Літопис УПА — документована Історія

35 років тому у Канаді з’явився перший том видавництва “Літопису УПА” — серії книг, у якій публікуються документи і матеріяли з історії УПА та Збройного підпілля ОУН. Початок цьому виданню дали колишні вояки УПА, які в результаті Великого рейду 1947 – 1949рр. опинилися в Західній Європі, а опісля — в Північній Америці. “Літопис УПА” — це спільне видання Об’єднання колишніх Вояків УПА США і Канади та Товариства колишніх Вояків УПА ім. ґен. Тараса Чупринки в США і Канаді. Від початку заснування видавництва появилося 67 томів у трьох серіях. До друку готуються також подальші книги.
Переглядів: 441

Перша серія (так звана “канадська” або основна) налічує 46 томів. Вона базується на дoкументах, що їх рейдуючі частини або спецкур’єри переправили з України на Захід. Це переважно підпільні документи. Більшість із них походить з Архіву ЗП УГВР. Вийнятком є три томи німецьких документів, один том польських і радянських документів і том документів, які стосуються Кирила Осьмака, Президента УГВР. Три останні томи – 43-ій, 44-ий та 46-ий укладені на основі знайденого під землею в 2004 році підпільного архіву в с. Озерна Тернопільської області. Другою організацією, яка мала багато документів підпілля була ЗЧ ОУН, але з різних причин “Літопис УПА” мав доступ лише до поодиноких документів цієї збірки. Усі намагання налагодити співпрацю з отаманом Тарасом Бульбою-“Боровцем” та ОУН (М) не мали успіху.
Друга серія, або нова київська (започаткована в 1995 р.), нараховує 11 опублікованих томів, інші перебувають на різних стадіях підготовки. Вона охоплює тільки документи з архівів України. Серед них є як підпільні, так і радянські документи, що походять з архівів ЦК КПУ (тепер ЦДАГОУ), Жовтневої Революції (тепер ЦДАВОУ) та КҐБ (тепер СБУ). Багато таких матеріялів знаходиться у різних обласних архівах. Серія виходить під ґрифом не лише “Літопису УПА”, але й Інституту української археоґрафіїї ім. М. С. Грушевського, Національної академії наук України, Державного комітету архівів України та Архіву СБУ. Тому книги вміщено також на офіційній веб-сторінці Державного комітету архівів України.
Третя серія “Бібліотека” (заснована у 2000 р.) подає аналітичні розвідки та спогади, хоча спогади друкувались і в першій серії. У рамках серії вийшло 9 томів, ще декілька готуються до друку.
Багато уваги у виданнях “Літопису УПА” приділено Волині, де 1942 року зародилася УПА. Томи 1, 2, 5 і 27 першої серії, 1, 2, 8 і 11 другої серії та 1 і 7 серії “Бібліотека” присвячені саме Волині. Томи 6, 7 і 21 першої серії містять німецькі документи про українське протистояння на цій території. Інші томи другої серії (від 2 до 8) також пов’язані з Волинню та Поліссям. Загалом матеріяли про діяльність УПА і Збройного підпілля на Волині займають 18 томів.
Другий реґіон, який широко представлено в книгах Літопису — Закерзоння. Причиною цього, принаймні на початковій стадії розвитку видавництва, стала досить велика кількість матеріялів із цього терену. Більшість з них принесли рейдуючі відділи, а також кур’єри, які курсували між Західною Німеччиною та Україною. До того ж, засновниками й активістами “Літопису УПА” були вихідці із Закерзоння. Документи з тих земель увійшли до томів 13, 14, 16, 17, 22, 28-31, 33, 34, 37, 39 і 40 першої серії та 2, 3 і 4 серії “Бібліотека”(разом 17 книг).
Документи з Поділля, переважно з Тернопільської області, уміщено в томах 11, 12, 43, 44 і 46 першої серії й частково у томах 3-8 другої або нової серії.
Карпатському реґіонові (Дрогобиччина та Івано-Франківщина) присвячено томи 3, 4, 18 i 19 першої серії та том 6 серії “Бібліотека”.
За змістом видання можна покласифікувати так. Спогади подано у першій серії в т. 5 (“Волинь і Полісся. Німецька окупація” — це перша книга, яка містить декілька спогадів про тогочасні події), т. 15 (спогади Костя Гіммельрайха), т. 18 (спогади групи УПА “Говерля”), т. 27 (спогади Романа Петренка), т. 28 (спогади Марії Савчин-“Марічки”), т. 29 (спогади Івана Гарасиміва-випускника школи “Оленів”), т. 30 (спогади Степана Стебельського та Олекси Конопадського), т. 31 (спогади вояків УПА з “Розточчя”), т. 37 (спогади Івана Лика та Миколи Терефенка) та в серії “Бібліотека” в т. 1 (спогади Юрія Ступницького), т. 3 (спогади Ярослава Грицая), т. 4 (спогади Василя Левковича, Івана Василевського-Путко та інших). З 12 книг спогадів найбільш знаними є спогади Марії Савчин-“Марічки”, які удостоїлися перевидання та видання англійською мовою. Перевидано також спогади Ю. Ступницького, 1 і 2 томи Основної серії.
Підпільні часописи опубліковано в 7 книгах (разом із книгою, присвяченою УГВР, їх 8). Том 1 другої серії містить видання (три журнали) Головного Командування УПА. У тт. 3 і 4 першої серії передруковано журнал “Чорний ліс”, у т. 16 – підпільні журнали Закерзоння, у т. 17 подано англомовні видання підпілля, а в т. 24 – передрук журналу “Ідея і Чин”.
Чотири книги Літопису присвячено біографіям:  Кирила Осьмака, Президента УГВР (т. 41 основної серії), Катерини Зарицької, керівника УЧХ (т. 8 серії “Бібліотека”) і в 2007 році до 100-ліття з дня народження ген. Романа Шухевича — “Тараса Чупринки” видано дві книги — документів (10 том Нової Серії) та спогадів (45 том Основної серії) і брошура “Нескорений Командир” про легендарного командира УПА.
УГВР присвячено 4 книги (6 або навіть 7, якщо враховувати біографічні томи) – тт. 8, 9, 10 і 26 першої серії.
У двох томах першої серії — 23 і 32 зібрано матеріяли про медичну службу УПА. Цієї теми торкаються документи тт. 2 і 8 другої серії, а також т. 7 (автор Володимир Ковальчук) серії “Бібліотека”.
Полеглим воякам присвячено два томи першої серії — 11 і 36. Перший із них стосується Тернопільщини, а другий – Львівщини. Інформацію про полеглих вояків містять інші книги, як наприклад, тт. 33, 39, 40, а також книга “Повстанські могили” (про загиблих на Перемищині, Лемківщині, Ярославщині, Любачівщині та Холмщині). Побіжні згадки можна знайти у подальших книгах і радянських документах.
Дві книги серії “Бібліотека”  — тт. 5 (Львівщина) і 6 (Дрогобиччина) – це реєстр осіб, причетних до визвольної боротьби. Там наведено імена колаборантів.
У тт. 43, 44 і 46 першої серії вміщено протоколи допиту ОУН СБ Тернопільщини.
Тексти і ноти понад 600 пісень УПА, які зібрав і професійно опрацював композитор Зеновій Лавришин, уміщено в т. 25 першої серії. Том 38 наводить схеми й описи криївок і бункерів УПА, узяті з Архіву внутрішніх військ СРСР.
Радянські протоколи допитів полонених керівників УПА, яких згодом розстріляли, увійшли до т. 9 другої серії. Подані там документи детально описують організаційну структуру підпілля та його діяльність. Наступний том цих матеріялів повинен з’явитися в 2008 році.
Томи 20 і 35 – це покажчики до цілого видання (в тому тт. 1-34 першої серії, тт. 1-3 другої серії, тт. 1- 3 серії “Бібліотека” та книга “Повстанські могили”).
Історія, діяльність та біографії усіх, хто спричинився до появи видань Літопису описана у 42 томі Основної серії.
Як доповнене ілюстроване видання, Літопис щорічно із 2004 року видає настінні календарі із тематикою про УПА з відзначеними історичними та іншими важливими подіями, знимками тощо.
Крім власних книг, “Літопис УПА” допоміг побачити світ книжці д-ра Євгена Місила “Повстанські могили”, чотиритомному (перевиданому і доповненому) зібранню творів Володимира Макара “Спомини і роздуми” та англомовній праці “Політична думка українського підпілля 1943 – 1951”, випущеній у 1986 році Канадським інститутом українських студій (КІУС). Деякі матеріяли цих видань походять зі Збірки Петра Й. Потічного про підпільну та протипідпільну боротьбу в Україні – архіву “Літопису УПА” при Торонтонському університеті. У цій збірці знаходиться також повний архів Внутрішніх військ українського округу 1944 – 1954 років (понад 150.000 сторінок документів), частини яких вели боротьбу проти підпілля протягом цього часу, та інші матеріяли з архівів Росії та України. Електронний опис видань “Літопису” можна знайти на веб-сторінці www.litopysupa.com, де до кожного тому, за вийнятком найновіших, подано вступні статті та резюме англійською мовою.
Оскільки щоразу в Україні та інших країнах стають все більш доступними важливі архівні документи про Визвольні змагання минулого століття, на їх основі готуються до друку вісім наступних томів, зокрема три томи Основної серії, два томи Нової (Київської) серії, три томи в серії Бібліотека, в тому числі книга про Підпільну Пошту України (вона має зацікавити і філателістів), книга, присвячена ВО “Буг” та багато інших.
Видавництво “Літопис УПА” встигло за свою історію зробити чимало. Зібрано багато документів і матеріялів, які становлять інтерес як для дослідників, так і для ширшого кола читачів. Вартість проекту чимала. Всі гроші надійшли від Української Громади у формі фундацій та пожертв, яка доцінює потрібність такого видання. Колектив “Літопису УПА” працює безкоштовно на громадських засадах і оплачує тільки друкарські роботи. Цей факт допомагає зрозуміти, чому жменьці колишніх вояків УПА вдається забезпечити постійний ріст Видавництва й продовження цієї важливої праці.

Адреса Редакції та Адміністрації „Літопису УПА”: Litopys UPA, P. O. Box 97, Stn “C”, Toronto, ON M6J 3M7, upa@sympatico.ca, www.litopysupa.com.