Депутати Калуської міської ради не пішли на поступки „ЛУКОЙЛу”

Російський інвестор не буде сплачувати інвестиційний відсоток. А за Угодою про соціально-економічний розвиток, яку він готовий укласти, нафтохіміки будуть фінансувати у Калуші ті програми, які самі оберуть
Переглядів: 440

Саме таку позицію НК „ЛУКОЙЛ” озвучив на сесії міської ради міський голова Ігор Насалик. За його словами, таку відповідь він отримав від віце-президента компанії Олексія Смірнова, який минулого тижня перебував на Прикарпатті. Крім того, знову ж таки за словами міського голови, російський інвестор у разі непоступливості міської ради готовий згорнути свій інвестиційний проект у Калуші і перенести його на Одещину. Аргументи НК „ЛУКОЙЛ” наступні: за землю вони там сплачують набагато менші суми, ніж у Калуші, і жодних обов’язкових відрахувань у місцевий бюджет від них там не вимагають.
— Друга сторона взагалі відмовилася вести дискусії, — переконує Ігор Насалик.
Міський голова вважає також, що коли йдеться про інвестиції такого значного розміру (500 млн. доларів), то дозвіл на будівництво можуть дати і у Києві. Крім того, за словами Ігоря Насалика, російський інвестор і так несе значне фінансове навантаження з оренди за землю: якщо у 2001 році за 710 га плата становила 234 тис. гривень на рік, то вже у 2006 році, при тому що розмір орендованої земельної ділянки зменшився до 490 га, орендна плата зросла до 6 млн. гривень на рік. Зростатиме вона і надалі. Вже у наступному році орендна плата сягне 10,8 млн. гривень.
Нагадаємо, що влітку цього року депутати Калуської міської ради дали дозвіл на проектно-пошукові роботи для будівництва нового виробництва каустичної соди та виробництва полівнілхлориду суспензійного. Проте зробили застереження — за умови сплати відрахувань на розвиток інфраструктури міста. Інвестор трактує таке „але” фактично як ненадання дозволу, а відтак — блокування реалізації інвестпроекту у Калуші.
Раніше нафтохіміки підписали угоду про соціально-економічне партнерство (1 червня її скріпили підписами Ігор Насалик і керівник ЗАТ „ЛУКОР” та ТОВ „Карпатнафтохім” Сергій Чмихалов. — Авт.), таким чином давши сигнал про готовність домовлятися. В Угоді записали, що міська рада сприятиме інвестору „у наданні необхідних дозволів на будівництво, висновків і проведення експертиз”, а „робочій групі доручено подати пропозиції про розмір відрахувань у фонд розвитку інфраструктури міста”. Тобто йшлося тільки про уточнення розміру відрахувань (нині це 5% від кошторисної вартості робіт. — Авт.).
Депутати теж готові були домовлятися. Для цього своїм рішенням у липні вони створили тимчасову комісію з питання визначення відрахувань ТОВ „Карпатнафтохім” на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста і навіть прийняли спеціальну заяву, яку запропонувала фракція БЮТ.
Проте, як з’ясувалося на сесії у вівторок, комісії з обох сторін так жодного разу і не зустрічалися і жодних перемовин не вели. Активними були у процесі діалогу тільки Ігор Насалик та Сергій Чмихалов.

Депутати хочуть говорити
очі в очі
М’якшу позицію російського інвестора озвучив депутат міської ради, начальник відділу інформації та реклами ТОВ „Карпатнафтохім” Анатолій Гетьманчук („Наша Україна”). Так, 5% — це не реально, зважаючи на вартість проекту і його значимість для регіону. Проте комісіям необхідно зустрітися і протягом 10-15 днів провести напружені переговори.
Заступник виконавчого директора ЗАТ „ЛУКОР” Володимир Корпан знову наголосив на аргументах нафтохіміків: проект не змінює інфраструктури міста, тому сплачувати інвестиційний відсоток — нелогічно.
Депутат Сергій Барна (УНП) відзначив, що проект рішення, який запропонований на розгляд, не підготовлений належним чином:
— Яка логіка винесення цього рішення? Хто звертався? Де аргументація? Логічне право інвестора знати — куди його гроші на інфраструктуру міста будуть використані. Ми ж маємо знати, що ми отримаємо і що втратимо.
У проекті рішення, який пропонували депутатам підтримати, йшлося про призупинку п. 3 рішень міської ради щодо дозволів на будівництво виробництв каустичної соди та полівінілхлориду, яке передбачало обов’язкову сплату 5% у міський бюджет. На переконання Василя Питлика („Наша Україна”), цей пункт — єдина юридична страховка, що відрахування у бюджет міста будуть сплачені, як це зробили СП „Вінісін”, ТзОВ „КарпатСмоли” та інші інвестори.
Голосів за проект рішення не вистачило, оскільки голосування відбулося о 21-й годині і частина депутатів вже розійшлася по домівках. Проте, незважаючи на озвучену міським головою жорстку позицію „ЛУКОЙЛу”, депутати все ж вирішили провести переговори.
Перемовини розпочалися
Як повідомив у коментарі „Вікнам” секретар міської ради Роман Боднарчук, у середу розпочалися перемовини між робочими групами ТОВ „Карпатнафтохім” і Калуської міської ради. З боку депутатського корпусу були представлені: секретар міської ради, депутати Станіслав Бєлоусов, Володимир Козловський (обоє — фракція БЮТ), Василь Питлик, Михайло Романів (обоє — „Наша Україна”) та Володимир Кузик (УНП). Участьу  зустрічі також взяли в.о. першого заступника міського голови Олександр Челядин, заступник з економіки Ігор Очкур, в. о. заступника з комунальних питань Ігор Матвійчук та директор КП „Водотеплосервіс” Степан Різник. Нафтохіміків представляли: від ЗАТ ”ЛУКОР” — заступник виконавчого директора Володимир Корпан, від ТОВ „Карпатнафтохім” — заступник генерального директора з економіки Роман Флис, начальник проектного відділу Юрій Безуглий, помічник гендиректора Ярослав Корнага та юристи.
— Не звучало жодних різких заяв, — зазначив Роман Боднарчук. — Друга сторона все ж наполягає, що можуть не сплачувати інвестиційного відсотка. Наша ж позиція полягає у тому, що кошти на розвиток міста мають бути сплачені. Нехай це і буде називатися інвестиційним відсотком чи Угодою про співпрацю. Ми домовилися, що продовжимо перемовини у п’ятницю, 19 жовтня, на яку підготуємо конкретні пропозиції про фінансування.


„Де гарантії, що відсоток від вартості будівництва буде оплачений? — запитували депутати. Заступник міського голови з питань будівництва Василь Петрів заспокоїв: основним документом для початку будівництва є дозвіл Архбудконтролю, а його можна отримати тільки після сплати бюджетних зобов’язань”.
„Вікна”, № 25 від 22 червня 2007 року