Стратегічна мета — ліквідувати усі неузгодженості і проблеми зі списками виборців та створити банк даних, що забезпечить облік громадян, які мають право голосу. Раніше цим завданням займалися робочі групи обліку виборців, які однак працювали не постійно, а лише у період виборів.
Очолив міський відділ ведення Державного реєстру виборців Петро Перегіняк. Про особливості функціонування нової структури він розповів „Вікнам”:
— Всього в Україні є понад 800 відділів. Розпорядником реєстру є головний відділ у Центральній виборчій комісії, а в обласних адміністраціях утворено відділи адміністрування. До речі, право доступу до інформації мають лише відділи на місцях і головний розпорядник. Основні завдання реєстру: ведення персоніфікованого обліку виборців та складання списків виборців на вибори чи референдуми. До речі, дані зібрані відділом будуть одноразово використані для створення загальнодержавної системи обліку фізичних осіб
До кінця року ми матимемо загальнодержавну мережу. І будь-який громадянин України зможе звернутися до нас і перевірити, чи є у реєстрі він або будь-яка інша людина. Скажімо, родич з Одеської області. Однак редагувати списки виборців ми зможемо лише по місту Калушу. Крім того, виборець має право запитати, скільки виборців є на його адміністративно-територіальній одиниці і за 7 днів ми зобов’язані надати письмову відповідь. Також можна дізнатися скільки виборців зареєстровано за адресою проживання заявника.
— Петре Васильовичу, зрозуміло, що Ви працюєте з цінною інформацією і фактично маєте доступ до персональних даних усіх громадян України. Тож можливі різні варіанти. Зокрема, ваш відділ можна буде використати як довідкову службу і дізнатися адресу людини, з якою з якихось причин втрачено контакт. Не виключено, що інформацію прагнутимуть використати і в інших, не цілком законних цілях, адже можна легально дізнатися точні дані будь-кого.
— Наразі Закон каже, що доступ буде. Однак система ще шліфуватиметься. Вже були спроби отримати незаконну інформацію про певних осіб. За подібні дії передбачено відповідальність. Так, за незаконний збут інформації — стягнення у розмірі 20-100 неоподаткованих мінімумів громадян. Існує і відповідальність з боку громадян: якщо вони умисно подають неправдиві відомості, розмір адміністративного стягнення становить 50-200 неоподаткованих мінімумів громадян.
Громадянин може перевірити наявність певної особи у реєстрі. Там же вказується адреса, за якою та особа зареєстрована, дата і місце народження. Інші дані є недоступними для загалу. Передбачено серйозні заходи безпеки: ми встановили охоронну сигналізацію, приміщення має обмеження доступу, на комп’ютерах встановлені коди та паролі. У перспективі кожен працівник матиме персональну пластикову карку — електронний ключ, і тільки з її допомогою можна буде увійти у загальноукраїнську мережу. Працівник, який його втратить, має заплатити 250 гривень штрафу.
Важливо: інформація про виборця на вимогу надається до суду. При цьому ми зобов’язані у п’ятиденний термін повідомити громадянина про те, що його дані витребувані судом. Таким чином можна буде встановити місце проживання громадян, які, до прикладу, виїхали, не повідомивши про місце переїзду, ухиляються від сплати аліментів тощо.
Крім того, перед виборами інформацію мають право витребувати політичні партії (за законом лише ті, які представлені у Верховній Раді, чи входять до блоків, які представлені у ВР. — Авт.). Однак після виборів вони зобов’язані знищити у себе усю інформацію. Тут також до кінця не вироблений механізм контролю. Крім того, загальні статистичні дані раз на рік ми маємо подавати для оприлюднення через ЗМІ. Також дані подаються на вимогу виборчих комісій для перевірки, до прикладу, достовірності даних у підписних листах на підтримку референдуму.
— На останніх виборах, як і на попередніх, чи не найбільше нарікань було саме на адресу списків виборців. Якою є ситуація у Калуші?
— На даному етапі ми не можемо оцінити похибку у списках виборців Калуша на останніх позачергових виборах у вересні 2007 року, оскільки не можемо скоритися списками з дільниць, які зберігаються в архівах. Але зрозуміло, що розбіжностей є багато. За даними, якими ми оперуємо (від вересня 2007 року), всього у Калуші право голосу мають 50 002 особи.
— Як Ви виправлятимете ситуацію?
— Дані виборців у реєстрі поновлюватимуться кожні три місяці. Саме з такою періодичністю ми маємо отримувати інформацію з паспортного столу, відділу РАЦС, військкомату тощо. Відповідно, вноситимуться зміни у реєстр. Далі раз на рік, з вересня по листопад, ми розсилатимемо кожному виборцю повідомлення про наявність його у списку виборців. Відповідно, якщо будуть якісь неточності, людина зможе звернутися до нас із заявою встановленого зразка та підтверджуючими документами, і ми внесемо зміни. І лише тоді зможемо говорити про достовірні списки виборців нашого міста. Більше того, у випадку переїзду у межах Калуша, зміни прізвища і тому подібне кожен може безпосередньо звернутися у відділ державного реєстру виборців. Ми маємо право вносити записи, зміни та знищувати запис про виборця. Але знову ж таки тільки тоді, якщо він зареєстрований на території Калуша.
— До вересня залишилося трохи більше трьох місяців. Тож на якому етапі перебуває підготовка до розсилки повідомлень?
— Ми скоординували свою роботу з МВС і РАЦСом. Хочеться подякувати цим структурам за сприяння щодо методичної допомоги. До кінця року основний обсяг робіт має бути виконано. Однак на даному етапі ми вирішуємо організаційні питання. Оскільки для того аби починати створювати базу даних, необхідна вказівка розпорядника — ЦВК. До слова, наш відділ також отримав перелік з 500 прізвищ людей, які є у списках по кілька разів (у нас та інших населених пунктах), і їхні дані потрібно перевірити. Над цим завданням ми зараз працюємо.
Користуючись нагодою, хочу подякувати міському голові Ігорю Насалику за сприяння у роботі відділу Державного ведення реєстру виборців: сьогодні відділ забезпечений усім необхідним, закуплено нові меблі, проведено ремонт приміщення.
До відділу можна звертатися за адресою м. Калуш, вул. Шевченка, 4.
— Дякую за розмову.
Ватикан: коли час зупинився