„Ця фотографія зроблена у пивній палатці „Рогань”, що на центральній площі Калуша. Серед білого дня 10-річні діти п’ють пиво у центрі міста. І це не поодинокий факт. Випадків куріння підлітками ще більше. Очевидно, що і пиво, і цигарки вони десь придбали — і їм ці заборонені до продажу неповнолітнім товари продали у калуських крамницях.
Звісно, можна поблажливо поставитися до цього або просто помахати пальцем. А можна й інакше: виконком міськради, місцева держадміністрація або міліція повинні ініціювати перевірку усіх торгівельних точок, і не тільки нагадати, але й простежити, де неповнолітні купують цигарки та алкоголь. Продавців, які їм продадуть ці товари, слід покарати згідно з чинним законодавством. Якщо такі контрольні закупки будуть проводитися регулярно, то продавці швидко стануть уважними та законослухняними, і будуть дивитися не тільки на купюри, а й на осіб, які купують товари.
Громадянських позицій є тільки дві: або спостерігати, як діти отруюють себе з дитинства тютюном та спиваються алкоголем, або змусити міську владу навести лад у місті”.
В. о. заступника міського голови з гуманітарних питань Галина Романко відмовилася прокоментувати ситуацію. „Зараз склалася така ситуація, що я давати вам будь-яку інформацію не-бу-ду!” — сказала вона. До речі, журналісти не змогли отримати від пані Галини ще жодного коментаря, відколи вона перебуває на посаді (приблизно 4 місяці. — Авт.). Стандартна відповідь: „Я не володію інформацією”, „Ми всю інформацію дали у нашу газету” (газету міської ради. — Авт.). Все ж варто зауважити, що, якщо не брати до уваги Закон „Про інформацію”, який зобов’язує посадовця надавати інформацію, якщо тільки це не загрожує територіальній цілісності держави, не відноситься до категорій таємної, проблеми у місті не діляться на „ваші” і „наші”. І особисті уподобання тут ні до чого. Проте, схоже, Заслуженого вчителя України Галину Романко не хвилює проблема пивного алкоголізму калуської молоді.
Як з’ясувалося, рейди, які пропонує калушанин, у місті уже проводилися. За словами начальника служби у справах неповнолітніх Калуської міської ради Лесі Дзундзи, з початку року була проведена одна перевірка. Всього охопили 5 магазинів, які розташовані у центрі міста. Проте жодного порушення не виявили.
— Продавці не мають права продавати спиртні напої та тютюнові вироби особам, які молодші 18 років, — коментує Леся Дзундза. — У разі виявлення порушень закону, ми маємо право скласти акт про адміністративну відповідальність і подати його у правоохоронні органи. На жаль, невеликий розмір матеріальної відповідальності (від 1 до 3 неоподаткованих мінімумів) не є вагомим аргументом для того, щоб стати на заваді порушенню Закону.
Не виключено, що продавці у магазинах, що у центрі, знають працівників служби в обличчя. Тому „Вікна” вирішили провести власне невеличке розслідування. Разом із 15-річним Олександром журналіст „Вікон” пройшовся деякими магазинами, які розташовані у центрі міста. У жодному із них продавці не відмовили неповнолітньому юнакові у проханні придбати пиво чи цигарки, не поцікавилися його віком. У молодіжних колах резюмують: такої проблеми, як придбання пива чи тютюнових виробів, не існує. Щоправда, невідомо, чи продають неповнолітнім міцніші спиртні напої, оскільки, кажуть юні калушани, вживають переважно пиво.
Насправді проблема пивного алкоголізму сьогодні набула особливої актуальності. Лікарі навіть виокремлюють пивний алкоголізм серед звичайної залежності від спиртного. Категорія уражених цією хворобою — молоде підростаюче покоління. Так, дівчата та юнаки, які ніколи у житті не пили горілку, стають такими ж алкозалежними, вживаючи регулярно пиво.
— Ця культура прийшла до нас з Америки, — каже районний нарколог Василь Коцкович. — Взагалі ще трохи більше, ніж 6 років тому, про проблему пивного алкоголізму майже ніхто не чув. Пиво вживали представники старшого покоління, і то не регулярно, а як охолоджуючий напій. Крім того, пиво, яке вироблялося раніше, містило у собі поживні речовини і у помірних дозах було навіть корисне. Сьогодні майже всі види пива містять консерванти, які негативно впливають на слизову оболонку шлунка та і на організм у цілому.
Головним сприятливим фактором розвитку проблеми Василь Коцкович вважає популяризацію пивних напоїв через телевізійну рекламу. Помічено: у всіх „пивних” рекламних роликах фігурують молоді, вродливі, активні. Підтекст наступний: якщо ти такий — пий пиво; вживаєш пиво — життя стає веселішим, цікавішим. Підсвідомо молода людина прагне наслідувати приклад з реклами. Крім того, у моду ввійшов засіб популяризації тих чи інших товарів відомими людьми. До прикладу, пиво рекламують брати Клички, Андрій Шевченко, які є кумирами для багатьох молодих людей, а відтак — прикладом для наслідування. Не останню роль відіграє також той факт, що рекламу пива, на відміну від горілки, „крутять” у години ефіру, коли діти та підлітки мають вільний доступ до телеекранів.
— Півлітрова пляшка пива рівноцінна приблизно 100 грамам горілки, — твердить Василь Коцкович. — Якщо підліток випиває 2-3 пляшки щодня, то можна уявити, як це впливає на його молодий, ще не сформований організм.
Нарколог резюмує: через 3-4 роки в осіб, які регулярно споживають пиво, відбувається звикання — розвивається той самий алкоголізм, тільки з приставкою „пивний”. З часом діти переходять на міцніші напої. І якщо раніше алкоголіками ставали у більш зрілому віці, то тепер — практично з підліткового віку.
Наразі статистики про дітей, хворих на пивний алкоголізм, немає. Лікарі порівняно недавно зіткнулися з таким явищем, тож наразі стратегічних методів боротьби не виробили. Таких осіб, каже нарколог, не можна лікувати у наркодиспансері. Медичну допомогу їм надають у спеціальному відділенні обласної психіатричної лікарні.
Зрозуміло, що, окрім лікарів, до боротьби насамперед мають підключитися батьки. Потрібно привити розуміння, що пиво — це такий самий алкогольний напій, як і горілка. І що пити його — не означає бути „крутим”, а основна мета впливу реклами на споживача — продати товар, не залежно від того, якої він якості.
Проте не останню роль тут має відігравати і виконавча влада та правоохоронні органи, в обов’язки яким покладено слідкувати за дотриманням Закону і які на сьогодні займають пасивну позицію у цьому питанні. А також — самосвідомість самих продавців у магазинах, яким варто подумати: у той самий момент, коли ти продаєш алкоголь неповнолітньому, можливо, хтось продає спиртні напої твоїй дитині.
Ватикан: коли час зупинився