КП „Калушавтодор” створено рік тому, у жовтні 2006 року. За час існування тут вже встиг помінятися керівник: наприкінці серпня замість Михайла Опайнистого призначили Миколу Барченка. Втім питання доцільності створення КП „Калушавтодор” та ефективності його роботи залишається відкритим. Так, тут досі немає необхідної для ремонту доріг техніки. А у першому півріччі КП „Калушавтодор” фактично не виконувало жодних робіт: люди тут працювали, але навіть на зарплату підприємство не заробляло. Тепер ситуація трохи виправилася. І причина, за словами директора підприємства Миколи Барченка, не у тому, що поліпшилося технічне оснащення, а виключно у тому, що місто почало давати замовлення на ремонт доріг та своєчасно розраховується за виконані роботи.
Про доцільність створення КП „Калушавтодор” (адже за наявності фінансування, аналогічні роботи може виконувати будь-яке приватне підприємство. — Авт.) та перспективи його розвитку Микола Марченко повідомив наступне:
— Звичайно, місту потрібне спеціалізоване підприємство, яке займатиметься дорогами та відповідатиме за їхній стан. По-перше, будь-який приватник буде працювати лише, коли йому заплатять гроші. Засноване міською радою підприємство, у свою чергу, таких жорстких умов не виставляє. По-друге: попереду — зима, і уявімо собі ситуацію, коли випав сніг і терміново потрібно вирішити питання прибирання та підсипки доріг. Приватник, поки йому не заплатиш, на вулицю не вийде і працюватиме лише вдень. Натомість КП „Калушавтодор” працює у режимі цілодобового чергування і готове оперативно відреагувати на несприятливі погодні умови. Так, сьогодні у нас є у запасі 300 літрів солярки, 100 літрів бензину та закуплено 50 тонн каїніту для підсипання автодоріг.
Головна передумова майбутнього розвитку підприємства — наявність асфальтного заводу. Так, той асфальтний завод, який рахувався за КП „Дорожник”, разом з іншою технікою свого часу передали в оренду ПП ”Пімет”. Після створення КП „Калушавтодор” міська рада прийняла рішення про повернення орендованого майна місту. Для цього було утворено дві комісії. У підсумку „Калушавтодор” отримав 21 позицію орендованого майна, у тому числі — і деяку техніку. Ще 17 одиниць „Калушавтодор” відмовився приймати на свій баланс, оскільки ця техніка виявилася непридатною для використання. Каменем спотикання став асфальтний завод: орендар ПП „Пімет” до завершення терміну оренди (збігає у лютому 2009 року. — Авт.) повертати його місту відмовився. Загалом без необхідного мінімуму техніки (у тому числі і асфальтного заводу) неможливо проводити ремонтні роботи автодоріг.
Свого часу обговорювалося питання придбання необхідної техніки за кордоном: з міського бюджету для цих потреб планувалося виділити близько 1 млн. гривень. Від цієї ідеї відмовилися. За словами Миколи Барченка, якщо вартість одиниці техніки перевищує 20 тис. гривень (дешевшої просто не існує), потрібно проводити тендер. Ця система позбавляє підприємство можливості придбати б/у машини за кордоном, які прослужили по кілька років, перебувають у доброму стані і вдесятеро дешевші за нові. Проте міська влада таки допоможе підприємству оновити парк техніки: оголошено тендер на закупівлю нового піскорозкидача. Його мають поставити до 31 грудня.
З нового року обіцяє позитивно вирішитися і питання повернення місту асфальтного заводу. Принаймні, повідомив Микола Барченко, вже є така домовленість з орендарем. Інакше уся наступна діяльність КП „Калушавтодор” втрачає будь-який сенс, і підприємство взагалі не вартувало створювати.
Попри те, що з січня наступного року КП „Калушавтодор” буде замовником усіх робіт з ремонту комунальних доріг, без асфальтного заводу підприємству важко тягатися з конкурентами у серйозних проектах: там, де вартість робіт перевищує 50 тис. гривень і необхідно проходити тендерні процедури.
Нині питання недоукомплектування підприємства вирішується таким чином: для проведення ремонту КП „Калушавтодор” орендує техніку і купує вже готовий асфальт. Таким чином, починаючи з липня-серпня, обсяги робіт постійно зростають: якщо у 2006 році КП „Калушавтодор” виконало робіт на близько 30 тис. гривень, з січня по квітень — фактично своїх прямих функцій не виконувало, то, починаючи з травня (12,5 тис. гривень), підприємство щомісяця нарощувало обсяги виконаних робіт. Так, у вересні обсяг робіт становив 102 тис. гривень, у жовтні — вже понад 135 тис. гривень. Поки що надії на потенційних замовників з числа приватних і комерційних структур не виправдалися. Усі роботи проводилися на замовлення структурних підрозділів міської ради (УЖКГ, відділу капітального будівництва, КП „Водотеплосервіс”, „Екосервіс” та ін.).
— З серпня місто замовило робіт на 257 тис. гривень, — каже Микола Барченко. — Розрахунки проводяться нормально. І якщо станом на серпень збитки підприємства становили близько 210 тис. гривень, з яких 94 тис. гривень — тільки заборгованість по зарплаті, то сьогодні це питання вирішилося. Борги працівникам (а у нас роботу мають 27 чоловік) погашені, ми вже видали аванс за листопад. Ми довели: навіть за відсутності техніки, можна її брати в оренду, і при цьому залишатися ефективним і рентабельним підприємством. До слова, ліквідоване КП „Дорожник”, яке я очолював понад дев’ять років, було єдиним прибутковим комунальним підприємством. Ми навіть виплачували 13-у зарплату. Однак його захотіли знищити. І знищили: основний замовник робіт — місто — просто не розраховувався за виконані роботи, тим самим довівши „Дорожник” до банкрутства. Потім вивезли 42 одиниці техніки. Тепер виявилося, що назад привезти практично нічого.
Ватикан: коли час зупинився