Сестра пані Степанії Михайлина жила в Австрії, брат Іван — у Польщі. Вони вже померли, тож на даний час з родини залишилася лише калуська довгожителька.
У 1926 році Степанія Данилівна вийшла заміж, народилося четверо дітей. У 1968 році жінка овдовіла. Нині її родина — двоє дітей. Довгожителька проживає разом з донькою та внучкою на вул. Пушкіна.
Степанія Сімків попрацювала і у колгоспі, і у міській раді — розносила листівки. Чоловік працював у дзвонарні братів Фільчинських. Там дістав травму — вибило око, тож на війну його не забрали. Пізніше працював на калійному заводі. Разом родина збудувала хату на Загробищі. Коли хату знесли, родині виділили квартиру. Від 1995 року Степанія Данилівна жила спочатку з сином, а згодом — перебралася до доньки. За словами родичів, усе життя пані Стапанія тяжко працювала: тримала господарку, ходила підробляти до багатіїв, щоб дістати харчів і прогодувати дітей. Попри тяжке життя Степанія Данилівна ніколи серйозно не хворіла (хіба що на застуду). До віку 85-86 років вона зберігала активність і сама давала собі раду з господарством, до 100 років щодня випивала по трошки червоного вина і спілкувалася з оточуючими. Понині довгожителька зберігає добрий апетит, однак вона практично не розмовляє і здебільшого відпочиває і спить. До слова, Степанія Данилівна має статус учасника війни, однак жодними пільгами не користується.
До свого дня народження довгожителька отримала вітання не лише від рідних і близьких. Найстаршу жительку Калуша цього понеділка прийшли привітати в. о. першого заступника міського голови Олександр Челядин та начальник управління праці і соціального захисту населення Калуської міської ради Любов Федоришин. Вони вручили іменинниці квіти, грошову допомогу та продуктовий подарунок. До речі, як і торік, продуктовий подарунок іменинниці надав депутат міської ради, підприємець Володимир Кузик.
На даний час у нашому місті проживають всього двоє людей, яким сповнилося 100 років. Крім Степанії Сімків, 100-літню межу перейшов Йосиф Возняк, якому у серпні має виповнитися 102 роки. Донедавна таких довгожителів налічувалося троє, а найстаршим жителем Калуша вважався Юрій Куцій, який народився у травні 1905 року і мешкав у Хотіні. Не доживши до свого 103-річчя буквально кілька місяців, довгожитель помер. Загалом і люди, яким виповнилося 90 і більше років для нашого міста — рідкість. За словами Любові Федоришин, у Калуші є всього семеро ветеранів війни такого віку
Ватикан: коли час зупинився