„Діти сонця” мріють про центр реабілітації

Минулої п’ятниці відбулася зустріч дітей та молоді з фізичними обмеженнями з представниками влади та меценатами.
Переглядів: 393

В’язні приносили дітям квіти
У Богданки сумка для поїздки у літній табір на наступний рік зібрана уже тепер. У ній — той мінімум, який дівчина вирішила за необхідне взяти з собою: картопля, помідори, 2 зубні щітки (для себе та для мами). Тож тепер, щоб здійснити ранкові гігієнічні процедури, мама Богданки перед тим, як відвідати ванну, шукає сумку. Це у повній мірі ілюструє, наскільки дитина, яка у своєму повсякденному житті відрізана від нормального людського спілкування, чекає на єдину у році життєву радість — літній табір.
За словами директора центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Калуської міської ради Галини Дидич, літні табори для дітей із обмеженими функціональними можливостями відбуваються уже 5 років поспіль. Основним меценатом відпочинку є ВАТ „Калуський завод будівельних машин”. Директор заводу Мирон Макар пообіцяв дітям, що доки він очолюватиме підприємство, вони щорічно матимуть змогу відпочивати на базах „Будмашу”.
Цього року, до прикладу, на базах підприємства відпочивало 35 дітей та батьків.
— Калуш — єдине місто в області, яке організовує літні табори для дітей з обмеженими функціональними можливостями, — розповідає Галина Дідич. —  Практика таборів довела, що така робота корисна не тільки для самих його учасників. Так, до прикладу, коли неподалік літнього табору будували „дачу Медведчука”, велику кількість робіт тут виконували ув’язнені. Дії цих чоловіків, які, здавалося б, за тюремними гратами мали втратити більшість зі своїх людських якостей, працівників табору просто вразили: вони приносили букети квітів для дітей, купували солодощі, а на прощання придбали цілий великий пакет морозива. Це, по суті, були наші перші меценати. Вже потім до нас почали навідуватися місцеві мешканці. Вони приносили сільськогосподарські продукти. На початку цьогорічного табору діти отримали щедрий подарунок від міського голови (солодощі, фрукти), а наприкінці відпочинку — від нашого головного мецената — ВАТ „Будмаш”.
Після закінчення офіційної частини зустрічі дітей та молодь очікував сюрприз від підприємця Оксани Гушпіт: солодкий стіл та подарунки.

На облаштування реабілітаційного центру —
450 тис. грн.
Цього року діти та молодь з обмеженими функціональними можливостями реалізували свою невеличку, проте сповна вагому справу — зареєстровано Калуську громадську організацію ”Діти сонця”. Головою організації обрали калушанку Галину Кукуру, яка виховує двох дітей-інвалідів. Оформлення громадської організації, переконана Галина Дидич, розширить коло можливостей дітей з обмеженими функціональними можливостями. Так, на сьогодні першочерговою необхідністю такої категорії калушан є створення реабілітаційного центру. Робота подібного закладу дасть можливість дітям влитися у суспільне життя, а батькам — хоча б кілька годин на день присвятити домашнім справам, іншим дітям або просто відпочити. Адже не таємниця, що більшість сімей, у яких народжуються діти із обмеженими функціональними можливостями, є неповними, і тягар виховання, піклування, а нерідко — і фінансового забезпечення, лягає на плечі матерів.
Про створення реабілітаційного центру у Калуші мова йде уже віддавна. Попередня влада відмахувалася стандартно. По-перше, немає коштів. Та й за умови, що, припустимо, центр був би створений за кошти меценатів, подальше його функціонування — додаткове навантаження на бюджет.  За попередніми розрахунками, для повного облаштування центру потрібно було близько 450 тис. гривень. З різних причин приміщення дітям з обмеженими функціональними можливостями так і не надали. Тож зустрічаються ці калушани з працівниками служби у „Кімнаті школяра” (ЗОШ №2).
Нова міська влада ідею створення центру підтримує. Це зокрема стверджує і в. о. заступника міського голови з гуманітарних питань Галина Романко. „Початок таких робіт уже на часі. Про це       говорить і міський голова”, — повідомила заступник на зустрічі. Проте далі висловленої підтримки справа не просувається.
Утворення громадської організації реанімує надію на реабілітаційний центр та фінансову допомогу у вигляді грантів. Уже сьогодні бельгійська благодійна організація „Іскра” обіцяє надати дітям безкоштовне харчування за умови функціонування центру. Перша і найголовніша проблема вирішення цього питання — безумовно, приміщення. Наразі влада нічого не пропонує. Хоча дбати про соціальний захист своїх громадян — це такий же обов’язок влади, як і функція наповнення міської скарбниці шляхом комерційної оренди.  Комерційну оренду, як і будівництво центру, батьки хворих дітей, зрозуміло, оплатити не можуть.

5 блакитних незабудок
На зустрічі Галина Дидич від імені всіх дітей вручила представнику влади та меценатам подяки та нагороди. А поза лаштунками директор центру соціальних служб для молоді зізнається, що, попри фінансові негаразди найбільшою бідою для дітей є неувага і насмішки оточуючих. Уже відомі випадки, коли хворі діти із неповної сім’ї відмовляються від будь-якого спілкування із працівниками служби, своїми друзями із фізичними обмеженнями через страх: „А якщо тато довідається, що я маю фізичну ваду? Він перестане мене любити”.
На зустрічі одна із мам розповіла історію п’яти калуських дітей, яка трапилася хоч і давно, проте і досі болить батьків.
Матері за згодою дирекції однієї зі шкіл влаштували сюди для навчання своїх дітей-інвалідів. Коли настав останній дзвоник, діти були дуже схвильовані. Мажорний стан душі відразу порушила фальшива нота —  дітей не вивела їхня вчителька, не їхні невпевнені від каліцтва кроки лунали у святковій тиші. Про них просто забули. А вони у простоті і безпосередності своїй дитячій стояли рівненько рядочком, під пекучим сонцем і з відданістю в очах дивилися на все. Далі удар був ще більшим:  незабудки вручили всім, крім дітей-інвалідів. Великим запитанням обізвалися губи дитини: „Мамо, а мені не дали”. Добили дітей ангельські губи  вчительки: „Нарешті, я наберу нормальних дітей і не буду ними встидатися!”...