У Калуші завершує свою роботу проект “Залучення громадськості міста Калуша до реформування галузі житлово-комунального господарства шляхом посилення громадського контролю за діяльністю влади та покращення прозорості діяльності місцевої влади в цій сфері”, котрий реалізовувало Агентство економічного розвитку Івано-Франківщини. Основною метою проекту було визначення рівня задоволеності населення міста Калуша якістю надання житлово-комунальних послуг з метою подолання корупційних явищ у цій сфері та покращення прозорості діяльності місцевої влади.
Проект не був пілотним, тобто таким, який вперше впроваджує певну методику для поліпшення ситуації у суспільстві. Досвід реформування ЖЕО Агентство напрацьовувало у минулі роки у громадах Долини, Надвірни, Рогатина. Така діяльність Агентства допомогла підвести громади згаданих міст до оптимізації обслуговування житлового фонду, поступово переходячи на нову для нас, але вже звичну у світі форму самоорганізації населення: об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).
У Калуші на сьогодні існує лише два ОСББ: на вул. Винниченка, 2 та на вул. Ковжуна. Створити нову форму власності, не дослідивши готовності громади самостійно відповідати не лише за свої оселі, але і будинки та прибудинкові території, де розміщені ці оселі, — дуже сміливий, проте, швидше за все, приречений на поразку експеримент.
Проект, який реалізовувався у Калуші впродовж останніх півроку, виконував наступні завдання:
— оцінити якість надання житлово-комунальних послуг у місті Калуші;
— вивчити досвід населення щодо проявів корупції у сфері житлово-комунального господарства; вивчити думку населення щодо ефективності заходів, які вживають місцеві органи влади та керівники житлово-комунальних підприємств задля подолання корупції у цій сфері;
— оцінити готовність населення до зміни умов свого проживання та протидії проявам корупції у сфері житлово-комунального господарства;
— сформувати пропозиції і рекомендації місцевим органам влади щодо поліпшення ситуації у сфері житлово-комунальних послуг;
— громадське обговорення результатів дослідження.
Таку ґрунтовну і трудомістку діяльність Агентство здійснювало у тісній співпраці з управлінням житлово-комунального господарства Калуської міської ради (начальник — Юрій Рекунов) і досягла бажаних результатів.
Дослідження, проведене методом інтерв’ю, охопило 300 родин з шести мікрорайонів Калуша. Відповіді, як зауважили виконавці проекту, були якісними: учасники інтерв’ю активно вписували зауваження, пропозиції, тобто поставилися до заповнення детальної анкети (36 запитань) з високою відповідальністю та небайдужістю. Такий підхід спростовує перший стереотип про громаду малого міста: “Моя хата скраю, я нічого не знаю”.
Згідно з результатами опитування калушани погано поінформовані про результати роботи організацій комунальної сфери міста. Вони стверджують, що жодних змін не відбувається, ситуація у комунальній сфері не поліпшується. З іншого боку, найгіршою визнали роботу КП “Калушавтодор”. Тут, мабуть, картини руйнацій говорять самі за себе: дороги міста — у ганебному стані. Мав би змусити замислитись місцеву владу і той факт, що 26% калушан не отримали вирішення комунальних питань, звернувшись до ЖЕО.
Але і позитивні тенденції громадяни бачать: робота ЖЕО №1 визнана найкращою за відносно вчасне та якісне виконання послуг. А це розвіює ще один стереотип про ту ж таки громаду: “Скільки доброго не роби, а дякую все одно ніхто не скаже”. Отож, люди висловили своє ставлення до якості надаваних послуг, продемонструвавши також велике бажання впливати на процеси реформування ЖЕО.
Другий аспект проведеного дослідження — визначення ставлення громадськості до корупції у житлово-комунальній сфері. Очевидним виявилося те, що люди з острахом говорять про свій досвід взаємодії з корупцією у сфері комунальної служби. Більше 80% громадян відмовилися відповідати на питання: “Особисте знайомство з корупцією”. Але навіть незначна частина учасників інтерв’ю, які виявились готовими відповісти на це питання, продемонструвала наступну картину ставлення громадян Калуша до корупції у комунальній службі міста: 19% вказало на наявність корупційних дій, 8% давало хабарі на вимогу працівників ЖЕО, 5% — з власної ініціативи, 4% — за порадою. У той же час 17,67% опитаних виправдовують корупцію на робочому місці.
Тішить те, що 60,7% знають, куди скаржитись з приводу порушень на робочому місці працівників ЖЕО, проте скористалися цими знаннями лише 2,3%, справді поскаржившись на працівників підприємств. Такий стан речей спростовує ще один стереотип: “Більшість людей визнає необхідність протидіяти корупції”.
Якщо порівняти ці дані з результатами загальнонаціонального дослідження, яке провів проект “Гідна Україна” у 2007 році, то в Івано-Франківській області ситуація наступна: 61% опитаних мешканців області, котрі мали справу з державними посадовими особами, зазначають, що були безпосередньо втягнуті у корупційні дії у тій чи інші формі. 47 % вважають, що корупція є виправданою у більшості ситуацій для вирішення різних питань. 69,7% вважають, що з 2004 року рівень корупції лишився незмінним або підвищився. Тоді в Івано-Франківській області було опитано 411 осіб, а вибірка по всій Україні становила понад 10 тис. осіб.
Який же вихід з ситуації? Вивчивши думку населення, виконавці проекту прийшли до висновку, що кожен службовець мусить взяти на себе функції громадської приймальні не умовно, а на ділі. Питання етики у взаєминах з громадянами у сфері комунальної служби повинно посісти перше місце. Принцип громадської приймальні — вислухати кожного і дати відповідь на питання — повинен бути пріоритетним для усіх працівників ЖЕО та інших комунальних підприємств. Такий підхід забезпечить прозорість та відкритість комунальних організацій (на противагу класичному “відфутболюванню” від кабінету до кабінету. — Авт.).
Таким чином, саме по собі дослідження стало інструментом та, водночас, важелем системних змін, які необхідно впровадити у громаді Калуша: поступово створювати ОСББ як осередки активізації громадськості та підвищення самостійності громади. Водночас збільшення кількості ОСББ призведе до децентралізації ЖЕО, поліпшення економічної ситуації у громаді. А найголовніше — поступово ліквідується поле для корупції у комунальній сфері. Адже громада буде сама замовником комунальних послуг, а не залежатиме лише від комунальних структур, левову частку на утримання яких надає саме місцевий бюджет за кошти платників податків — тієї ж громади. Перший крок у напрямку створення ОСББ уже зроблений: прийнято відповідне розпорядження Калуського міського голови. Наступні кроки — за самою громадою.
Довідка „Вікон”. Проект “Гідна Україна” реалізовує компанія „Менеджмент Сістемс Інтернешнл” (MSI) у партнерстві з українськими організаціями за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Проект розрахований на два роки і має на меті підтримку незалежного громадського моніторингу і представництво та захист громадських інтересів у пріоритетних сферах боротьби з корупцією, що були визначені Урядом України у програмі співробітництва із Корпорацією “Виклики тисячоліття” (MCC — Millennium Challenge Corporation).
Ватикан: коли час зупинився