На думку міського голови Ігоря Насалика, депутати своїм рішенням фактично скасували рішення №37, тож він його не підписуватиме. Більшість депутатського корпусу, у свою чергу, переконана, що йдеться про зміни до недосконалого торішнього рішення. Як пояснив заступник міського голови з питань економіки і власності Ігор Очкур, саме через рішення №37 у місті фактично неможливо орендувати вільну земляну ділянку. Відтак протягом більше року не вдається розробити Положення про оренду землі на конкурентних засадах.
Проти внесення змін до рішення №37 виступила фракція Української народної партії — політичної сили, яку представляє і міський голова. Зокрема, голова фракції, депутат Володимир Кузик поцікавився, якими будуть критерії відбору земельних ділянок і як взагалі визначатиметься, яка ділянка піде з аукціону, а яку — можна буде віддати в оренду. Колега пана Кузика по фракції Богдан Когут зауважив, що рада запроваджує не порядок, а навпаки: створює механізм маніпулювання, визначаючи у ручному режимі, яка ділянка піде на аукціон, а яка — ні.
Депутат Володимир Іваницький (фракція „Наша Україна”), який був доповідачем з цього питання, відповів, що перелік земельних ділянок, які виставлятимуться на відкриті торги, формуватиме земельно-кадастрове бюро міської ради за пропозиціями міського голови, земельного відділу, депутатів міської ради, за зверненням юридичних і фізичних осіб тощо. Щодо критеріїв привабливості, то їх визначатиме міська рада.
Опонував внесенню змін до порядку продажу земельних ділянок і начальник земельного відділу Анатолій Собчук. За його словами, депутати повністю знищують суть земельних аукціонів. Адже для того, аби упорядкувати відбір і порядок продажу землі, цілком достатньо внести зміни до вже існуючого Положення про продаж землі на конкурентних засадах.
Проте депутати мали і аргументи „за” внесення таких змін. Зокрема, Михайло Романів („Наша Україна”) зауважив, що нова редакція рішення „Про продаж земельних ділянок на конкурентних засадах” дозволить затверджувати перелік ділянок, які продаватимуться, на рік наперед ,а одже запровадити плановий, а не хаотичний продаж землі. Лідер фракції „Наша Україна” у міській раді Василь Питлик переконаний, що, запроваджуючи такий алгоритм, міська рада матиме більший вплив на процеси приватизації землі.
Олег Романишин (фракція БЮТ) також переконаний у доцільності такого рішення, яке дозволить проводити системну політику. Депутат наполягає, що потрібна ще інвентаризація земель та зрозуміла політика щодо будівництва.
Ігор Кучма (фракція УНП), у свою чергу, заперечив: свого часу у місті прийняли рішення №37, тобто зробили усе можливе, аби земля для комерційного використання продавалася відкрито і прозоро з максимально можливим зиском для громади. Тепер запроваджуються штучні обмеження і уся система розбалансовується.
Підсумки голосування виявилися наступними: 35 депутатів проголосували „за”. Депутати фракції УНП та міський голова голосували проти. Ігор Насалик вже заявив, що накладе вето на рішення сесії, тож, вірогідно, до розгляду цього питання депутати змушені будуть повернутися вже на наступній сесії міськради.
Причини
і наслідки
Схоже, пусковим механізмом внесення змін до Положення про організацію і проведення земельних торгів, які депутати затвердили минулого тижня, і зміни до самого рішення про продаж земельних ділянок на конкурентних засадах, є сумнозвісний і скандальний аукціон, на якому продали 14 га на вул. Львівській. Нагадаємо, що депутати мали багато зауважень до організації аукціону та не погодилися з його результатом (очікувалося, що землю продадуть за щонайменше 14 млн. гривень, а вийшло — близько 4 млн. гривень. — Авт.). Тож на минулій сесії депутати вирішили затверджувати результат будь-якого земельного аукціону на сесії.
На це рішення вже є протест прокурора міста Богдана Бурака (це радше лист, який можна розглядати як юридичну консультацію для депутатів, оскільки рішення міської ради так і не підписав міський голова, воно не вступило у законну силу, тож не може бути опротестованим. — Авт.). Прокурор вказує, що обов’язковість затвердження результатів аукціону міською радою апріорі неможлива. Адже навіть у випадку незгоди з підсумком торгів рада не може не визнати право переможця торгів стати власником землі: чіткий перелік можливих підстав визнання земельних торгів недійсними викладено у ст. 138 Земельного Кодексу України, і серед них немає такого, як незгода міської ради. Крім того, прокурор вказує, що зміни до Положення про організацію і проведення земельних торгів є регуляторним актом, тому повинні прийматися відповідно до законів України.
Разом зі зверненням прокурора міський голова отримав і службову записку начальника земельно-кадастрового бюро міськради Ігоря Яцущака. Останній пише, що відмовляється від організації аукціонів, оскільки рада диктує порядок, який суперечить земельному законодавству.
Загалом, депутатську активність і наполегливість у тому, аби перебрати на себе максимум не завжди законних повноважень у сфері продажу землі, можна пояснити бажанням недопустити повторення прецеденту з продажем 14 га на вул. Львівській. Мета, звичайно, благородна, проте є питання щодо методів.
По-перше, перелік вільних земельних ділянок, які виставлятимуться на аукціон, і так визначає міська рада: саме депутати дають дозвіл на вибір ділянки, дозвіл на проектно-пошукові роботи і, врешті-решт, затверджують матеріали проектно-пошукових робіт та експертну оцінку. Має рада і цілком законний запобіжник для того, аби не втратити у вигоді — право встановити стартову ціну земельної ділянки на аукціоні.
По-друге, звичайно, інвентаризація усіх земель у місті дуже потрібна. Ніхто не оспорює і доцільність того, що землю потрібно продавати планово, прогнозуючи ситуацію на ринку землі на багато років наперед. Тому нічого погано у тому, аби складати орієнтовний перелік ділянок для продажу на аукціоні, немає, і це не суперечить рішенню №37. Проте тепер міська рада вирішила, що через аукціон продаватимуть ділянки з цього переліку, а включатимуть до нього ті, які мають „інвестиційно-комерційну привабливість”. Однак чіткі критерії цієї привабливості і чому, скажімо, одну ділянку включать до переліку і продаватимуть через аукціон, а іншу — ні, та віддаватимуть в оренду, залишається питанням без відповіді. Відповіді має надати міська рада.
По-третє, будь-яке рішення навіть колегіального органу є суб’єктивним, тож тут можливий негатив. Скажімо, на наступний рік до переліку на продаж з аукціону включать ділянки А, Б і С, а ділянку Д — ні. Виходить, останню можна віддати в оренду. Проте цілком можливо, що вона виявиться не менш комерційно привабливою, ніж перші три, і її можна було б притримати та продати на відкритих торгах за рік чи два. Адже від продажу землі через аукціон для міста можна заробити найбільше і розмір орендної плати, навіть коли земля віддається в оренду на конкурентних засадах, не йде у жодне порівняння з тим, скільки можна заробити на аукціоні. Крім того, переважна більшість орендарів вільних ділянок будують тут капітальні споруди, і відтак після кількох років оренди дістають право просто викупити землю за мінімальною ціною.
Можна прогнозувати і те, що зміни до рішення №37, за які проголосували депутати, у майбутньому негативно вплинуть і на аукціонну ціну землі, яка продаватиметься у Калуші: коли вільну землю комерційного призначення можна буде взяти в оренду, закономірно знизиться рівень конкуренції на земельних торгах.
Міська рада знайшла відповідь на питання, які вільні земельні ділянки можна віддати в оренду. Все просто: ті, що за межами переліку. Проблема у тому, що перелік складатиметься на рік, тож можливості продавати землю за кілька років будуть суттєво обмежені: продаж замінить оренда. Зате тепер можна буде нарешті гармонізувати приватизацію землі з Положенням про оренду землі на конкурентних засадах.
На думку міського голови Ігоря Насалика і діюче, прийняте торік рішення про продаж землі на конкурентних засадах дозволяло розробити положення про оренду. На думку міського голови, уся вільна земля для комерційного використання у зоні проживання людей є дуже привабливою, тому її доцільно продавати виключно через аукціон (такий порядок описує рішення №37). Це не позбавляє бажаючих можливості взяти вільну земельну ділянку в оренду. Вже сьогодні на території міста є багато незайнятих земель. Зокрема, у районі промислової зони, де можна орендувати землю і будувати тут виробничі об’єкти. А щодо перспектив житлового будівництва, то це питання можна обумовити окремо. Однак депутати пішли іншим шляхом і, на думку Ігоря Насалика, фактично перекреслили діючу у Калуші і оптимальну з точки зору користі для громади схему розпоряджання найбільшим у місті багатством — земельними ресурсами.
Ватикан: коли час зупинився