Як стверджує головний лікар Калуської ЦРЛ Василь Семаньків, на сьогодні достеменно невідома повна сума заборгованості. Адже частина медичних працівників, які мають заборгованість, не була включена до списків. Причина — недостатня робота ліквідаційної комісії ТМО.
Раніше планувалося, що для погашення заборгованості перед кредиторами буде продано пологовий будинок. Нині він заселений структурними підрозділами РДА та комерційними орендарями. Проте гроші від оренди, які б мали надходити на рахунок ліквідаційної комісії ТМО, поповнюють районний бюджет. Як і кошти від орендної плати за оренду приміщень у Калуській ЦРЛ.
Тож навіть, коли уточнення суми заборгованості по відрядних відбудеться, то виплатити ці кошти самостійно адміністрація ЦРЛ не зможе. Хіба що буде змушена використовувати гроші, призначені на інші статті охорони здоров’я. На додаткову допомогу області навряд чи доводиться розраховувати.
Процес ліквідації—
у правове поле
Саме із таким листом-проханням до голови ліквідаційної комісії ТМО звернувся головний лікар Калуської ЦРЛ Василь Семаньків. Адже, як ішлося вище, списки медиків, котрі мають отримати заборгованість за відрядження, мають бути уточнені і розширені. Як і сума належних до виплати коштів.
Ситуація із заборгованістю склалася через те, що відповідно до наказів директора Калуського ТМО через недостатність фінансування, нарахування відрядних у попередні роки не проводилося у повному обсязі. У результаті небюджетна, підтверджена документально заборгованість медикам за відрядження на кінець 2006 року становила близько 190 тис. гривень.
За тих медиків, яких ліквідаційна комісія внесла у списки і які уже можуть отримати заборговані їм кошти, можна тільки порадіти. Проте ще значна частина медичних працівників залишилася ні з чим — саме через паперові непорозуміння.
Приклад 1: калушанка А виграла суд, подала судове рішення у ліквідаційну комісію ТМО, проте значно пізніше з’ясувалося, що документ загубився і у списки її не внесли. Якщо цей медик володіє доказами, що документ загубився з вини ліквідаційної комісії, він може звернутися до суду. Також необхідно звернутися у бухгалтерію Калуської ЦРЛ, щоб написати та зареєструвати заяву і подати копію виконавчого провадження (а якщо немає — копію судового рішення). За такою ж схемою мають діяти ті медичні працівники, які мають судові рішення на руках, проте у списки внесені не були.
Приклад 2: калушанка Б до суду не зверталася і на сьогодні уже не володіє деякими документами, які засвідчують заборгованість. Зокрема, вона не зберегла відрядного листа, за яким у бухгалтерії ТМО видають довідку нарахування по відрядних (а це — один із обов’язкових документів, який потрібно, щоб звернутися до суду. — Авт.). Ця ситуація значно складніша, і людина має значно менше шансів на повернення заборгованості з відрядних. Адже довідки про нарахування відрядних у бухгалтерії ТМО зберігалися протягом трьох років. Після закінчення цього терміну вони мали бути знищені (ще наприкінці 2004-го — початку 2005 року). Проте, каже Василь Семаньків, протоколу знищення відрядних листів у бухгалтерії ЦРЛ немає, і з ТМО цей документ не передали. Отож, якщо така документація ще існує, то людина може витребувати довідки про нарахування і з ними звернутися до суду.
Сьогодні у бухгалтерії ЦРЛ продовжують реєструвати тих людей, які не були внесені у списки. Окремо ведеться облік тих осіб, котрі мають судові рішення, і тих, хто до суду не звертався. У принципі, можна спробувати ще один варіант відновлення справедливості: отримати від голови ліквідаційної комісії довідку про те, що відрядні листи не збереглися, і суд виносить рішення тільки за свідоцтвом про проходження курсів.
За деякими даними, ті медичні працівники, які не звернулися до суду, становлять мінімум п’яту частину від загальної кількості, і для виплати їм коштів потрібно більше 30 тис. гривень.
Невідомо, чи будуть повернуті відрядні медикам, які будуть включені у списки додатково. Адміністрація ЦРЛ говорить про це дуже обережно. Проте вже відомі випадки, коли деякі особи намагалися записатися у ці „другі” списки, отримавши заборгованість по відрядних за першими.
Віддайте
гроші медицині
Питання щодо погашення заборгованості з відрядних не стояло б так гостро, а медики не чекали б ще 2 роки після ліквідації ТМО, якби свого часу були зроблені всі кроки, передбачені ліквідаційною процедурою.
Так, приміщення колишнього пологового будинку, відповідно до рішення сесії райради, було залишене для погашення боргів ТМО, у тому числі — розрахунку за судовими рішеннями. З цієї причини будівля не була зарахована до Статуту створюваної тоді ЦРЛ. Отож, будівлю пологового мали продати, а виручені кошти використати на погашення боргів, насамперед — перед державними фондами та перед медиками за відрядні.
У серпні минулого року голова ліквідаційної комісії Калуського ТМО Мирослав Салапата звернувся до голови райради Василя Прокопіва та голови РДА Івана Живачівського і попередив, що будь-яке використання колишнього пологового без рішення ліквідаційної комісії є неправомірним. Голова ліквідаційної комісії просив пришвидшити продаж пологового, а всі кошти спрямувати на потреби галузі охорони здоров’я. Крім того, Мирослав Салапата просив районну владу компенсувати кошти, які були затрачені на опалювання, електропостачання та охорону даної будівлі, адже всі виплати проводилися за рахунок стаціонару ЦРЛ, а у кошторисних призначеннях ця сума закладена не була.
Районна влада вирішила все по-іншому: частина будинку пологового була заселена державними, а частина — комерційними орендарями. Кошти за цю оренду мали б надходити на рахунок ліквідаційної комісії та використовуватися виключно на погашення боргів, у тому числі — і з відрядних. Сьогодні ж ці кошти надходять до Фонду майна спільної власності, а звідти — до районного бюджету.
Більше того, на сьогодні всі кошти, котрі надходять від оренди приміщень у стаціонарі Калуської ЦРЛ, поповнюють виключно районний бюджет. У принципі, навіть якщо опустити той факт, що, згідно зі Статутом, ЦРЛ має двох співзасновників (міську та районну владу, які мають рівні правові частки щодо розпорядження майном лікарні), то варто згадати пункт 4.2. Статуту, за яким районна лікарня „володіє, користується та розпоряджається майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать законодавству, Статуту та рішенням власників майна”.
— Ми будемо відстоювати своє право на отримання коштів за оренду приміщень стаціонару, — твердить Василь Семаньків. — З відповідним листом ми уже звернулися до голови Фонду майна спільної власності та голови райради. Ми просимо при переукладанні договорів оренди приміщень у медичних установах Калуської ЦРЛ дотримуватися вимог, які були розроблені на спільному засіданні адміністрації та профспілкового комітету ЦРЛ за участю представника Фонду. А саме: райрада гарантує повернення коштів, отриманих від оренди приміщень, не рідше, ніж раз на квартал, а укладенню договору оренди між орендарем та Фондом має передувати погодження адміністрації ЦРЛ.
Цього року, каже Василь Семаньків, окрім закладених з початку року коштів, на Калуську ЦРЛ було додатково виділено 50 тис. гривень. У той час, як надходження від оренди, за деякою інформацією, становлять на півроку приблизно 60 тис. гривень. Крім того, 70 тис. гривень були виручені за продаж кафе „Зупинка” (прохідна ЦРЛ). Всі ці кошти поповнили районний бюджет. Ці кошти по справедливості мали би бути спрямовані на медицину.
Зараз у стосунках двох співвласників комунального закладу ЦРЛ панує нездорова атмосфера протистояння за право володіти та розпоряджатися будівлями медичної галузі. При цьому думка медичного колективу не просто не враховується, а зазвичай навіть не питається. Тому, за словами Василя Семаньківа, медики готують звернення до обох влад із проханням знайти компроміс та дійти порозуміння. А кошти від проданих приміщень чи оренди — використати на потреби галузі медицини.
Ватикан: коли час зупинився