Немає дефіциту книг — є дефіцит читачів

Раніше у нас читали усі: від юного школяра до пенсіонера в окулярах з товстими лінзами. Суспільство було не стільки високоосвічене, скільки читаюче. І це попри те, що література, яка користувалася великим попитом, видавалася недостатніми тиражами. Її можна було придбати „ по блату” або оформити на неї підписку. Ще виручали „товсті” літературні журнали, у яких друкувалися тодішні „бестселлери” і які переходили буквально з рук у руки до читачів через знайомих бібліотечних працівників.
Нині видають і перевидають класиків від античних часів і аж до емігрантського зарубіжжя. Твори, заборонені в СРСР, тепер можна знайти на полицях книгарень та бібліотек. Одразу ж друкуються новинки сучасних зарубіжних і вітчизняних авторів. Діапазон довідкової і технічної літератури також величезний.
У тому, що сучасні книжкові крамниці пропонують широкий асортимент друкованої продукції, можна переконатися, відвідавши книгарні Калуша.

Магазин „Букініст” розташований у центрі міста. Тут великий вибір книг, особливо впадає в око дитяча література. Серія „Хрестоматія школяра” (видавництво „Школа”) пропонує учням розмаїття книжок, починаючи від казок українських письменників і аж до міфів Стародавньої Греції і Риму. Книги серії „Повна ілюстрована енциклопедія” (видавництво „Країна мрій”) знайомлять учнів зі світом космосу, науки, світом незбагненного, старовинними замками тощо. У кожній книзі вказано, для якої категорії наших юних читачів вона рекомендована.
Особливо варта уваги серія „Бібліотека пригод”. Кожна книга цієї серії містить ілюстрований енциклопедичний довідник, який допомагає юному читачеві розібратися з незнайомими поняттями і термінами, які він зустрів на сторінках книги, розповість про епоху, у яку він потрапив, читаючи Олександра Дюму, Жуля Верна чи Джека Лондона.
— На жаль, серед юнацтва популярною є не така література, а книжки про Гарі Поттера, „Ерагал” і подібне фентезі, — каже продавець крамниці Ссвітлана Данік. — Покупці середнього віку беруть детективи, „жіночі” романи у м’якій палітурці. Попит на бойовик уже спав. Старше покоління віддає перевагу „Бібліотеці світової літератури” і навіть детективи полюбляє класичні на зразок Агати Крісті. Сучасна українська література таких авторів, як Оксана Забужко, Юрій Андрухович, користується помірним попитом.
Картографічну продукцію, довідкову літературу запитують ті, хто їде за кордон. Гості нашого міста бажають придбати краєзнавчу літературу на згадку про Калуш. А калушани також купують технічну літературу, зокрема книги з будівництва, як наслідок будівельного буму в Україні.

Магазин „Книга”, що на майдані Шептицького, порадує відвідувачів великим асортиментом книжкової продукції. Один недолік: невелике приміщення не дозволяє повністю розгорнути на полицях усю наявну літературу. Зі слів власниці крамниці Валентини Філіпової, попитом користуються твори сучасних українських майстрів слова. Особливо купують Марію Матіос, Любка Дереша. Відвідувачі цікавляться історичною літературою про український національно-визвольний рух, „розсекреченими матеріалами” про колишніх радянських керівників. А от твори та біографії сучасних українських політиків (приміром, Юлії Тимошенко, Віктора Ющенка) не розкуповуються.
— Можливо, це свідчення того, що люди розчарувалися у політиці, — припускає Валентина Філіпова.
Власниця книгарні також розповіла два цікаві для порівняння випадки. Одна відвідувачка, років за 20, звернулася у крамницю з проханням порадити щось почитати з російської класики на українській мові. З усього було видно, що вона нічого подібного ще не читала. Для уточнення дівчина заявила, що „чула щось про Достоєвського”. Продавець порадила їй іншого автора, бо Достоєвський дуже складний для сприйняття. Після вагань, зрештою, дівчина купила „Анну Кареніну” Льва Толстого. Можна припустити, що вона потрапила у компанію людей, де розмовляли про Федора Достоєвського, і не змогла підтримати розмову. Або подивилася фільм за романом цього письменника, і захотіла дізнатися більше.
Інший відвідувач, хлопець років 17, придбав книгу Габріеля Гарсіа Маркеса і ще кількох „серйозних” авторів. Всього на суму 90 гривень. А на запитання продавця про те, звідки у нього зацікавленість саме до такої літератури, відповів, що його батьки грошей на книги не шкодують. Любов же до книги йому прищепила у гімназії вчитель зарубіжної літератури Валентина Коваленко.

Нещодавно у нашому місті відкрилася ще одна книгарня „Українська книга”, що на пр. Лесі Українки біля „Сахари”. Тут великий асортимент продукції і просторе приміщення. Покупці вільно можуть ходити між стелажами, вибираючи потрібні книги.
Продавці усіх книжкових крамниць вголос відзначають дві негативні тенденції: це зменшення загальної кількості покупців та невибагливий смак пересічного, особливо молодого, читача. І тут, на жаль, нічого дивного немає. Адже згідно з останніми соціологічними опитуваннями, проведеними в Україні, половина респондентів зізналася, що книг не читає взагалі. Тож зараз у нас немає дефіциту книг — є дефіцит читачів.
Книга перестала бути вчителем життя. Для багатьох вона вже не є основним джерелом і носієм інформації. У цьому книга втратила свої позиції, поступившись Інтернету. Росте покоління, яке вже виграло свою першу он-лайнову гру, але ще не прочитало свою першу книгу. А навіщо, якщо при потребі книгу можна „видобути” в електронному вигляді зі „всесвітньої павутини”? І тут не береться до уваги те, що молоді люди у пошуках необхідної інформації в Інтернеті часто діють бездумно і неосмислено. Вони не вміють аналізувати, порівнювати, відбирати найголовніше і найсуттєвіше з того переліку джерел, що з’являється на моніторі. Не вміють, бо не читають книг. У них бідний запас слів, вони не можуть висловити свою думку.
Інша проблема у тому, що книга перестала бути елементом дозвілля. Якщо раніше вважалося, що один зі способів відпочинку, розрядки, релаксації — це „читання роману перед сном”, то тепер свій вільний — а часто і робочий! — час люди витрачають, сидячи перед монітором комп’ютера.
За інформацією Освітнього порталу (www.osvita.org.ua), ситуація в Україні ускладнюється тим, що її внутрішній книжковий ринок більш ніж на 90% заповнений іноземною, переважно російськомовною продукцією. У цей час в Україні на одного жителя випускається 1,2 книги, що у чотири рази менше, ніж у Росії та країнах ЄС.
У зв’язку із цим для підвищення зацікавленості громадян у національному культурному продукті розроблена Державна цільова програма популяризації вітчизняної видавничої продукції на 2009-2012 роки. Чергова. Передбачається, що на виконання Програми необхідно 1,08 мільярда гривень із державного і місцевого бюджетів. Чиновники розраховують на збільшення кількості українських видань із нинішніх 52 млн. до 90 мільйонів екземплярів.
У незалежній Україні повернули читачеві книгу. Тепер треба повернути книзі читача.