Організаторами конференції стали Національний університет фізичного виховання і спорту України, Національна рада з питань охорони здоров’я населення при Президентові України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді, фізкультури і спорту України, Національний олімпійський комітет України та Київська міська державна адміністрація. Учасниками конференції стали понад 400 фахівців з 28 країн: провідні вчені у своїх галузях з України, Канади, Польщі, Російської Федерації, Німеччини, Литви тощо, науковці з 24-х вищих навчальних закладів України, лікарі, представники органів влади, директори центрів фізичного здоров’я населення „Спорт для всіх”. Загалом це перший організований на такому високому рівні подібний захід.
Його проведення стало наслідком наради за участі Президента України, яка відбулася у вересні і була присвячена критичній демографічній ситуації та необхідності оздоровлення нації. Тож конференцію можна вважати початком кардинальних змін у державній політиці та гарантією посиленої уваги держави до питань профілактики захворювань та залучення до рухової, фізичної активності якомога більшої кількості українців.
Учасником конференції став і директор Калуського міського центру „Спорт для всіх” Олег Нижник.
— На конференції визнані науковці ділилися досвідом своїх країн щодо поліпшення якості життя та здоров’я своїх громадян, — каже Олег Нижник. — У багатьох виступах гостро критикували політику своїх країн, яка спрямована не на профілактику захворювань, а на лікування. Так, ректор Національного університету фізкультури і спорту професор Платонов зупинився на тому, що у нашій країні фінансування медицини суттєво випереджає інвестиції у спорт і здоров’я: бюджет Міністерства охорони здоров’я становить порядку 25 млрд. гривень. У той час, як Міністерство молоді і спорту має у своєму розпорядженні всього 5 млрд. гривень. Тобто у державі зроблено акцент на лікування, а не на профілактику захворювань. Такий самий стан справ і у Російській Федерації. У виступі професора Гоніянца, який представляв цю країну, прозвучало твердження, що Міністерство охорони здоров’я є найбільшим ворогом людини, оскільки медикам і фармацевтичним корпораціям вигідно тримати нас хворими. Помічено: зі зростанням видатків на охорону здоров’я зростає і рівень захворюваності населення.
Звичайно, будь-яка держава зобов’язана належним чином фінансувати медицину та розвивати мережу спеціалізованих спортивних закладів. Однак, за цими напрямками не має загубитися основа профілактики — помірна (достатньо 30 хвилин на день) фізична активність. Основною структурою, яка має пропагувати рухову активність та залучати до неї якомога більше людей, є Центр фізичного здоров’я населення „Спорт для всіх”. І саме розвиток мережі таких центрів та поліпшення умов їхнього фінансування є дієвою системою захисту здоров’я населення.
Центри „Спорт для всіх” займаються активною популяризацією фізкультури і спорту. Основна їхня діяльність — організація масових спортивних заходів та створення умов для їх проведення. За словами Олега Нижника, наш центр є одним з найкращих в області. Однак цікавим є досвід й інших центрів.
Основна причина, яка обмежує проведення різнопланових масових заходів — недостатність фінансування. Так, у 2006р. з цією метою у міському бюджеті для Центру передбачили 1 тис. гривень, на поточний 2007 р. — 2 тис. гривень, у серпні додатково виділили ще 10 тис. гривень. Це є дуже мало. Так, для порівняння на „Спорт для всіх” у міському бюджеті Білої Церкви передбачили 50 тис. гривень.
На наступний рік для міського Центру „Спорт для всіх” з міського бюджету пропонується виділити 853 тис. гривень. В основному, це видатки на утримання стадіону „Хімік” (14 травня 2007 року стадіон передали на баланс Центру. — Авт.).
— Наступного року ми запланували отримати на оздоровлювальні заходи з міського бюджету близько 65 тис. гривень, але реально можемо розраховувати на 50 тис. гривень, — каже Олег Нижник. — Однак, нам традиційно допомагають спонсори і, переконаний, вони підтримуватимуть нас і надалі. Так, влітку ми проводили дворові змагання серед дівчаток „Принцеса спорту”. З бюджету профінансували тільки придбання грамот, а з подарунками дітям допомогли підприємці. Нам відмовляють одиниці, а переважна більшість — охоче підтримують.
Дуже важливою для діяльності Центру є підтримка на рівні уряду. Так, до прикладу, у поточному році проти 2006-го ситуація дещо погіршилася. Якщо торік місто отримало один футбольний майданчик зі штучним покриттям (встановлений біля ЗОШ №1) та чотири антивандальних тренажерних комплекси, які встановили у дворах за місцем проживання, то цього року інвестиції держави в оснащення спортивних майданчиків „урізали”. Олег Нижник сподівається, що новий уряд наступного року цю тенденцію виправить.
Загалом торік Калуський міський центр „Спорт для всіх” організував 45 різноманітних спортивних заходів. Для дорослих — змагання до професійних свят. Проте основна увага Центру спрямована на залучення до рухової активності дітей (турніри „Принцеса спорту”, „Шкіряний м’яч” тощо). У планах на наступний рік — організація за місцем проживання змагань зі стрітболу та вуличного футболу. А кращі дворові команди зможуть спробувати свої сили у загальнообласних та, можливо, і всеукраїнських змаганнях. Програма розвитку фізкультури і спорту передбачає введення у штати кожного ЖЕО інструкторів по спорту. Крім того, вже у 2008 році, за словами Олега Нижника, „Спорт для всіх” планує запустити змагання-естафети, у яких можуть взяти участь цілі сім’ї і які проводитимуться між командами окремих будинків.
Довідка „Вікон”.
У 1966 році Рада Європи ініціювала довгострокову програму „Спорт для всіх”. У 1975 році прийнята європейська хартія „Спорт для всіх”. Відтоді у країнах Європи почали масово утворювати і розвивати центри фізичного здоров’я населення. В Україні Центр утворено у 2000 році. У Калуші міський Центр „Спорт для всіх” почав роботу у 2006 році. У нашій державі планується розвивати мережу таких центрів і довести їхню кількість з нині діючих 169 до 1093.
Щодо Івано-Франківської області, то у нас діють 8 центрів „Спорт для всіх”. З них 3 — у містах та 5 — у районах. Лідерами по кількості центрів у містах є Донецька (13), та Волинська і Львівська області (по 10). У районах найбільше центрів створено у Кіровоградській та Тернопільській областях.
Ватикан: коли час зупинився