Знущання над пільговиками

Калушанин Михайло Деркач є інвалідом ІІ групи, ветераном праці та має статус „дитина війни”. Тож пан Михайло користується правом пільгового, безкоштовного проїзду на маршруті „Калуш — Івано-Франківськ”. Але для того, щоб скористатися цим правом, Михайлу Івановичу, як і багатьом іншим пільговикам, доводитьсь по дві-три години проводити на автостанції. Зрозуміло, що взимку це є справжнім випробуванням, і витримати таке очікування не до снаги навіть молодим та здоровим.
Переглядів: 347

Михайло Деркач розповідає:
— Я мушу постійно добиратися в Івано-Франківськ, до обласної лікарні. І щоразу ситуація повторюється. Так, 23 січня у касі видали пільговий квиток: звернувся о 10.04, а дали на 12.50. Я поцікавився, як на інших рейсах. На 12.30 автобус повіз вісім пасажирів і одного пільговика, на 12.40 — відправився майже порожнім і без жодного пільговика. Це що, такий спосіб знущання над пільговиком, якому потрібні медичні послуги івано-франківських лікарів? Квитки видають на рейс, який буде через три години, щоб скоріше доїхати на цвинтар, чи що? Хіба так має бути: заходиш в автобус, на який пільгових місць буцімто немає, а там на місцях для пільговиків сидять молоді, здорові люди?
Того ж дня Михайло Деркач звернувся з письмовою заявою на ім’я начальника головного управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації Вадима Козленка (саме ОДА є замовником перевезень на маршруті „Калуш — Івано-Франківськ”. — Авт.). Однак відповіді ще не отримав.
За словами пана Михайла, пільговику доїхати з Івано-Франківська до Калуша трохи простіше. Скажімо 22 січня о 18.29 йому видали квиток на 18.50, а кілька тижнів тому — о 17.43 на 18.45.
Відсутність пільговиків на попередніх рейсах працівники автостанції та водії, як правило, пояснюють просто: люди взяли безкоштовні квитки і вони є відмічені у водія, однак не захотіли, не змогли чи просто не витримали очікування свого рейсу, тому заплатили 5 гривень і поїхали швидше. Однак Михайло Деркач переконаний, що це не що інше, ніж стандартна відмовка. Так, одного разу він звернувся зі скаргою до начальника вокзалу в Івано-Франківську і завдяки цьому зміг виїхати буквально за 15 хвилин.
— Дуже прикро за наших пільговиків, — каже Михайло Деркач. — 21 січня я був у справах у Коломиї. Звернувся у касу з тим, щоб мені видали пільговий квиток на рейс до Івано-Франківська. І без жодної протекції з боку керівництва автостанції, мені не лише видали квиток на найближчий рейс, але і затримали відправлення автобуса на три хвилини, щоб я міг нормально виїхати. Велике спасибі тим людям: вони не лише не знущаються над пільговиками, але і роблять усе, щоб їм допомогти.
Михайло Деркач зберігає усі квитки на рейс „Калуш — Івано-Франківськ”, починаючи з січня цього року та сподівається, що завдяки втручанню влади та громадських організацій ситуація з перевезеннями пільговиків виправиться. Зокрема, він звернувся до голови громадської організації інвалідів, депутата міської ради Олени Білоус.
У своєму коментарі Олена Білоус підтвердила актуальність проблеми і зазначила:
— Щодо пільгових перевезень, то до нашої організації за захистом своїх прав люди звертаються постійно. До прикладу торік — батьки дітей-інвалідів, які навчаються в Івано-Франківську. Для того, щоб дістатися до обласного центру, вони змушені о шостій ранку ставати у чергу. І то виїхати можна лише за дві-три години. Діти-інваліди, як і багато інших пільговиків, мають право безкоштовного проїзду або ж платять 50%. Однак, щоб встигнути на навчання, вони часто платять за проїзд. Я зустрічалася і з паном Михайлом Деркачем, отримала від нього підтверджуючі документи — копії проїзних квитків. Я вважаю, що це питання є серйозним і потребує втручання з боку влади, тому готую депутатський запит.
Начальник автобусної станції ВАТ „Калуське АТП” Богдан Кузик, у свою чергу, виключає будь-який злий умисел і вказує на об’єктивні чинники:
— Пільговики скаржаться постійно, однак допомогти їм ми просто фізично не в змозі. Так, відповідно до рішення обласної ради, передбачено два пільгові місця на один рейс. Право пільгового проїзду має дуже широке коло людей: пенсіонери, діти війни, учасники бойових дій і так далі. Природно, усі хочуть їхати безкоштовно, і при цьому — без затримок. Однак щодня о 6.00, коли відкривається каса, у черзі вже стоять щонайменше десяток пільговиків. Перших вісьмох можна відправити у межах години, решті —потрібно чекати триваліший час. І нічого у цій ситуації ми зробити просто не можемо. По перевезенню пільговиків нас нещодавно перевіряло управління праці і соцзахисту населення міської ради. Треба сказати, що ми ведемо облік усіх пільговиків — записується прізвище та номер посвідчення, тому можна легко перевірити, скільки на той чи інший рейс взято пільгових квитків.
Заступник голови правління ВАТ „Калуське АТП” (підприємство, яке здійснює перевезення на маршруті „Калуш — Івано-Франківськ”. — Авт.) Василь Мазур запевнив, що свої зобов’язання по перевезенню пільгових категорій громадян АТП виконує. Причому — фактично собі на збиток, оскільки рівень компенсації з обласного бюджету не покриває такі перевезення. Так, до прикладу, протягом січня на маршруті „Калуш — Івано-Франківськ” було перевезено 5478 осіб з правом безкоштовного проїзду. Компенсація за їх проїзд мала б становити 30 129 гривень. Однак  у проекті  договору  на цей рік (він ще не підписаний) на січень передбачено компенсацію у розмірі 12 800 гривень. Цей договір є тристороннім і його мають підписати ОДА, міський голова та перевізник.


Допоможе автостанція
Чекати кілька годин свого рейсу — нелегко, але на автостанції на вул. Пушкіна дочекатися автобуса просто нестерпно: тут відсутні будь-які умови для пасажирів. А різниця чекати рейсу у теплому залі чи на морозі просто неба, погодьтесь, суттєва. Питання будівництва нової автостанції піднімається буквально щороку. Але досі нічого у цьому напрямку не робиться.
Заступник міського голови з питань економіки, власності та земельних відносин Ігор Очкур повідомив, що у бюджеті міста на минулий, 2007 рік було передбачено 1 млн. гривень на будівництво нової автостанції на вул. Ринковій (на пустирі між муніципальним ринком та вул. Драгоманова. — Авт.). Однак до роботи так і не приступили. Щодо бюджету міста на поточний рік, то видатків на нову автостанцію у ньому взагалі не передбачено. Загалом усі визнають, що прибрати автостанцію з вул. Пушкіна необхідно. Альтернатива — на вокзал. Однак такий крок можуть не зрозуміти калушани: нині автостанція розташована у зручному місці, куди легко дійти пішки, а для того, щоб дістатися вокзалу, потрібно буде додатково платити.
На думку Ігоря Очкура нова автостанція на вул. Ринковій — оптимальний варіант вирішення питання. Це зручно для людей і дозволить розвантажити не тільки вул. Пушкіна, але і міські зупинки, з яких відправляються приміські рейси. Оскільки реалізувати такий проект бюджетним коштом практично нереально, до участі у ньому можна залучити інвесторів, провівши попередньо конкурс. Таким чином вирішили питання автостанції в Івано-Франківську та облаштовують зупинки міського транспорту у Калуші. Схема наступна: інвестор будує інфраструктуру і має вигоду від магазинів, кафе, які відкриє тут. А місто вирішить одразу дві проблеми: розвантажить вулиці і міські зупинки та забезпечить людям значно кращі умови перебування на автостанції.