кімнат у колишній відомчій будівлі поблизу дитячої поліклініки. Щоправда, благодійний фонд тут прижився тимчасово і тривалий час звертався з проханнями до влади допомогти знайти щось більше. Адже у попередньому приміщенні не було навіть ванної кімнати, не кажучи про окрему кімнату, де можна було б прихистити людей, які цього потребують. Не було і пристосованої кухні, а обіди для бідних готувалися на газі з балону.
У 2005 році більшість цих проблем вдалося вирішити: міська рада надала фонду в оренду частину кімнат на першому поверсі гуртожитку на вул. Коновальця, 18. Півроку фонд своїми силами ремонтував геть занедбані приміщення, де, крім голих стін і бетону, нічого не було. І тільки відтак перебралися сюди. 
Ще торік розмір орендної плати був суто  символічним — 2-4 гривні на місяць. Крім того, фонд користувався пільгою. Проте тепер ситуація докорінно змінилася: пільги більше не надаються. До того відбулася переоцінка вартості приміщень комунальної власності. Тож тепер фонд змушений виділяти зі свого скромного бюджету серйозні кошти для орендної плати. До слова, і за комунальні послуги „Християнська любов” платить без жодних скидок. Лише управління з експлуатації газового господарства пішло назустріч і нараховує оплату за газ зі скидкою. Решту надавачів послуг — виставляють рахунки як для підприємств та організацій.
Сьогодні „Християнська любов” організовує щоденні обіди для 35 калушан. Є й такі, що приходять зі своїми баночками і забирають їжу з собою. Деякі підопічні самі по їжу прийти не можуть, тому їм щодня розносять її по домівках. Є у фонду і підопічні, яким краще отримувати продуктовий пакунок раз на місяць.

Нагодувати голодного, допомогти хворому
„Кожен християнин, — кажуть фондівці, — кожна порядна людина не має права обійти стражденного. Бо обов’язково треба нагодувати голодного та обігріти змерзлого”. До прикладу, такий випадок: люди переповідали, що дуже бідує, мало не вмирає від голоду, одинока пенсіонерка з вул. Будівельників. Жінку протягом кількох місяців практично ніхто не бачив. Працівники фонду прийшли її відвідати і застали страшну картину: жінка зламала ногу, грошей не мала, тож за медичною допомогою не зверталася. Два місяці людина наодинці зі своїм болем буквально на руках сувалася по квартирі. А від недоїдання стала „худою, як тріска”. Працівники фонду відразу звернулися до травматолога міської поліклініки Ярослава Захаріва. Його висновок був категоричним: потрібно ламати ногу, яка неправильно зрослася, і робити операцію. Працівники фонду домовилися з отцем Володимиром про транспорт і доправили жінку до лікарні.
Трапилася прикрість: у дверях зламався ключ, тож пенсіонерка почала відмовлятися. Мовляв, як залишити квартиру? Довелося панові Володимиру Маліборському (єдиний чоловік, який допомагає у фонді і виконує важчу чоловічу роботу. — Авт.) терміново ремонтувати замок. У лікарні також пішли назустріч, а фонд виділив жінці кошти на придбання ліків та перев’язочних матеріалів. Операція й одужання пройшли успішно. Нині пенсіонерка поправилася і вже ходить.
До слова, бідним на прохання фонду постійно допомагають і Ярослав Захарів, і лікар-невропатолог міської поліклініки Наталія Генсіровська. А стоматолог міської стоматполіклініки Марія Костів при потребі лікує їм зуби.
У фонді стикаються з різними випадками. Буває, людина немає де жити. Хоча офіційно бомжів у нас немає, є багато ситуацій, коли людину її рідні виживають чи обстановка у родині така, у якій нестерпно перебувати. Є і складні життєві ситуації, коли людина опускається на самісіньке дно. „Християнська любов” завжди готова підтримати таких людей. Недавно, приміром,  возили на лікування до Івано-Франківська хлопця-сироту, який попри юний вік (20 років) страждав від алкоголізму.
На даний час у приміщенні фонду є й одна постійна мешканка — 46-річна пані Мирослава з Вістової. П’ятнадцять років тому жінку спаралізувало, і нині вона володіє лише лівою рукою і трохи ногою. Тривалий час вона жила з братом, який зловживав алкоголем. Кажуть, що і знущався з сестри-інваліда. Тому пані Мирослава просилася, аби благодійники забрали її. На той час приміщення не було. Тож її на деякий час влаштували в інтернат в Івано-Франківську. Працівники фонду відвідували її там і побачили, що  умови для лежачих хворих там жахливі. Як тільки з’явилася можливість, пані Мирославу забрали. Сьогодні вона живе в окремій кімнатці. Доглядають і опікуються її потребами працівники фонду. Вже двічі тут відсвяткувала свій день народження, і йти нікуди не хоче. Пані Мирослава отримує пенсію і жодної копійки у неї не відбирають (в Івано-Франківську з пенсії залишали лише третину, решту йшло на утримання в інтернаті. — Авт.).
До речі, „Християнська любов” не тільки вирішує конкретну проблему окремої людини, а й надає посильну допомогу, аби влаштувати її майбутнє: оформити пенсію, інвалідність чи влаштувати до інтернату. Фонд має списки, куди вносять усіх, кому потрібна допомога. Звичайно, попередньо треба піти на місце і з’ясувати реальний стан справ у тій чи іншій родині. Цей список відкритий, і залишиться таким завжди: якщо вам відомо про людей, які голодують, не мають де жити, порадьте їм звернутися до церкви Успіння Пресвятої Богородиці (біля ПК „Юність”), звідки їх направлять до фонду. Якщо така людина сама прийти за допомогою не може, то ви просто повідомте про її існування.

Місток між
тими хто може
і хоче допомогти та тими,
хто потребує допомоги
Кожного дня працівники „Християнської любові” йдуть у своєрідний рейд — просити, аби підприємці та організації допомогли знедоленим, хто чим може. Допомагають пані Віра Олійник та Настя Гаврилів, які щодня йдуть за хлібом (його регулярно виділяють п’ять пекарень, кожна з яких раз на тиждень постачає до благодійної їдальні по 20-25 буханок хліба). Обіди на кухні фонду готує чуйна і працьовита пенсіонерка Стефанія Широка. Допомагає їй і роздає їжу Галина Янів. А за Володимиром Маліборським, який навідується час від часу, — уся чоловіча робота. Усі працюють як можуть, фактично без винагороди і вихідних.
Серед тих, хто регулярно надає допомогу „Християнській любові”, — Ігор Олійник (фірма „Дженерал”), аптека „7я”, „555”, пекарні “Хотінь-Хліб” та „Родина”,молокозавод, „Іванковецькі ковбаси”, „Сако”, „Європа-Вікно”, аптека „Дитяче харчування”, крамниці „Сапфір”, „Тканини”, „Авто+”, молокозавод, „Прикарпатський торговий дім”, служба таксі “Економ клас” та інші. Відчутну допомогу надає громада Верхні (зокрема, Марія Коневич забезпечує фонд молочними продуктами, посильну допомогу  надають Міля Гудзовата, Анастасія Мельник, Євдокія Лаврик, Анна Дуда, Леся Нижник, Павліна Пришляк, Ірина Мисюра, Марія Перчик, Марія Файфрук, Одарка Гаврилів, Любов Синюра, Анна Маліборська, Надія Олійник, Ярослава Федоришин, Степанія Попадюк, Марія Мотулько, Анна Затканіцька, Анна Попадюк, Стефанія Шевчак. — Авт.), фермери з Негівців Микола Ліщанський та Михайло Чолій. У скриньки свої пожертви надають і звичайні калушани.
На рахунок фонду  перераховувало кошти ТзОВ „Даноша”, допомагають „Вінісін”, „Карпатська кераміка”, „3 Бетони”. Обіцяють допомогу і „ЛУКОР” та „Карпатнафтохім”. Серед благодійників виділяється пані Любомира Юрків, яка свого часу керувала філією страхової компанії ТАС у Калуші, а тепер керує в Івано-Франківську. Проте вона не забуває про „Християнську любов”: допомагає сама і запропонувала організувати збір коштів у Києві.
Свого часу двічі виділяв кошти і фонд підприємців і промисловців міста. Проте тут є проблеми. Якось на засіданні промисловців і підприємців йшлося, що, мовляв, „Християнська любов” відбирає квартири у бідних. І відтоді допомога практично припинилася. Усі фондівці категорично відкидають подібні підозри: „Ми запрошуємо усіх: прийдіть, подивіться!” 
Те, що „Християнська любов” є справді благодійною організацією, свідчить і той факт, що вже третій рік поспіль фонд подає заявки на отримання гранту і щоразу виграє. У 2005 році фундація короля Юрія (м. Івано-Франківськ) виділила калушанам 1,5 тис. гривень на придбання газової плити. Торік і тепер через цю фундацію допомогу „Християнській любові” надала польська фундація ім. Стефана Баторія (у рамках програми „Громадянські ініціативи у Східній Європі”. — Авт.). У 2006 році — 3,5 тис. гривень для придбання пральної машини (тепер бідні і немічні приходять до фонду і перуть тут свої речі. — Авт.). Цього року — 4,5 тис. гривень для придбання колонки для підігріву води. Тож тут облаштують душову, у якій люди зможуть помитися. Відомо, що вимоги для отримувачів грантів є суворими. Тому якщо вже міжнародні фундації звернули увагу на „Християнську любов”, можна не сумніватися: ця організація насправді займається доброю і потрібною справою. До речі, представники фундації ім. Стефана Баторія восени мають приїхати до України. Планують навідатися і до Калуша.
„Християнська любов” цього року має отримати і 2000 гривень допомоги з міського бюджету. З відповідним проханням фонд звернувся до влади ще перед новим роком. Позитивне рішення сесія міськради вже прийняла, проте наразі грошей ще немає.
Загалом благодійники охочіше допомагають продуктами. Але сьогодні основна потреба Фонду — купити якийсь транспортний засіб. Адже дуже важко обійти усе місто, поїздити по району і зібрати допомогу. Крім того, продукти якось треба привозити, а хворих доправляти до лікарні. Тепер це все робиться маршрутним транспортом, що займає багато часу і потребує значних  витрат.
Є у приміщенні, яке нині займає „Християнська любов”, і спеціальна кімната, де складають так звану „гуманітарку” — ношені речі та взуття, які приносять сюди небайдужі люди. А ті, хто не може придбати собі одяг, просто навідуються та вибирають, що підійде та сподобається.
На жаль, були й такі випадки: хтось, відрекомендувавшись працівником „Християнської любові”, просить гроші для себе. Але фонд є офіційно зареєстрованою організацією, має свій статут, а його представники мають спеціальні ламіновані посвідчення та офіційне прохання про фінансову допомогу. Тому підприємцям та людям, які бажатимуть допомогти бідним, варто запитати у прохачів їхні документи.
“Не нам дано судити людину та розбирати, чому вона живе так чи інакше. Християнин має просто допомогти. І тішитися з того, що має можливість щоденно робити іншому добро. Цього навчає нас Бог”, —  таким є кредо „Християнської любові”.
Поспілкувавшись з працівниками фонду, розумієш, що це справді віддані своїй справі, надзвичайно скромні та добрі люди. Тут хочуть допомогти всім, дати людям розраду та надію, привернути їх до Бога. І це „Християнській любові” по мірі їхніх сил та  можливостей вдається. А могло бути ще краще, якби більше калушан виявили бажання допомогти нашим стареньким та калікам вижити.

Пропонуємо банківські реквізити фонду „Християнська любов”:
р/р 26006301189,
МФО 336567,
Ощадбанк України,
код 26385552.