У дитсадки Калуського району — черга малюків

Згідно із Законом України „Про дошкільну освіту”, кожна дитина обов’язково повинна отримувати дошкільну освіту. Щоправда, можливі різні варіанти. Одним із найпоширеніших є дитячий дошкільний заклад. У районі на 28 сільських рад функціонують тільки 5 дитсадків і 3 навчально-виховні комплекси. У планах районної влади — розширення мережі. Однак, як вийде з фінансовими можливостями, наразі невідомо.
Переглядів: 404

Якщо говорити мовою статистики, то у Калуському районі дошкільним вихованням у дитсадках охоплено тільки трохи більше, ніж п’яту частину дітей дошкільного віку. Ці показники майже вдвічі менші, ніж у середньому по області. Так, за словами методиста методичного кабінету відділу освіти Калуської РДА Ганни Спринь, сьогодні у районі функціонують 5 дитячих садків та 3 навчально-виховні комплекси (дитсадки при школах), у яких навчаються 368 дітей. Крім того, у 12 школах району відкриті групи з підготовки до школи дітей 5-річного віку. У цих групах — 167 дітей. Діти у підготовчих групах займаються по 3 години на день за програмою дошкільних навчальних закладів, проте не харчуються.
Отож, загалом у Калуському районі дошкільну освіту у навчальних закладах отримують 535 дитини, що становить 22% від загальної кількості. У той же час у районі є понад 3 тис. дітей, які потребують дошкільної освіти. Ганна Спринь каже: сьогодні у селах, де функціонують садки, уже навіть утворилися черги і батьки, подавши заяву, терпляче очікують, коли звільниться місце для їхньої дитини.
Заступник голови РДА з гуманітарних питань Віктор Романів повідомив, що за розрахунками Мінфіну, на цей рік на дошкільні навчальні заклади виділено 1 млн. 626 тис. гривень, з районного додали ще 154,2 тис. гривень. Проте, каже заступник, навіть цих коштів не вистачатиме, тож потрібно ще додатково вишукувати. Щодо оптимізації мережі ДНЗ, то Віктор Романів твердить: з 2005 року кількість груп зросла з 8 до 18. Зокрема, минулого року додатково відкрили по одній групі у Войнилові і Боднарові. У планах на цей рік — відкриття дошкільних закладів у Копанках і Підмихайлі, а також ще однієї групи у Войнилові. Розглядається також можливість відкриття садків у Пійлі та Тужилові, проте навряд чи це станеться ще цього року.
— На сьогодні всі приміщення, у яких були розміщені садочки, збережені, — твердить Ганна Спринь. — Але ті, які не відновлені — у поганому стані. Для того, щоб зробити там ремонт чи реконструкцію, потрібно затратити чимало коштів. І насамперед на те, щоб виготовити проект реконструкції, адже санітарні та архітектурні вимоги є нині дуже суворими.
Виглядає, що найкраща ситуація сьогодні — у Войнилівському садку. Цей дошкільний заклад на сьогодні визнано базовим, отож, згідно із обласною програмою розвитку освіти, тут коштами обласного бюджету покращено матеріально-технічну базу. Так, минулого року через обласне управління освіти Войнилівський ДНЗ отримав навчально-методичну літературу, комп’ютер та набір меблів для однієї із груп.
„Я Вам пишу листа”
У той час, коли утримання дитячих садків фінансується з державного бюджету через сільські ради, то  все інше фінансування на дошкільні заклади має здійснюватися коштами сільського бюджету.
У випадку, якщо певна сільська рада хоче відкрити нову групу чи садок, їй потрібно вишукувати кошти на це з власного бюджету та просити районний про допомогу.
Проте є випадки, коли сільські голови звертаються навіть до обласного керівництва із тим, щоби вирішити гостру проблему недофінансування.
На сьогодні, запевняють районні посадовці, всі дошкільні навчальні заклади забезпечені коштами однаково — мінімально (коштів вистачає лише на захищені статті).
За словами сільського голинського голови Віктора Ляховича, голинському садку наразі не вистачає 70 тис. гривень. Віктор Ляхович звернувся до голів обласної ради та ОДА з листом, у якому резюмує: „Протягом останніх років народжуваність у Голині перевищує смертність (у середньому 60 народжених на 50 померлих на рік). У 2005 році було відкрито ясла-садок „Малятко”, у якому функціонує 2 групи (навчаються 50 дітей) при необхідних шести. Тому найперше завдання на сьогодні — розширити або добудувати дитячий садок”.
Проте навіть така потрібна перспектива відступає перед більш нагальними потребами. При затвердженні районного бюджету на цей рік, каже Віктор Ляхович, на голинський дитячий садок передбачили 232 тис. гривень (при реальній потребі не менше 300 тис. гривень).
— На сесії Калуської райради у січні мені відмовили у збільшенні трансфертів, — твердить Віктор Ляхович. — Мотивація — садок фінансується з бюджету Голинської сільської ради, тому кошти потрібно шукати у себе. Районні посадовці обіцяють: фінансування дитячих садків буде збільшене при перегляді бюджету у березні. Тож сільському голові знову доведеться ходити із простягнутою рукою, щоб коштів садку справді додали. Можливо, тому у районі у 28 сільських радах функціонує тільки 5 садків.
Віктор Ляхович каже: аби перекрити мінімальні витрати на садок, сільська рада зняла кошти, виділені на фінансування органів місцевого самоврядування та культури. Однак питання, чи і цього вистачить, адже зросла вартість енергоносіїв. У селах є також багато інших нагальних проблем: газифікація, благоустрій, монтування резервного котла опалення, відновлення дитячого майданчика, виготовлення проекту реконструкції чи будівництва дитячого садка. Отож, сільський голова сподівається, що з районного бюджету сільській раді все ж додадуть коштів при перегляді бюджету.
Начальник фінансового управління Калуської РДА Людмила Федун щодо цього повідомила: всі садки фінансуються з сільського бюджету, а те, що сільський голова трактує це як нестачу коштів, не означає, що це насправді так. Головний фінансист району запевнила: відповідь сільському голові дадуть у визначений законом термін, а зараз проводять перевірку даної ситуації.
Отож, випадок вкотре засвідчив: покладатися сільські голови можуть тільки на власні сили. А додаткових коштів із районного бюджету можна допроситися у тому випадку, якщо просити тихо.
Між іншим, схожий випадок трапився також і у Кропивницькому ДНЗ. Там протягом двох років стояло питання про опалення закладу. Дитсадок має зі школою спільну котельню, тому, коли у школі вже закінчувався (ще не розпочинався) опалювальний сезон, тепла не було і в дитсадку. Для вирішення проблеми потрібно було 6 тис. гривень. Половину виділила сільська рада, 1 тис. гривень — районна рада, ще по 1 тис. гривень — депутати райради Любомир Бреславський, Ярослав Мельник (зі свого депутатського фонду) та Ольга Сікора.
Тепер дошкільнята не мерзнутимуть.