З жовтня цього року зазнав структурних змін Калуський районний відділ земельних ресурсів. Це зумовлено реорганізацією структури у Києві, а відтак — на низах. Тож тепер у районі утворилося управління земельних ресурсів, начальником якого залишився Олег Кульбанський.
Досі на Калущині залишається проблемним питання завершення грошової оцінки земель населених пунктів. Неодноразово також йшлося про проблему видачі державних актів на паї. Олег Кульбанський розповів „Вікнам” про наболіле у роботі очолюваного ним управління.
— Олеже Юрійовичу, практично на кожній сесії райради депутати торкаються питання грошової оцінки земель населених пунктів. Адже це — додатковий заробіток сільських бюджетів. На якій стадії перебуває оцінка землі?
— На сьогодні питання грошової оцінки уже практично розв’язане: за кошти обласного бюджету зроблена оцінка у 21-му населеному пункті району. Ще у трьох селах — вона на стадії завершення. Без сумніву, це позитивний процес, адже податкові надходження сільських бюджетів зростуть утричі. Попри те, досі це створювало нерівні умови як для підприємців, так і для мешканців сіл, які обробляють землю. Бо коли у половині сіл оцінка зроблена, а в іншій — ні, то відповідно одні платять більше, інші — менше.
— На останній сесії райради йшлося про те, що зараз іде підготовка до земельного аукціону. Це буде перший аукціон у районі. Які ділянки виставлятимуть на продаж?
— До цього часу у районі не відбувалося жодного земельного аукціону. Хочу сказати, що це багато у чому залежить від сільських голів, які повинні вишукувати привабливі місця і пропонувати їх до продажу. Першою до продажу ми готуємо земельну ділянку у Пійлі, а до кінця року плануємо ще продати землю у селищі Войнилові. Проте перший аукціон приніс і перші труднощі. Так, у сільських радах, які є організаторами проведення аукціонів, немає коштів для підготовки. Тому сьогодні ми домовляємося з організаціями про виконання робіт авансом. На організацію і проведення одного аукціону потрібно 5-6 тис. гривень.
— Які ділянки у перспективі готуватимете до аукціону?
— Є ще 3 земельні ділянки у Боднарові та 3 — у Копанках. У Копанках управління земельних ресурсів спільно із Фондом майна спільної власності району планує проведення земельних торгів. Річ у тім, що за словами голови Фонду Сергія Твардовського, не так давно у цьому селі продано приміщення колишньої агрохімлабораторії за досить значну суму — 400 тис. гривень. Планувалося, що покупець використає його під облаштування авторинку. Проте останній відмовився від покупки — просто не вніс решту суми. Тож тепер ми виставлятимемо цей лот повторно, проте уже вкупі із земельною ділянкою. За деякою інформацією, на сьогодні уже є бажаючі придбати цей лот під облаштування аеропорту.
— Уже неодноразово сільські голови та депутати висловлювали своє невдоволення щодо незадовільної роботи з видачі державних актів. Чому склалася така ситуація?
— Хочу сказати, що до кінця цього року проблема практично повністю буде розв’язана. Так, наша область виграла тендер на проведення земельних робіт. Їх виконання фінансуватиме Міжнародний валютний фонд. Проте зразу зауважу — це фінансування державних актів на паї. На цей рік заплановано завершення видачі державних актів, а на наступний — повне поновлення картографічних документів району (аерозйомка).
— У районі є більше 2 тис. га земель, які на сьогодні пустують. Деякі депутати пропонують ввести їх у межі населених пунктів, зробити грошову оцінку землі і отримувати від цього прибуток до бюджету. Чому не використати земельний потенціал для отримання прибутку районом?
— На сьогодні у Калуському районі 2 тис. 200 га земель, які пустують. Більша їх частина — розподілена, але люди не в силі їх обробляти, тому здають в оренду, приміром, тій же „Даноші”. Зараз землями, які ніхто не обробляє, зацікавилися інвестори. На цьому тижні відбулася зустріч керівництва РДА із підприємцем Олегом Бахматюком. Підприємець цікавиться пустуючими землями для розвитку тваринництва. Наразі уже існує угода (щоправда — на рівні усних домовленостей) але, думаю, новий інвестор у нас з’явиться. Це досить позитивний фактор, оскільки з’явиться також здорова конкуренція з боку вітчизняного виробника на противагу датчанам.
— Вітчизняний виробник також платитиме селянам копійки за оренду землі?
— Наразі орендна плата за товарну землю становить 1,5% від нормативної оцінки землі. А грошова оцінка проведена тільки у межах населених пунктів. На жаль, за межами сіл ці роботи ще не проведені. Вони стоять окремим пунктом в обласній програмі, яку фінансує Міжнародний валютний фонд, проте коли будуть виконані — невідомо. Для районного і обласного бюджетів це занадто великі кошти — до 1 млн. гривень.
Щодо введення земель, які є поза межами населеного пункту, у межі сіл, то ця процедура є не такою простою і має ряд обмежень. Так, тими землями, які у межах села, розпоряджається сільська рада, а поза межами — райдержадміністрація. У межі населеного пункту можна ввести ті землі, які, згідно з Генпланом, підлягають забудові. Підставою для таких дій має бути містобудівне обґрунтування і Генплан. Просто додати селу землі за чиїмось бажанням — неможливо, адже цього не дозволяє Закон.
— Якщо не можна ввести землі у межі населеного пункту, то можна, принаймні, їх не забирати у сільських громад. Адже влітку на сесії райради було прийняте рішення про вилучення 28,9 га землі із території Вістівської і Пійлівської сільських рад. Сьогодні голова районної ради говорить: ми нічого не забирали, землі — за громадами. Фракція БЮТ у районній раді заперечує: мовляв, документально, ця земля уже громаді не належить і районна влада зможе згодом, коли пристрасті вляжуться, скористатися нею на свій розсуд. Насправді, за ким сьогодні залишаються ці спірні землі?
— Сьогодні у цій справі виникла патова ситуація, яка може бути вирішена тільки шляхом домовленостей між головами районної ради та РДА з одного боку і сільськими головами — з іншого. Річ у тім, що на момент, коли було прийняте рішення про вилучення земель, у сільських радах уже були готові проекти на ці земельні ділянки. З невідомих причин райрада ці проекти протягом року не подала до області на затвердження. Тепер ці землі змінили власника (ним, згідно з рішенням райради, стала РДА. — Авт.). Тож потрібно вносити зміни у проекти, кожен з яких коштуватиме 5-7 тис. гривень. Сільські ради цих грошей не мають, як і не мають бажання цього робити. Варто зауважити, що рішення по цих землях райрада прийняла без позитивного погодження сільських рад, тож воно не може вважатися легітимним.
— Яка цінність цих спірних земельних ділянок? Чи є підстави забирати у сільських громад землю?
— Як у Вістовій, так і у Пійлі — це землі рекреаційного призначення, тобто дуже привабливі землі, які цікавитимуть багатьох потенційних покупців. У Пійлі — це земля біля озера, неподалік від Калуша, яка є досить перспективною. І хоча там проходить газопровід високого тиску, проте тимчасові споруди будувати можна. А офіційною причиною вилучення земель, за словами представників районної влади, є зупинка „дерибану” землі, який буцімто проводить сільська влада.
— Дякую за розмову.
Ватикан: коли час зупинився