За різними даними, медсестри могли загинути на початку війни або ж при звільненні Калуша від фашистських військ наприкінці липня 1944 року. Зокрема, у третьому томі обласної Книги пам’яті йдеться про звірства фашистів, коли вони перебували в агонії через наступ радянських військ: „У с. Підгірках нелюди закатували близько 20 важкопоранених бійців. Відомо тільки чотири прізвища: Олександров, Попов, Гусєва, Клюєва. Їм відрізували руки, виколювали очі. І тільки після тортур убивали. Про ці жахи свідчать обстеження останків. Так, у санінструктора Надії Гусєвої відрізано пальці на лівій руці, виколено очі, штиком проколено голову і груди. По-звірячому закатовано й санінструктора Надію Клюєву”.
До редакції надійшов лист від краєзнавця, жителя Підгірок Миколи Когута, який проливає світло на події 60-річної давності:
„Пам’ятаю добре дитячі роки, коли я разом з іншими хлопцями пас корови під лісом. На краю „Трухманової ялини” щораз бачив невеличкий пам’ятник — дерев’яну „тумбу” із червоною зіркою зверху. Одного разу я підійшов і прочитав (майже дослівно): „В пам’ять про медсестер Радянської армії Надії Гусєвої та Надії Клюєвої, замучених німецькими фашистами, разом із пораненими червоноармійцями в липні 1944 року”.
Ввечері я запитав у батька про цей обеліск і він мені розповів, що під час боїв за Калуш в околиці Підгірок був розташований військовий лазарет радянської армії. Дещо пізніше у селі говорили, що німці у лазареті замучили поранених, і з ними — двох медсестер.
Вже у радянські часи стало відомо, що згадуваний лазарет був нібито на території „Сільгосптехніки”. Але є одне „але”. Мій батько пропрацював у „Сільгосптехніці” тривалий час і ніде не бачив хоча б знаку вшанування пам’яті замучених солдат і медсестер. Та й до Дня Перемоги тут не покладали квітів. У радянські часи, погодьтеся, це було обов’язковим.
Мені здається, що лазарет, про який йдеться, якраз міг бути біля „Трухманової ялини”, про що і свідчила „тумба” із червоною зіркою. Вона простояла тут до 1985 року. Саме цього року була відкрита нова міська лікарня у Підгірках. Для меморіалу медсестрам Надії Клюєвій і Надії Гусєвій взяли землю саме з місця розташування „тумби”. Ніяких черепів і кісток не знайшли. Але відомо, що у Калуш навіть приїжджала одна із сестер загиблих дівчат.
З’ясувати подробиці можна було б за допомогою матеріалів Музею бойової слави, що був у ЗОШ №2. Проте де ці матеріали, невідомо”.
Ватикан: коли час зупинився