Пестициди з Калуського району  захоронять німці?

Більше 8 тонн пестицидів звезуть до одного із сіл Калуського району. Згодом хімічні речовини вивезуть за межі району і утилізують.
Переглядів: 314

На сьогодні на складах шести сіл району (Голинь, Довга Войнилівська, Сівка Войнилівська, Слобідка, Перевозець, Боднарів) зберігається більше восьми тонн пестицидів. В основному це пестициди, які за радянських часів для захисту рослин масово закуповували колективні господарства. З розпадом колгоспів пестициди так і залишилися на складах цих господарств. Колишні склади нині перебувають у непридатному для використання стані, а пестициди загрожують навколишньому середовищу.
Нагадаємо, що і минулих років районна влада про склади із пестицидами час від часу згадувала, проте за відсутності фінансування справа так і не зрушилася із мертвої точки. Проте проблему пестицидів варто розглядати також і з іншого ракурсу. Зараз, попри утилізацію, мова насамперед ведеться про правильне зберігання небезпечних речовин, щоб попередити можливість їхнього потрапляння до навколишнього середовища. За словами завідувачки санітарно-гігієнічного відділу Калуської райСЕС Оксани Ананевич, працівники санепідстанції — чи не єдині, кого питання зберігання та утилізації пестицидів справді хвилює. Причому — уже не перший рік.
— У квітні ми провели перевірку складів у районі, на яких зберігаються пестициди, і результати перевірки направили до районної прокуратури і райдержадміністрації, — каже Оксана Ананевич. — Минулого року ми теж передавали документи до прокуратури, але тоді належного реагування не було. Тільки тепер до вирішення питання підключилися ті, чиїм прямим обов’язком є вирішення цієї проблеми, — влада.
У червні, твердить Оксана Ананевич, на засіданні комісії із питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Калуської РДА обговорювалися шляхи зберігання та утилізації пестицидів.
Проблема насамперед у тому, що після розпаду колективних господарств ліквідатори не передали склади на баланс сільських рад, і склади залишилися фактично без господаря.
— Станом на травень у районі на 5 складах зберігаються 8,8 тонн пестицидів, — каже Оксана Ананевич. — Ці склади у напівзруйнованому стані, а будівлі або руйнуються самі, або мешканці сіл потрохи розбирають їх на будівельні матеріали. Найхарактерніші порушення при зберіганні пестицидів: склади часто без вікон і дверей, відсутній або сильно дірявий дах, поруйновані стіни, необгороджена територія, а пестициди не перезатарені, зберігаються у паперових і поліетиленових мішках (герметичність яких часто є порушеною) або ж просто насипом на підлозі.
Так, наприклад у Сівці Войнилівській та Голині у санітарно-захисній зоні складу (на відстані 5 метрів) розташовані городи, що категорично заборонено. У Боднарові у санітарно-захисній зоні люди випасають худобу.
Через безконтрольне зберігання пестицидів є небезпека забруднення ними місць зберігання та довкілля. Так, до прикладу, якщо у Сівці Войнилівській на складі зберігається трохи більше, ніж 2 тонни пестицидів, то при подальшому руйнуванні будівлі доведеться захороняти не тільки цю кількість небезпечних хімікатів, але і забруднені будівельні конструкції тощо.
— Працівники райСЕС провели хіміко-аналітичні дослідження ґрунту у санітарно-захисних зонах (на відстані 5-30 метрів від складів), — каже Оксана Ананевич. — Проби підтвердили сліди пестицидів. Ці ж хімічні речовини виявлено також у дослідженій пробі води з потічка, який протікає на відстані 300 м від складу отрутохімікатів у Боднарові. І хоча результати жодної із проб не перевищують гранично допустимої норми, проте аналізи засвідчують: умови зберігання пестицидів вкрай незадовільні. Доказ — потрапляння (можливо, із дощовими водами) хімікатів у грунт і воду. А пестициди, які виробляли раніше, є досить стійкі, і період їхнього розпаду значно більший, ніж пестицидів нового покоління.
В Україні, за словами Оксани Ананевич, є єдиний завод (у Сумах), який може утилізувати пестициди. Проте для того, щоб затарити ці хімікати, транспортувати та утилізувати їх, потрібно 100 тис. гривень, яких у районному бюджеті на такі цілі немає.
За поданням райСЕС прокуратура звернулася до РДА з тим, щоб заслухати питання на сесії райради. Як повідомив депутатам заступник голови РДА Дмитро Жекало, на сьогодні уже взято старт на вирішення цього проблемного питання. Так, з обласного бюджету виділено 10 тис. гривень для того, щоб затарити усі пестициди та транспортувати їх. Зараз усі хімікати з району звозять в одне місце — на склад одного із сіл району, який на сьогодні перебуває порівняно у найкращому стані. Після цього найперше завдання влади — забезпечити охорону складу, щоб обмежити доступ сторонніх осіб до небезпечних речовин (для цього у районному бюджеті передбачено 2 тис. гривень. — Авт.). Загалом новини з області для району є втішними: до кінця року зібрані в одному місці пестициди обіцяють вивезти за межі району. На сьогодні, за словами Дмитра Жекала, розглядаються три можливі варіанти утилізації пестицидів: перевезення їх на спеціалізований завод Сумської області, утилізація івано-франківським ВАТ „Барва” (щоправда, підприємство ще тільки виробляє ліцензію на поводження із небезпечними речовинами. — Авт.). Третій варіант, за словами заступника голови РДА, на сьогодні найбільш реальний, — пестициди захоронить німецька фірма, яка виграла тендер щодо утилізації пестицидів на Прикарпатті. Варіант виглядає цілком реальним, але не виключено також те, що з тієї чи іншої причини фірмі відповідних коштів не виділять, звезені майже 9 тонн пестицидів зручно розташуються в одному із сіл району і до вирішення питання райдержадміністрації доведеться як мінімум вирішувати питання із охороною пестицидів. Дмитро Жекало непрямо підтвердив: судячи зі слів обласних посадовців, на вирішення проблеми ще у цьому році сподіватися не доводиться.