Так, у чотириквартирному комунальному будинку №89 на вул. Грушевського одна з родин тримає чимале присадибне господарство, яке включає гусей, качок, три свині, дві кози, курей та індиків. За словами депутата, 6 листопада сюди приходила комісія на чолі із міським головою Ігорем Насаликом. Вони дали вказівку протягом трьох днів ліквідувати усю живність. А за три дні, 9 листопада, троє невідомих (у час, коли нікого не було вдома) знищили двох собак, які були на прив’язі і за загорожею. Депутат вимагає, аби компетентні органи розібралися з тим, хто ж знищив собак.
Міський голова Ігор Насалик зауважив, що увесь будинок протягом п’яти років страждає, тому він уже звернувся до санепідстанції та міліції. Крім того, за словами міського голови, господарі спустили псів на людей, які хотіли навести порядок. Директор ЖЕО №1 (на обслуговуванні якого перебуває будинок) і колега Володимира Козловського по депутатському корпусу Володимир Сорохтей був не менш категоричним: у дворі комунального будинку розвели колгосп, на подвір’ї — вісім псів. Тож прийшов час розібратися. ЖЕО вже готує документи до суду.
„Я вважаю
це помстою”
Володимир Козловський давно знає родину Довалєнтінових, адже офіс його фірми розташовано поруч:
— Ці люди, Віра і Ярослав, обоє дуже люблять тварин. Відколи пам’ятаю їх, вони завжди тримали різну живність. На даний час тримають курей, качок, цесарок, індиків, є дві кози. У квартирі живе шість собак, ще дві були на прив’язі у дворі. Звичайно, це породжує багато проблем, зокрема, антисанітарію та незручності для сусідів. Про Довалєнтінових можу сказати: це люди — трударі. Вони від ранку пораються по господарству. Обоє працюють на кладовищі. Робота важка, але вони скрізь дають собі раду. Квартира, у якій живе родина, — крайня у будинку. Тому була можливість і вони загородили собі частину подвір’я і там господарюють. 6 листопада до Довалєнтінових приходив міський голова з комісією. Сказали, щоб за три дні вони вирізали усю живність. Я погоджуюся: є правила і норми, які обмежують утримання домашніх тварин у місті. На те, аби реагувати на такі випадки і усувати порушення, у нас існує санепідстанція, контролюючі органи. Є і передбачені законом методи впливу на порушників: приписи, адміністративні стягнення тощо.
Але прийти, коли нікого немає вдома, і вбити двох собак, які знаходяться всередині огорожі, на прив’язі? Я вважаю це помстою. Адже закон забороняє вбивати навіть бродячих тварин. Це є „бєспредєл”, знущання і над людьми, і над тваринами. Я ще не чув, аби хтось так плакав і побивався, як пан Ярослав того дня, коли виявив на подвір’ї тіла своїх собак. Куди я не звертався з приводу цього випадку, усі відхрещуються і заявляють про свою непричетність. Тому як депутат я оформив депутатський запит з тим, аби було проведено офіційне розслідування.
„Сусідка бачила, як троє невідомих „крутилися” біля будинку”
Віра Довалєнтінова категорично заперечила, що натравлювала своїх собак на будь-кого. Тим більше — на міського голову. Жінка шокована вбивством тварин, адже, за її словами, на вулицю собак ніхто не випускав, ніякої загрози для оточуючих вони не становили, і загалом були як члени родини Довалєнтінових:
— Ми проживаємо у цьому будинку з 1986 року, і відтоді завжди тримали домашніх тварин та вели господарство. Сусіди свого часу також тримали свиню і курей. І ніхто ні на кого не скаржився, ніколи до нас не приходили ні санстанція, ні представники ЖЕО. Ми навіть не знали, що хтось на нас скаржиться. А 6 листопада прийшла комісія і сказала: за три дні усе прибрати. Ми відразу здали усіх свиней і за виручені кошти погасили 3600 гривень боргу за комунальні послуги і навіть частково заплатили наперед. Якщо кажуть — не можна тримати, то ми готові вирізати усю птицю. Але зрозумійте і нас: ми не можемо знищити усіх заразом, лише поступово.
Але я ніколи не думала, що так може бути. У п’ятницю ми з чоловіком були на роботі. Зателефонувала донька і сказала: ідіть додому, хтось вбив собак на подвір’ї. 10 січня нашому Буржую (кавказька вівчарка) мало виповнитися сім років, другий пес — Арго — чотирирічний. Сусідка каже, що бачила, як того дня троє чоловіків „крутилися” біля будинку. Напевне, вони це і зробили. Того ж дня, у п’ятницю, ми поховали наших собак. Я ніколи не думала, що так може бути, що вчепляться у псів.
Тепер ми боїмося йти на роботу: раптом хтось прийде і вб’є птицю чи навіть пробереться до будинку і знищить інших собак. Боїмося навіть звертатися у міліцію, щоб не вийшло на гірше.
Безперечно, цей дикий випадок буде розслідувано. На даному етапі можна робити лише припущення: вбивство собак могла стати наслідком відвідин комісії три дні перед тим. Однак, цілком вірогідно, що ці події ніяк між собою не пов’язані і знищення тварин справді на совісті невідомих зловмисників. Теоретично, причетними до знищення собак могли б бути і ЖЕО №1, і спеціалізоване підприємство, яке займається виловлюванням бродячих тварин — КП „Екосервіс”. Їхні керівники надали „Вікнам” наступні коментарі:
Володимир Сорохтей (ЖЕО №1):
— Сусіди Довалєнтінових тривалий час скаржилися усно, потім пішли письмові скарги. Вони побували і на прийомі у міського голови. Ми почали готувати документи у міліцію. Про ситуацію повідомлені і СЕС, і правоохоронці. Щодо вбивства псів, то з цим питанням будуть розбиратися. Я поки що не знаю, хто це зробив.
Дмитро Кобилецький (КП „Екосервіс”):
— Якщо ми займаємося виловом бродячих тварин, то це ще не означає, що „Екосервіс” причетний до цього інциденту. Хочу наголосити на наступному: у нашому місті є чітко прописані Правила утримання домашніх тварин. Собаки мають бути зареєстровані, інакше вони вважаються безпритульними і повинні відловлюватися.
Додамо: Дмитро Кобилецький не уточнив, яка доля очікує виловлених бродячих тварин. Лише повідомив, що на даний час готується рішення про виділення земельної ділянки, є зацікавлені приватні особи, тож у Калуші буде притулок для тварин. Це — перспектива. А реальність наступна: так, багато калушан ігнорують вимоги Правил утримання домашніх тварин. Проте варто зауважити, що у 2006 році Президент підписав Закон „Про захист тварин від жорстокого поводження”, який у принципі забороняє вбивати тварин, у тому числі і безпритульних. І яким чином дотримують його комунальники нині, коли притулку ще немає — питання риторичне.
Ватикан: коли час зупинився