Калушани хочуть змін у „комуналці”

Майже 90% опитаних калушан вважають, що для подолання зловживань у комунальній сфері потрібно встановлювати економічно обґрунтовані тарифи, але при цьому тільки чверть готові платити більше. Решта не вірять, що збільшення вартості послуг суттєво вплине на їхню якість.
Переглядів: 268

Протягом січня поточного року у рамках реалізації проекту „Залучення громадськості міста Калуша до реформування галузі житлово-комунального господарства шляхом посилення громадського контролю за діяльністю влади та покращення прозорості діяльності місцевої  влади у цій сфері” Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини спільно з „Центром сприяння економічному розвитку Калущини” провели дослідження громадської думки щодо якості житлово-комунальних послуг та виявлення корупційних провів у цій сфері. Всього було  опитано 300 мешканців міста віком старше 18 років. Більша частина респондентів: за статтю — жінки; за віком — 30-49 років; мають вищу або середню спеціальну освіту. Сукупний сімейний дохід переважної більшості опитаних становить 1000-2000 гривень на місяць.
Звіт за результатами дослідження відбувся минулого тижня на „круглому столі” на тему „Як покращити якість житлово-комунальних послуг та які необхідно вживати заходи для подолання корупційних явищ у цій сфері та покращення прозорості діяльності місцевої  влади?”. Його учасниками стали представники громадських організацій, керівники більшості комунальних підприємств, депутати міськради та представники виконавчої влади. Окрім оприлюднення результатів опитування, відбулося обговорення основних проблем. Результатом дискусії стало напрацювання рекомендацій для поліпшення якості надання житлово-комунальних послуг.

Що показало дослідження?
Послугами усіх комунальних підприємств користується понад 90% респондентів. Причому якість послуг різних підприємств калушани оцінювали за 5-бальною шкалою. Оцінки 5 (дуже добре) або ж 4 (добре) не отримало жодне. Як нормальну (3 і більше балів) мешканці міста оцінили якість роботи КП „Водотеплосервіс” та управління по експлуатації газового господарства. Решту — працюють на оцінку у межах „погано-нормально”. Найгірше (не дотягнув навіть до рівня „погано”. — Авт.) — КП „Калушавтодор”. Щодо міських ЖЕО, то від калушан вони отримали оцінку 2,7.
Щодо комунальних проблем, з якими мешканці Калуша зіткнулися впродовж останнього року, то майже 80% опитаних назвали незадовільний стан доріг та погане освітлення вулиць. Такі результати свідчать, що для калушан пріоритетними є проблеми, які зачіпають інтереси усієї громади. І у цьому є великий позитив. З „вужчих” проблем респонденти найчастіше зупинялися на таких, як відсутність прибирання сходових кліток та ремонту у під’їзді, відсутність гарячої води і незадовільне постачання холодної,  невідповідність температурних режимів у квартирі під час опалювального сезону.
Найчастіше для вирішення своїх проблем калушанам доводиться звертатися у ЖЕО (72,7%), КП „Водотеплосервіс” (31,3%), Калуський РЕМ (28,3%) та управління по експлуатації газового господарства (27%). Для того, щоб їхня проблема була вирішена, переважній більшості опитаних (76,1%) було достатньо одного-двох візитів.

Про корупцію
Сам проект з вивчення ситуації у „комуналці” реалізовувався за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку та благодійного фонду „Творчий центр Каунтерпарт” і був спрямований на подолання корупції. Тож саме проявам корупції у комунальній сфері було присвячено більшу частину звіту. Так, за результатами опитування вийшло, що 10% калушан зіштовхнулися з проявами корупції у ЖЕО, 5,7% — у газовому господарстві, 3,7% — у КП „Водотеплосервіс”,  3% — у Калуському РЕМі. Причому, якщо відкинути суб’єктивні чинники (люди відмовлялися відповідати на питання з цієї теми, але інтерв’юери нібито відчули, що вони щось приховують. — Авт.), то лише 13,7% респондентів вказали на те, що їм довелося доплачувати працівникам комунальних підприємств для вирішення своїх питань. При цьому понад 54% опитаних повідомили, що нікому не доплачували, а 31,7% відмовилися відповідати на це питання.
Понад 85% опитаних (з тих, які підтвердили, що їм доводилося давати хабара) відмовилися говорити про його суму. 6% — повідомили, що послуга їм обійшлася у неофіційні до 20 грн., 3% — до 30 грн., 3,3% — до 50 грн. та 2% — до 100 грн. І лише 0,33% респондентів давали хабара розміром 100-200 грн.
Більшість калушан знають, куди треба скаржитися, якщо у них вимагають хабара. Однак лише 2,3% дійсно скаржилися, а більшість — навіть не пробували цього робити.
При тому, що калушани у більшості незадоволені якістю комунальних послуг, лише чверть калушан (26,7%) згідна офіційно платити більше, решту — ні, оскільки не вірять, що збільшення тарифів потягне за собою поліпшення якості.
Надали мешканці міста і свої пропозиції щодо кроків, яких необхідно вживати для попередження зловживань. Понад чверть опитаних вважають, що потрібно проводити кращий підбір кадрів, 18% — підвищувати зарплати працівникам комунальної сфери, а 16,5% вважає, що допоможе створення об’єднань співвласників житлових будинків.

Щодо кроків для поліпшення ситуації у житлово-комунальній сфері, яких вживає міська влада, то майже 30% опитаних помітили заміну сміттєвих контейнерів. Також калушани вказали, що у місті проводиться ремонт доріг (кожен десятий), ремонт під’їздів, дахів, заміна мереж, освітлення вулиць та чистка підвалів. 6% опитаних знають, що у місті закуповується нова спецтехніка. Однак чверть опитаних все ж не помітили жодних кроків до поліпшення у комунальній сфері ні з боку місцевої  влади, ні з боку керівників комунальних підприємств.
Мають мешканці міста і свої пропозиції щодо заходів, які слід вживати місцевій владі. Так, 87% опитаних вважають, що потрібно встановлювати економічно обґрунтовані тарифи, 85% — технічно переоснащувати комунальні підприємства. Понад 72% мешканців міста — за те, аби у житлово-комунальній сфері створювалися і працювали приватні підприємства; 64% — вважають, що влада має сприяти утворенню об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Керівник КП „Водотеплосевіс”  Степан Різник саме дослідження і його результати назвав однобокими. Крім того, в анкеті немає важливого  питання: має чи ні респондент комунальні борги? На думку Степана Різника, в один ряд ставити РЕМ, газове господарство і той же „Водотеплосервіс” — також некоректно. Адже тут і форма власності, і тарифна політика інші, і є можливість відключення боржників.
На захист комунальників стала і представник бізнесу, голова громадської організації „Жіночий альянс” Галина Підкамінна. Вона звернула увагу на відношення самих мешканців міста до послуг, адже не комунальники розбивають вікна у під’їздах, пишуть по стінах, висипають сміття у підвал, нищать сміттєві ящики. І при цьому винні відповідальності не несуть жодної.
Учасники „круглого столу” зійшлися на тому, що якісні послуги сьогодні просто фізично надавати не можуть ні ЖЕО, ні інші комунальні підприємства. Якість вимагає належних інвестицій, а на сьогодні це є нереально.
Найбільшої уваги під час обговорення результатів дослідження отримало питання реформування житлово-комунального господарства. Зокрема, створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Їхнє створення є стратегією держави і регламентується законодавством. Ідею створення співвласників багатоквартирних будинків, як свідчать результати опитування, підтримує і більшість калушан. Однак — лише теоретично, оскільки практична реалізація цього проекту не просувається. Так, на даний час у місті існує лише одне таке об’єднання, і то люди вже просяться під крило ЖЕО. Можна припустити: якщо не вжити кардинальних заходів, справа з місця не зрушиться. Так, об’єднання співвласників мають починати свою діяльність у наперед невигідних умовах. Адже утримувати свій будинок вони мають у ринкових умовах. Без будь-яких дотацій. Таким чином, виходить, що в одній багатоповерхівці (яка перебуває на балансі ЖЕО) квартплата не відповідає витратам на утримання будинку і його мешканці фактично отримують дотацію з міського бюджету, а в іншому будинку (там, де утворилося об’єднання співвласників) мешканці такої дотації позбавлені і за усе змушені платити з коштів, які зберуть. У цьому є соціальна несправедливість. Тож для того, аби люди дійсно відчули переваги об’єднань співвласників і захотіли їх створити, як мінімум, потрібно встановити економічно обґрунтовані тарифи на послуги ЖЕО. Далі — ці будинки мають бути приведені у нормальний стан (з реконструкцією покрівель, заміною мереж тощо). І тільки відтак можна буде говорити про якусь комунальну реформу та поліпшення якості комунальних послуг.
Результатом “круглого столу” стала резолюція з рекомендаціями щодо поліпшення якості житлово-комунальних послуг та заходами, які необхідно вжити для подолання корупційних явищ у цій сфері.