Калуш став плацдармом історичних подій

Минулого четверга Калуш на кілька годин перетворився на плацдарм історичних подій: акцію, присвячену 89-ій річниці з часу створення Західно-Української народної республіки, провели “Пласт”і Спілка української молоді у Калуші та Калуська гімназія.
Переглядів: 390

Тереновий змаг (або по-іншому квест) тривав більше трьох годин. „Розпочавшись” у XVII столітті, змагання закінчилися подіями минулого століття. У часі подорожували 40 юних сумівців, пластунів та учнів гімназії. Всього було створено вісім команд.
Діти стартували від меморіальної дошки Богдана Хмельницького (район „п’ятачка”) і фінішували біля каменя Незалежності. За словами голови міської організації „Пласт” Олексія Оніщука, весь маршрут було розбито на 9 відрізків. Кожен із наступних пунктів призначень діти мали відгадати. Таким чином вони самостійно складали карту місцевості. Команда, яка не змогла правильно дешифрувати загадку, втрачала дорогоцінні хвилини і шанс на першість. Проте змагання не обмежилися тільки складанням та розгадуванням маршруту: оскільки команди були збірні, то першочерговим завданням учасників стало познайомитися між собою та дати відповіді на питання, які стосувалися товаришів по команді. Окрім цих питань, учасники теренового змагу мали продемонструвати свої знання з історії України. Олексій Оніщук твердить: діти виявилися непогано обізнаними із історичним минулим і дали відповідь практично на всі запитання.
Остання команда учасників квесту фінішувала біля каменя Незалежності о пів на сьому годину вечора. Організатори змагань кажуть: переможених серед учасників не було. Всі продемонстрували гарний рівень кмітливості і знань. А от команди, які фінішували першими, отримали додаткові солодкі призи. Загалом солодощі отримали всі учасники теренового змагу. Акція відбулася за підтримки депутата міської ради, директора торгово-виробничого об’єднання „Сезам” Володимира Іваницького.

Як усе відбувалося
Сміливий план Української Генеральної Військової команди був реалізований у Львові 1 листопада 1918 року о 4-ій годині ранку. У руках українських загонів опинилися всі найважливіші стратегічні об’єкти. На Львівській ратуші замайорів синьо-жовтий прапор, який за наказом пластуна і сотника УСС Дмитра Вітовського підняв пластун і підхорунжий УСС Зенон Русин. А через три години Дмитро Вітовський оголосив, що у Львові встановлена українська влада.
1 листопада українці перебрали владу у свої руки також у Станіславові, Тернополі, Золочеві, Сокалі та багатьох інших містах Західної України.
Проте перемога українських військових сил була нетривалою: незалежність України знову топлять у крові; за кілька місяців війни УГА втрачає 40 000 своїх кращих бійців. В умовах польської окупації моральним обов’язком всіх учнів українських гімназій стає таємне відзначення забороненого Листопадового Чину.
У 1928 році, у 10-ту річницю Листопадового Чину, нове покоління підносить похилений прапор боротьби. Одразу ж після панахиди у соборі Святого Юра у Львові над головами народу з балкону розгортається величезний синьо-жовтий прапор із літерами “УВО”. Українські стяги з’являються також в інших місцях Львова. Реакція не забарилася: польська поліція починає розганяти демонстрантів, сипляться постріли. Зі свого боку члени УВО активно захищають беззбройних людей. Починаються погроми українських установ і будинків, відтак — вуличні бої.  Подібне твориться в усьому краю. Степан Бандера, наприклад, змушений поєднати своє пластування з ув’язненням через організацію листопадових маніфестацій-свят на Калущині.
У  жорстокі часи радянської окупації 1 листопада завжди було святковим днем: на місці знищених старих стрілецьких меморіалів і нових могил невідомих повстанців, “хтось” завжди запалював нові лампадки.