Того різдвяного дня, пригадує Оксана Крук, вони поверталися зі школи, де відбувалася репетиція. Річ у тім, що діти готувалися до концерту, який 11 січня мав відбутися у Войнилові.
Оксана Крук ішла зі своїми дітьми-школярами, а трохи попереду них — інша дівчинка Марійка Василишин, а на деякій віддалі — братик із сестричкою Катя та Святослав Ковалики.
— Я йшла з дочкою за руку, а син був з іншого боку, від рову, — розповідає постраждала жінка. — Зі слів Каті і Святослава, вони швидше побачили автомобілі, і брат встиг відтягнути сестричку до рову. Тож вони уникнули зіткнення. Марійка, яка йшла попереду, побачила ситуацію швидше і хотіла нам крикнути, попередити, проте не встигла.
Назустріч жінці і дітям несподівано вилетіли дві машини, тож зорієнтуватися і врятуватися від небезпеки їм не вдалося.
— Я пам’ятаю кілька ударів у голову, — відтворює події Оксана Крук, — а потім знепритомніла. Коли ж прийшла до тями, побачила, що на моїх ногах машина. Почала зразу кричати: де моя донька? Я не пам’ятаю, хто витягнув дитину з-під машини. Тільки почула, як люди кажуть: дитина мертва, не чіпайте. Друг мого чоловіка та ще якась жінка взяли доньку за руку, а вона поворухнулася, тож відразу зупинили попутню машину і відвезли її до лікарні.
За спогадами жінки, чомусь дуже довго не приїжджала „швидка”. Люди, які зібралися біля місця ДТП, підклали під жінку дошки, щоб та не лежала на снігу, а потім, знову ж таки на попутній машині, доставили до лікарні.
— Коли я лежала, то бачила, що біля мене стоїть мій син, тож принаймні розуміла, що з ним все гаразд. Він плакав, що загубив чобіток і що у нього вибиті зуби. Вже потім з’ясувалося, що у нього сильно тріснула губа.
Марійку до лікарні уже забрала „швидка” — у неї численні забої, на ногу наклали гіпс. Іван та Марійка у лікарні перебували кілька днів. У перший день навчання після канікул, розповідає жінка, навіть багато дітей не пішли до школи. Мабуть, батьки боялися пускати дітей на навчання, оскільки шлях до школи — центральна дорога. На цьому самому місці, пригадує Оксана Крук, кілька років тому збили її свекруху.
Жінка перебуватиме у лікарні ще як мінімум 3-4 тижні. За словами завідувача відділу травматології Калуської ЦРЛ Любомира Белея, в Оксани Крук — перелом кісток тазу, перелом стегна зі зміщенням (на реабілітацію цієї травми потрібно до 8 місяців. — Авт.), травматичний шок.
Найгірша і найскладніша ситуація — у 7-річної Іванки. Її у день ДТП реанімобілем доставили у реанімаційне відділення дитячої обласної лікарні. Дівчинка, каже Любомир Белей, отримала закриту черепно-мозкову травму, забій мозку, перелом нижніх кінцівок та травматичний шок. Вона два дні перебувала без свідомості.
— Одну ніжку у доньки уже прооперували, — розповідає Оксана Крук. — Лікарі сказали, що операція була дуже складна, але пройшла успішно. Сьогодні (середа, 16 січня. — Авт.) її оперуватимуть вдруге. До неї поїхав батько.
Мати Оксани, Ганна Когут, розповідає, що перебувала із онуком у нейрохірургії, батько їздив до Іванки, а доньку провідували інші родичі. Ганна Когут твердить, що вже, закриваючи очі, бачить лікарняні палати.
Лікування постраждалої жінки оплачує один із водіїв, які здійснили ДТП. Щодо лікування та реабілітації доньки, то наразі невідомо, яка сума буде потрібна на це, оскільки реанімаційні витрати в обласній лікарні оплачуються коштом лікарняного бюджету. Оксана Крук каже: до суду на водіїв подавати не буде — від цього доньці легше не стане. Головне, щоб ті допомогли матеріально у лікуванні.
Ватикан: коли час зупинився