Минулого року зовнішнє незалежне оцінювання проводилося як експериментальне, причому — для обмеженої кількості випускників. Тож усі, хто був незадоволений його результатами, міг складати державну підсумкову атестацію, як і ті випускники, які до експерименту задіяні не були.
Цього року проходження тестування є обов’язковим для всіх. І навіть ті, хто минулих років закінчив школу і з якихось причин не вступив до вищого навчального закладу чи має намір здобути другу (третю) вищу освіту, тепер має стати учасником незалежного зовнішнього оцінювання. Результати тестування зараховуватимуться як випускні і як вступні іспити.
Тестування: шанс для бідних чи рай для двієчників?
На сьогодні ставлення до зовнішнього оцінювання є двояким. Система освіти перебуває на стадії реформації і це не може не викликати побоювання щодо наслідків нововведення. Одні фахівці твердять: тестування — не що інше, як рай для тих учнів, котрі мають непогану пам’ять і можуть просто запам’ятати дати й імена або вгадати варіант відповіді. Таким чином, творчість та логічність мислення нівелюються звичайною необхідністю „завчити”. Як результат — діти із достатнім творчим потенціалом просто губляться у цій системі оцінювання, а вищі навчальні заклади отримують студентів, які не взмозі у майбутньому розвивати інтелектуальний та технічний рівні нації.
Проте є й інші, цілком протилежні думки: зовнішнє незалежне оцінювання — шлях до викорінення корупції у системі освіти та шанс для тих учнів, котрі мають достатній рівень знань, творче та логічне мислення, проте не мають фінансових можливостей навчатися на платній основі. Такої думки дотримується і директор Калуської гімназії Дмитро Бахматюк. До речі, учні гімназії минулого та позаминулого років також брали участь у зовнішньому незалежному оцінюванні. Тож по самій кампанії загальнодержавного тестування і за результатами, які показали калуські гімназисти зокрема, Дмитро Бахматюк судить про нововведення у системі освіти.
— Сьогодні у державі відбувається шалений спротив зовнішньому незалежному оцінюванню, — каже Дмитро Бахматюк. — Підстава — кількість місць державного замовлення співпадають із кількістю випускників, а то й перевищують їх. Вступ за прийнятою досі системою уже дискредитував себе як корупційний, тому зміна у системі освіти давно на часі.
Керівник гімназії категорично не згідний із тим, що тестування не може об’єктивно визначити рівень знань учнів.
— Тести є відкриті і закриті, — пояснює Дмитро Бахматюк. — Закриті тести мають той недолік, що учень може відгадати правильну відповідь, або ж тому, хто тестується, може бути нав’язана хибна думка. Закритими тестами визначається найнижчий рівень знань учнів, тобто, відповівши на них, учень отримує найнижчий бал. Середній і достатній рівень знань школярів визначається тестами на логічні зв’язки. А це уже не запам’ятаєш, тут потрібно подумати. І нарешті — відкриті тести: наприклад, розв’язати задачу із поясненням або написати твір. На мою думку, поєднання закритих і відкритих тестів якраз і дає реальну картину якості знань наших учнів. Так, минулого року 21 із 35 випускників гімназії, які брали участь у тестуванні, отримали високі оцінки з української мови, гарні результати з історії та математики. Ці діти мали такі ж оцінки і у журналах. Тоді довелося почути щасливе: „Нарешті ми повірили, що справедливість існує”.
Отож тестування дає можливість розумній та здібній дитині навчатися на місцях державного замовлення. А от на платні місця чи у приватних вищих навчальних закладах прийматимуть і тих абітурієнтів, у сертифікатах яких стоять 4-6 балів.
Зараз повсюди у країні, твердить Дмитро Бахматюк, відбувається поступовий відхід від колишньої системи оцінювання, де основою знань учня і оцінки вчителя як фахівця була оцінка.
— У 2002 році в Україні школи випустили 37 тис. медалістів, — каже директор гімназії. — Більше половини з них на першому іспиті при вступі отримали двійки і трійки. Через 5 років кількість учнів, які закінчили школу з відзнакою, зменшилася на 5 тис. осіб. Це є підтвердженням того, що атестат зараз не має уже такого значення, як раніше. Головне — інтелект.
Саме інтелект, вважає Дмитро Бахматюк, визначає розвиток країни. Для прикладу: Індія щороку заробляє $75 млрд. на програмному продукті, Росія — від сили $2 млрд. Повсюдно відбувається занепад природничих наук.
— Не можна сказати, що діти стали менш розумними. Просто падає рівень знань учнів, — твердить Дмитро Бахматюк. — Ми це встигли відчути і на собі. Так, цього року у нас були певні проблеми із набором учнів до гімназії: зі 100 дітей, які подали заяви на навчання у гімназії, тільки 37 не мали оцінки початкового рівня з української мови та математики. А загалом, згідно зі статистикою, майже 49% випускників четвертих класів мають оцінки початкового рівня з математики.
У режимі очікування
Як повідомив відповідальний єдиного пункту реєстрації зовнішнього незалежного оцінювання Олег Андрусів, реєстрація учасників тестування розпочалася 1 листопада і триватиме до 20 лютого наступного року. Стати учасником оцінювання можуть: учні 11-х класів шкіл та гімназії міста (вони реєструються за місцем навчання); особи, які минулих років закінчили школу і ніде не навчаються, та учні ПТУ, технікумів, студенти (вони реєструються у єдиному пункті реєстрації — управління освіти, вул. Підвальна, 16).
На сьогодні пройти зовнішнє незалежне оцінювання виявили бажання троє осіб. Олег Андрусів пояснює це тим, що люди ще вичікують, адже зараз розглядаються ще кілька варіантів змін у тестуванні.
— Згідно з умовами зовнішнього незалежного оцінювання, — каже Олег Андрусів, — випускники повинні скласти обов’язковий тест з української мови та літератури (тільки українською мовою) і двох предметів з одинадцяти запропонованих на вибір (тут уже можна обирати мову складання тесту). Тепер вивчається питання про те, що якщо учневі не потрібна для вступу література, то він може від неї відмовитися. Також пропрацьовується варіант, щоб замість трьох тестувань ввести п’ять, адже в останні роки випускники подають документи у кілька вищих навчальних закладів. Подавши заявку до пункту реєстрації, особа повинна одразу зазначити, тестування з яких іспитів вона обирає. До речі, серед переліку предметів для тестування немає іноземних мов. Цього року проводитиметься тільки пробне тестування, до чого буде задіяно всього 1 тис. учнів зі всієї України. Можливо, якась квота випаде і на Калуш.
Олег Андрусів називає й іншу об’єктивну причину: для подачі заявки потрібен паспорт, а у певної кількості випускників його ще немає.
Важлива деталь: якщо серед студентів ПТУ чи технікуму є діти з інших міст, то вони повинні зареєструватися за місцем прописки.
За попередніми пропозиціями визначено 3 пункти тестування: на базі ЗОШ №№ 2, 3, 6. А перша сесія (тестування) відбудеться орієнтовно у березні-квітні наступного року. Ті з учасників зовнішнього незалежного оцінювання, які зареєструвалися, але з поважних причин не змогли з’явитися на першу сесію, складатимуть додаткову сесію, дата якої буде визначена пізніше.
Цьогоріч очікується, що приблизно 91% (близько 450 осіб із 494) випускників складатимуть тестування. Не стануть учасниками зовнішнього незалежного оцінювання тільки ті учні, які не мають наміру здобувати вищу освіту. Нагадаємо, минулого року тільки 15% випускників взяли участь у тестуванні. І, за словами Олега Андрусіва, калуські школярі показали один із кращих (якщо не найкращий) результатів в області.
Олег Андрусів відзначає цікаву деталь: зі змінами у системі освіти зазнає змін і підхід до оцінювання. Так, якщо у 2005 р. серед калуських випускників було 63 медалісти (33 з них — „золоті”), то у цьому навчальному році на медаль претендує всього 25 осіб (15 з них — на „золоту”).
Ватикан: коли час зупинився