У колективній скарзі мешканці будинку, у якому розміщена мініпекарня „Нива”, пишуть: „У 1999 році проведено реконструкцію гастроному — відкрито магазин, міні-пекарню, добудовано кафе та гаражні приміщення. Відтоді у будинку неможливо нормально жити, не говорячи вже про сон та відпочинок. Міні-пекарня працює цілодобово, постійний шум, гуркіт, у кімнатах запах чадного газу, дріжджові випари. Зранку до вечора під вікнами будинку спостерігається рух автомобілів та вантажних машин — дитячий майданчик перетворився на автопарк міні-пекарні. У літній період у квартирах не спадає спека. Так звана міні-пекарня — це потужний цех, який обслуговує 5 торгових точок. У пекарню уже не раз приходила комісія замірювати рівень шуму, повітря. Всі показники завжди у нормі, бо до приходу комісії готуються заздалегідь: у пекарні вимикають потужні джерела шуму, не грюкають”.
Помешкання Галини Русиняк розташоване просто над пекарнею. Жінка демонструє папку документів, які встигли назбиратися за довгі роки непростого сусідства. Каже, що такі сусіди могли коштувати життя не лише їй, але й іншим мешканцям будинку, які проживають неподалік пекарні. Так, минулого року у листопаді у пекарні сталася пожежа, про яку сонних людей просто не повідомили:
— Я прокинулася вночі, бо важко було дихати. Дивлюсь — під вікном три пожежні машини. Батька з ліжка вже ледь підняла, бо вчадів. На ранок до батьків викликала швидку, а дитина сусідів, ледь піднявшись з ліжка зранку, почала рвати.
Людмила Могилець доповнює: у її квартирі проходить будинкова вентиляція, до якої під’єднана і вентиляція пекарні, тож влітку, у спеку, у квартирі неможливо втриматися.
У квартирах, які межують із пекарнею, проживають переважно інваліди та пенсіонери. Вони кажуть: нема іншої ради, як хіба що пікетувати міську раду. Бо відписки життя не полегшують.
Документів, між іншим, чимало, адже люди зверталися не тільки до міської, а й до обласної влади і навіть писали у Київ. Так, ще чотири роки тому калушанам прийшло роз’яснення від Держбуду про те, що „міні-пекарні не входять до переліку приміщень, які допускається розміщувати на перших, других та цокольних поверхах житлових будинків”. Заява мешканців будинку із Держбуду помандрувала до Міністерства охорони здоров’я, а відтак головний державний санітарний лікар області своєю постановою від 2004 року припинив експлуатацію „Ниви”. Власник пекарні Михайло Залевський звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області і суд задовільнив його позов.
Пекарня — не єдина причина, через яку у Михайла Залевського конфлікт із людьми. Так, ще у 2006 році на сполох били мешканці сусіднього будинку на вул. Дзвонарській, 19. Річ у тім, що поблизу будинку підприємець розпочав облаштовувати територію під торгівельний центр. Проте недотримався технологій будівництва і біля будинку почав зсуватися грунт. А відомий як „військовий” будинок і так в аварійному стані. Якраз за торговими рядами і споруджується будівля, яка має послужити новим пристанівком пекарні.
Зараз за підписом заступника міського голови з питань будівництва Василя Петріва підприємцю надійшов лист, де Михайла Залевського зобов’язано до 25 квітня перенести пекарню з будинку на вул. Винниченка у новозбудоване приміщення, відновити дитячий майданчик, а також закрити несанкціонований проїзд та використання прибудинкової території. Між іншим, рішенням сесії минулого року Михайлу Залевському було заборонено заїзд до будови через дитячий майданчик з двору від будинку на вул. Дзвонарській, 19.
Власниця „Ниви”, дружина Михайла Залевського — Ганна Залевська твердить, що переносити пекарню не повинна і не буде цього робити:
— Я не збираюся переносити пекарню, де я її перенесу? Це не хлібзавод, у мене пекарня тільки для своїх потреб і тільки одна пічка. Ми маємо документи та погодження всіх інстанцій і нема ніякого шуму — комісії вже не раз перевіряли.
Наразі у пекарні триває ремонт після пожежі, проте вже цього тижня її планують відкрити. Михайло Залевський запевняє, що переносити пекарню наразі не буде з двох причин: по-перше, це додаткові витрати у межах 100 тис. гривень, тож може навіть позиватися з міською владою, бо має право працювати у старому приміщенні. По-друге, пекарню переносити нема куди, адже приміщення для цього недобудоване.
— Депутати не дають мені дозвіл на зміну цільового призначення ділянки під торговими рядами, — каже підприємець. — Крім того, заборонили рух через дитячий майданчик і навіть встановили перегородки, тож не можу добудувати будинок. Хіба вертольотом туди літати.
— Хай літає вертольотом, — каже Василь Петрів. — Він мав спочатку збудувати будинок, а тоді вже — торгові ряди. Там був заїзд з вулиці, тож тепер це його проблеми.
Заступник міського голови твердить: частина вини за ситуацію лежить на депутатах міської ради, адже вони досі не дали дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки. Можливо, підприємець вже б і завершив будівництво, проте ділянка у нього ще належним чином не оформлена.
Однак варто зауважити: відсутність рішення про зміну цільового призначення не завадило Михайлу Залевському практично завершити будівництво торгівельного центру, але стало на заваді будівництву нового приміщення для пекарні. Скарги від мешканців він називає просто заздрістю та зведенням особистих порахунків.
Між тим Василь Петрів каже: облаштування міні-пекарні у житловому будинку стало можливим через державні будівельні норми від 1996 року. Так, цими правилами дозволялося облаштування міні-пекарень у прибудованих і підвальних приміщеннях. Проте у документі немає визначення потужності міні-пекарні (оскільки тоді в основному існували хлібозаводи. — Авт.). Тож, твердить заступник міського голови, підприємець під виглядом міні- облаштував повноцінну пекарню.
Облаштування пекарень у житлових будинках, на думку заступника міського голови з економіки Ігоря Очкура, — річ недопустима. Однак боротьба із цим явищем скидається на бій з вітряками: на кожну скаргу від громадян міський голова видає розпорядження щодо створення комісії з перевірки. Проте чи то часу занадто багато витрачається (і відбувається витік інформації), чи насправді все так ідеально (а люди масово зводять „наклеп”), але при перевірці комісія не відзначає порушень.
— Нещодавно засідали дві депутатські комісії, — каже Ігор Очкур. — На зустрічі був присутній Михайло Залевський, а відтак спільним рішенням узгодили: на найближчій сесії депутати дають погодження на зміну цільового призначення земельної ділянки, а він у найстисліші терміни переносить пекарню.
Стислі терміни, між іншим, можуть тривати ще довго. Якщо навіть не брати до уваги те, на якій стадії перебуває будівництво. За словами головного санітарного лікаря Калуського району Богдана Пеленички, спорудженню приміщення під пекарню має передувати виготовлення проекту або принаймні зміни до уже існуючого (на торгові ряди).
— У місті на сьогодні функціонують 18 пекарень, чотири з яких — у житлових будинках, — каже Богдан Пеленичка. — Найбільше скарг від калушан — щодо міні-пекарень „Нива” та „Наш хліб” (у гуртожитку „Мрія”). Але проблема у тому, що немає чітко прописаної законодавчої бази щодо функціонування міні-пекарень.
Богдан Пеленичка твердить: згідно із документацією „Нива” — цех із випічки хлібобулочних виробів при підприємстві громадського харчування (кафе). Згідно із санітарними правилами, такі цехи дозволено розташовувати у житлових будинках. На відміну від виробництв промислового призначення (пекарень, які випікають хліб під реалізацію), про що йдеться у державних будівельних нормах. Згідно із тими ж нормами, у житлових будинках не допускається розміщення об’єктів, які забруднюють навколишнє середовище. Перевірками, твердить головний санітарний лікар Калуського району, перевищень показників зафіксовано не було.
— Пекарні мали би класифікуватися залежно від потужності, — резюмує Богдан Пеленичка, — А так довести, що підприємець допускає порушення у своїй діяльності можна тільки встановивши, що він випікає хлібобулочні вироби не тільки для свого магазину та кафе. Чотири роки тому ми виносили постанову про припинення експлуатації „Ниви”, однак власник подав у суд і виграв справу.
Щодо будинкової вентиляції, то жодної скарги на цю тему санепідстанція не отримувала. Очевидно, власник пекарні використовував вентиляційний канал магазину, проте зараз має намір встановити окрему вентиляцію.
Між іншим, схожа ситуація і щодо міні-пекарні „Наш хліб”: неодноразово надходили скарги від калушан, була винесена постанова про припинення експлуатації, яку власник оскаржив у суді. Згодом санепідстанція оштрафувала міні-пекарню на 850 гривень. Однак, на відміну від „Ниви”, підставами для таких заходів стали зафіксовані перевищення рівнів шуму та вуглекислого газу.
Ватикан: коли час зупинився