Складна ситуація з донорством у нашій країні пов’язана з тим, що держава не заохочує людей „ділитися” кров’ю. Якщо у великих містах за здану кров платять, закладаючи кошти у місцевих бюджетах, то у таким містах, як Калуш, почесні донори отримують тільки 10% надбавки до пенсії та безкоштовне протезування. Якщо раніше донор міг після здачі крові безкоштовно поїсти (держава виділяла на це кошти. — Авт.), то зараз здав кров — і йди з Богом.
У разі необхідності постійні донори хіба ще можуть скористатися безкоштовно плазмою та її компонентами, що гарантує їм пункт 3 статті 13 Закону України „Про донорство крові та її компонентів”.
Незважаючи на нестачу донорів, не кожен може ним стати, навіть маючи велике бажання здати кров. Адже існує низка протипоказань, які не можна не залишити без уваги. Однозначно не можуть бути донорами хворі на гепатит, СНІД, сифіліс та інші венеричні захворювання.
Не можуть бути певний час донорами:
— особи, які виїжджали за кордон, особливо у країни поширення малярії (Азія, Африка, Південна і Центральна Америка) на термін більше 3 місяців — від 1 до 3 років;
— особи, які мали контакт з хворими на гепатит — від 3 місяців до року;
— хто мав різноманітні інфекційні захворювання — до 1 року (залежно від захворювання);
— особи, які перенесли операції (у тому числі аборти) — від 6 місяців;
— особи, які мають температуру вище 37о С — 1 місяць;
— хто мав різноманітні вакцинації — від 10 днів до року.
Якщо дані протипоказання зашкодять тому, кому перелили неякісну кров, то маючи деякі протипоказання, донори можуть зашкодити собі. Приміром, якщо у донора вади з зором. Здаючи кров, донор ризикує втратити зіп. Не рекомендується здавати кров і жінкам під час менструації, адже це може значно посилити кровотечу.
Здаючи кров, донор, хоч і не отримує значного матеріального задоволення, проте приносить неабияку користь своєму організму. За статистикою, донори набагато швидше одужують після втрати крові, ніж інші. У них рідше можна спостерігати проблеми із зайвою вагою, обміном речовин та потенцією. Тому що при регулярному „зливанні”, крові швидше та краще відновлюється, адже кістковий мозок продукує нові, активніші клітини крові.
Як поділився з ”Вікнами” Ігор Яцик, завідувач відділу переливання крові районної поліклініки, через різноманітні захворювання, що передаються через кров, люди боязко ставляться до переливання. Проте медики роблять все необхідне, щоб звести нанівець можливість зараження донорською кров’ю. Приміром, ВІЛ проявляється через 3-6 місяців. Тому перед тим, як кров переллють до організму, її відстоюють у морозильній камері. Якщо за цей час у зданій крові донора виявлять „порушення”, то її відраховують від загальної крові, а донора повідомляють про виявлені ускладнення.
— Для того, щоб стати донором, — твердить Ігор Яцик, — необхідно: бути повнолітнім (18-60 років); мати паспорт; здати пробний аналіз крові для виявлення групи та рівня гемоглобіну; пройти огляд у терапевта. А тоді уже можна сміливо іти і здавати кров. Цю процедуру можна робити не частіше, ніж через кожні 2 місяці. Аперед шостою здачею необхідно зробити 3 місяці перерви.
Отож, якщо за усіма показниками Ви є ідеальним донором, то не зволікайте, бо невідомо, скільки життів Ви можете врятувати сьогодні та завтра, поділившись незначною кількістю крові. Можливо, і Вам хтось прийде на допомогу, коли біда постукає у двері, і врятує життя Вам чи когось із Ваших близьких.
Довідка „Вікон”. Близько 6 л крові циркулює у тілі дорослого чоловіка і близько 5 л — у тілі жінки. У краплині крові міститься 250 млн. еритроцитів, 375 тис. лейкоцитів та 16 тис. тромбоцитів. Решта — це плазма, яка складається з води, поживних речовин, гормонів, плазмових білків, солей, ферментів і т.д. Кров підтримує сталу температуру тіла, бореться з інфекціями, заліковує кровоносні судини та переносить кров. У морозильній камері плазму можна зберігати до 2 років, еритроцити — до 40 діб, тромбоцити — до 5 днів, а лейкоцити втрачають свої властивості вже через добу.
Ватикан: коли час зупинився