Як повідомила завідувачка санітарно-гігієнічного відділу Калуської райСЕС Зінаїда Ковбаснюк, на фоні прогресування ВІЛ-інфекції в Україні і області зокрема, у Калуші та районі цього року не зареєстровано жодного нового випадку захворювання. Проте це не причина для радості, швидше — навпаки: таких людей може бути немало, проте вони наразі не виявлені. Тож відповідні служби міста не мають чіткої картини поширення захворювання.
— Генеральна Асамблея ООН назвала ВІЛ-СНІД кризою суспільства, — коментує Зінаїда Ковбаснюк. — Я вважаю, що трагедія СНІДу і криза суспільства у тому, що на цю страшну хворобу хворіють переважно молоді люди, а захворювання на сьогодні є безперспективним, тобто не піддається ні лікуванню, ні імунізації. Зараз немає шляхів подолання цієї проблеми, окрім, як продовжувати нагадувати та пояснювати нашій молоді, як себе оберегти.
Зараз в Україні фіксується епідемія ВІЛ-СНІДу і туберкульозу, і часто одна інфекція підсилює іншу. Причому стабілізації ситуації не спостерігається, навпаки — ріст захворюваності. Так, перший випадок ВІЛ-інфекції у країні зареєстрований на початку 1980-их років. З того часу було виявлено більше 112 тис. ВІЛ-інфікованих осіб. Проте це — дані офіційної статистики. За неофіційними підрахунками, зараз в Україні 1% або близько 1 млн. осіб хворі на цю страшну хворобу. Найвища захворюваність — у мешканців південних та східних областей. А загалом всі статистичні дані варто множити як мінімум на 5.
В Івано-Франківській області перший випадок ВІЛ-інфекції був зареєстрований загалом пізніше, ніж в Україні. З 1992 року в області зафіксовано 1046 ВІЛ-інфікованих осіб, а у 82-х з них діагностовано стадію СНІД. В області спостерігається ріст захворюваності: за 10 місяців цього року зареєстровано 83 нові випадки ВІЛ проти 58 за аналогічний період минулого року. Із загальної кількості ВІЛ-інфікованих — 14 випадків народження дітей ВІЛ-інфікованими жінками.
Щодо Калуського району, то тут хворих на ВІЛ-інфекцію реєструють з початку нового століття: тоді було виявлено відразу 5 нових випадків ВІЛ-інфікування, у тому числі — 1 особу із діагнозом СНІД. До сьогодні у Калуському районі нараховується 38 ВІЛ-інфікованих, у тому числі — 5 із діагнозом СНІД. Серед хворих переважають чоловіки — 29 осіб. А найбільш уражений контингент 20-40-річних людей (всього 30 осіб).
— Зараз певна кількість осіб знята з обліку у зв’язку із переїздом, смертю тощо, — каже Зінаїда Ковбаснюк. — Тому на даний час у нас на обліку 19 хворих. З часу виявлення першого хворого уже померло 7 людей із цією хворобою, зокрема, — троє із діагнозом СНІД.
Найбільша небезпека
Зараз медики спостерігають зміни у співвідношенні передачі ВІЛ-інфекції. Так, якщо при виявленні перших випадків захворювання 80-90% фіксувалися у середовищі ін’єкційних наркоманів, то сьогодні цей показник знизився до 40-50%. Натомість суттєвого збільшення зазнав показник передачі інфекції статевим шляхом, а отже збільшилась кількість народження ВІЛ-інфікованих дітей. Наприклад, у Калуському районі медики виявили 3 випадки народження ВІЛ-інфікованих дітей, яких, на щастя, після 1,5-річного спостереження зняли з обліку.
— Хоча СНІД і молода інфекція, — каже Зінаїда Ковбаснюк, — проте уже є деякі напрацювання і досягнення. Найперший позитив — медики можуть припинити розповсюдження захворювання серед немовлят: ВІЛ-інфіковані вагітні жінки отримують антиретровірусну терапію, що дає можливість їхнім дітям народитися здоровими.
А загалом безкоштовне підтримуюче лікування може отримати кожен хворий на ВІЛ-СНІД у центрі СНІДу, який утворений при обласній інфекційній лікарні (вул. Сагайдачного, 66). Там лікування можуть пройти діти та дорослі, проте, за словами Зінаїди Ковбаснюк, бажаючих, попри безкоштовність лікування і неодноразові запрошення медиків, у Калуському районі немає. Хворі не бажають лікуватися. Проблема також у наступному: щоб отримати лікування у центрі СНІДу, потрібно позбавитися наркозалежності (для ін’єкційних наркоманів). А це, по-перше, не легко психологічно та фізично, а по-друге, — лікування платне.
Зараз немає жодної проблеми у тому, щоб пройти лабораторне обстеження — це можна зробити у будь-якому медичному закладі, причому — абсолютно безкоштовно. Вся біда у тому, що дуже мізерний відсоток людей виявляє бажання добровільно обстежитися. Зазвичай ВІЛ-інфікованих осіб діагностують при обстеженні так званих обов’язкових категорій — донорів, вагітних жінок та хворих на туберкульоз. На виключення інфікування вірусом імунодефіциту за 9 місяців цього року обстежено 2990 осіб.
Центр з
обміну шприців не працює
Минулого року до Дня боротьби зі СНІДом у приміщенні районної поліклініки був відкритий консультаційний пункт по роботі з ін’єкційними наркоманами та членами їхніх сімей. Передбачалося, що тут самі наркозалежні люди зможуть обміняти використані шприци на нові, отримати кваліфіковану медичну та психологічну допомогу. Фінансування центру проводиться з відповідних програм через центр соціальних служб для молоді РДА. Проте фактично центр не працює. Причина, насамперед, матеріальна. І річ не у тому, що немає коштів на фінансування існування самого центру — немає відповідного матеріального винагородження працівників пункту. Так, фахівці працювали по 2 години на день як залучені спеціалісти, а не на постійній основі, і отримували по 3 грн. за годину. Зрозуміло, що за таку оплату медики працювати не хочуть. А всього з часу створення у пункті було обміняно всього 100 шприців.
Як лікувати суспільство?
Виявляється, такого рецепту немає. За словами представника управління освіти Ірини Матуляк, приблизно раз на три місяці до них надходять різноманітні методичні вказівки, рішення, безкінечно розробляються заходи, у школах проводяться бесіди із учнями, у ЗМІ публікуються матеріали. Проте ситуація немає тенденції до поліпшення. І все, що можуть робити медики та освітяни — це і надалі дотримуватися розроблених заходів. До того часу, допоки у країні існує політика подвійних стандартів.
— Ми з року у рік перевіряємо заклади ігрових автоматів, дискоклуби тощо, і попри всі перевірки, там і надалі перебувають неповнолітні, діти під час занять, у розважальних закладах торгують наркотиками. І до того часу, доки неповнолітнім не перестануть продавати алкоголь і цигарки, доки ігрові автомати просто не заборонять, доки в країні не почне нормально діяти законодавство, вирішення проблеми немає. Наші діти перебувають у відкритому світі і можуть „плавати” туди, куди захочуть.
Ватикан: коли час зупинився