Ще на травневій сесії районної ради депутатам запропонували дати дозвіл на вилучення із меж Вістівської сільської ради більше 200 га землі. Аргумент — у селі відбувається незаконний продаж земель. У цьому також був звинувачений Вістівський сільський голова. Тож нібито для того, щоб такі незаконні оборудки припинити, районні очільники і вирішили забрати у громади землю.
Проте у травні депутати своєї згоди не дали, оскільки вважали: землею мають розпоряджатися сільські громади, а виявленими правопорушеннями зайнятися відповідні органи.
Ситуація кардинально змінилася минулого четверга. Питання про вилучення земель було знову винесено на розгляд депутатів. Проте разом із Вістовою запропонували зменшити також територію Пійлівської сільської ради. Минулого разу деякі депутати та сільський голова змогли знайти відповідні аргументи для того, щоб схилити депутатів на свїй бік. На цей раз голова районної ради Василь Прокопів настільки віртуозно „протягнув” питання, що всі дискусії і гострі висловлювання загасли, щойно встигнувши розпочатись. Свою думку встиг висловити тільки депутат від фракції „Наша Україна” Любомир Бреславський. Він закликав депутатів, особливо від Вістівської та Пійлівської сільських рад, не забирати у громад землю.
— Всі хочуть мати багаті сільські ради, і у той же час пропонують забрати у них землі, які є одним із основних джерел прибутку сільського бюджету, — пояснив свою позицію екс-сільський голова Кропивника Любомир Бреславський. — Давайте не вилучимо, а введемо всі землі, які є за межами населених пунктів, у їхні межі, допоможемо сільським радам коштами для виготовлення проектів землеустрою і проведемо грошову оцінку землі. Від цього зросте орендна плата і податок за землю (наприклад, після проведення грошової оцінки землі у Перевозецькій сільській раді орендна плата зросла на 100%. — Авт.). І не слухайте байки Прокопіва і Живачівського (Іван Живачівський — голова Калуської РДА. — Авт.) про те, що ці землі можна продати з аукціону: якщо вони належать людям, то ніхто не зможе їх забрати. А люди, без сумніву, добровільно відмовлятися від них не будуть.
Проте на цьому обговорення питання і закінчилося. Василь Прокопів відмовився надати слово депутату районної ради, лідеру фракції Блоку Юлії Тимошенко Ользі Сікорі, посилаючись на регламент. Голова районної ради також не поставив на голосування пропозицію Ольги Сікори про поіменне голосування, хоча був зобов’язаний це зробити. За вилучення земель у повному складі не голосувала фракція БЮТ та деякі депутати із фракції „Наша Україна”. Проте більшість депутатів висловилася „за”.
Історія конфлікту
Як з’ясувалося, вилучені землі не були введені у межі населених пунктів, а тільки закріплені за сільськими радами. За словами начальника відділу земельних ресурсів РДА Олега Кульбанського, ще у 1995 році районна рада прийняла рішення про введення цих земель у межі населених пунктів. Після цього сільські ради мали виготовити проекти землеустрою і подати на затвердження депутатів обласної ради. Проте через відсутність у сільських бюджетах коштів на виготовлення проектів, цього так і не було зроблено.
На сьогодні Пійлівська та Вістівська сільські ради власними силами виготовили проекти землеустрою за попередніми межами, вартість яких близько 12 тис. гривень. Районній раді коректура проекту у бік зменшення меж населених пунктів обійдеться приблизно у 3-4 рази дешевше. Як з’ясувалося, районна рада вирішила забрати не всі землі, які за межами населених пунктів, а тільки ті, які є найбільш ласими шматками. Так, у Пійлівської сільської ради вилучили 15,2 га землі у районі озера і ветлікарні, зменшивши її територію з 637 га до 622 га. У Вістової забрали ще менше — 13,7 га, проте у потенційно привабливому районі — біля річки Лімниці. Територія села зменшилася з 508 га до 484 га.
За словами Олега Кульбанського, у сіл забрали землі, щоб не відбувався „дерибан” землі. Насправді ж вилучені гектари мають землекористувачів. Тобто ними розпоряджаються конкретні 53 особи. Отож про ніякий продаж землі з аукціону і поповнення за рахунок цього районного бюджету мова взагалі не може йти. До того часу, поки людина не захоче відмовитися від свого земельного наділу. Або ж приватизувати його. Тоді вона змушена буде пройти вдвічі складнішу бюрократичну процедуру. Адже разом із дозволом сільської ради мешканці сіл мають ще отримати дозвіл голови РДА.
Про причини дій очільників районної ради та РДА можна будувати різні здогадки. Проте можна із впевненістю стверджувати, що процедура вилучення земель відбулася із суттєвими порушеннями, що може стати підставою для скасування рішення.
Так, перше порушення полягає у тому, що перед винесенням питання на розгляд сесії воно має пройти обговорення і погодження профільної комісії. У даному випадку — комісії з питань агропромислового комплексу та охорони навколишнього середовища. Питання комісія розглядала ще при винесенні на травневу сесію, і його відхилила, що зробили також і депутати районної ради. Навіть якщо вважати, що питання по Вістовій комісія розглядала (хоча цього разу формулювання питання прозвучало зовсім по-іншому. — Авт.), то питання вилучення землі у Пійлівської сільської ради не було на розгляді комісії.
Друге порушення полягає у недотриманні букви Закону. Так, у Перехідних положеннях Земельного Кодексу України йдеться про те, що рішення про розмежування земель за межами населених пунктів органи виконавчої влади мають приймати за погодженням із відповідними органами місцевого самоврядування. Тож перед тим, як затвердити вилучення земель на сесії районної ради, аналогічне погодження мали дати депутати відповідних сільських рад. Таке у природі не існує. Проте голова районної ради Василь Прокопів впевнений, що процедура вилучення може обійтися без задокументованого дозволу сільських представників громади. І при цьому вважатися цілком законною.
Ватикан: коли час зупинився